Висновки з конфліктом інтересів: Як "Укрінком" використовує Науково-консультативну Раду Верховного Суду

Чому Касаційний господарський суд Верховного суду так довго розглядає справу "Укрінкому"? Питання риторичне, слухання по справі тривають майже рік. Наразі судовий процес на фінальній стадії, а судді дійшли до фази заслуховування висновків Наукової-консультативної ради при ВС. Це дорадчий орган, який складається з юристів-науковців і готує висновки по складних юридичних кейсах. Справа "Укрінбанку" є саме такою.

Вона, нагадаємо, стосується спроби піти у банкрутство фінансової компанії ПАТ "Укрінком", яку 7 років тому створили колишні власники проблемного "Укрінбанку", оголосивши себе правонаступниками банку. І хоча Верховний суд вже двічі визнавав, що немає такого поняття, як правонаступництво банку, "Укрінком" досі блокує доступ до активів банку ФГВФО. Від рішення Верховного Суду зараз залежить, чи зможе держава в повернути контроль над "Укрінбанком" та нарешті завершити його ліквідацію.

Попри те, що висновки Науково-консультативної ради ВС мають для суду рекомендаційний характер, їх розгляд триває вже майже 4 місяці. Під час останнього засідання у справі 28 лютого представники "Укрінкому" принесли в суд ці два нових висновки членів Науково-консультативної ради при ВС, які були зроблені не на запит суду, а за ініціативою адвокатів "Укрінкому". Судді прийняли їх до розгляду тільки тому, що обидва науковця є членами Науково-консультативної ради при ВС.

"Бізнес Телеграф" вирішив поцікавитися, яких саме заключень дійшли нові науковці і знайшов їх прямий зв'язок ПАТ "Укрінком". Наприклад, один з висновків, який повністю підтримує позицію цієї фінкомпанії у згаданій справі, писала членкиня Науково-консультативної ради при ВС, яка сьогодні за сумісництвом є партнером юридичної фірми Equity. Саме ця фірма захищає зараз в суді інтереси ПАТ "Укрінком" в суді. Що ще цікавого у висновках?

Ганна Юдківська — партнерка Equity

Ганна Юдківська має справді вражаючу біографію. Закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Магістр права і європейських наук (Страсбурзький університет). Кандидат юридичних наук з 2008 року. Впродовж 12 років вона була суддею Європейського суду з прав людини (2010-2022). Віцепрезидентка Європейської спільноти міжнародного права з 2023 року. Після закінчення роботи в ЄСПЛ повернулася до адвокатської професії.

Наразі колишня суддя ЄСПЛ є партнеркою юридичної фірми Equity, тієї самої компанії, що захищає в суді ПАТ "Укрінком". Ця інформація є у відкритому доступі на сайті самої юрфірми.

У своєму висновку пані Юдківська переконує Верховний Суд, що банкрутство ПАТ "Укрінком" відповідає положенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. І загалом робить багато відсилок до європейського законодавства. Водночас, зовсім ігнорує реалії законодавства українського, як і існуючі рішення Верховного Суду, які були не на користь ПАТ "Укрінком", зокрема, відоме рішення у справі №925/698/16, ухвалене ще в 2019 році.

Тоді Велика Палата Верховного Суду визнала, що реорганізація ПАТ "Укрінбанк" в ПАТ "Укрінком" відбулась з порушенням встановленого порядку, без погодження з НБУ і що фінкомпанія так і не набула прав банку. Викладені в Постанові Великої Палати ВС висновки мають враховуватися іншими судами, однак пані Юдківська сам факт існування цієї Постанови просто ігнорує.

Ймовірно, судді, яка має такий вражаючий досвід роботи у європейських інституціях добре відомо про таке поняття, як конфлікт інтересів. Наскільки це правильно з етичної точки зору для пані Юдківської робити висновок по справі, де її фірма представляє інтереси одного з учасників справи. Напевне, такий запит було б доцільно адресувати Голові Верховного суду Станіславу Кравченку та Вищої Ради правосуддя Григорію Усику.

Олександр Дзера

Доктор юридичних наук, професор, член кореспондент Національної академії правових наук Олександр Дзера вже не перше пише висновки, які дуже підтримуються ПАТ "Укрінком". Компанія навіть публікує правові позиції науковця на своєму сайті, наприклад його висновок стосувалась так званого "антиколомойського закону", який дуже не подобається колишнім власникам "Укрінбанку". Дзера цей закон також відверто критикує.

У своїх висновках зараз для Верховного Суду, науковець переконує суддів, що дії "Укрінкому" щодо зміни найменування та перейменування "Укрінбанку" на звичайне ПАТ є правомірними та добросовісними. Ігноруючи загалом існування закону "Про банки і банківську діяльність", який чітко говорить, що реорганізація за рішенням власників банку здійснюється за умови надання попереднього дозволу та за планом НБУ, а також за умови відкликання банківської ліцензії.

Пан Дзера згадує рішення Великої Палати ВС у справі №925/698/16, але посилається при цьому лише на окрему думку суддів у цій справі. А саму Постанову, яка власне є обов'язковою до врахування іншими судами під час прийняття рішення, теж ігнорує.

Сама постанова Великої Палати ВС від 2019 року виявилася розгромною для ПАТ "Укрінком". Судді визнали, що ПАТ "Укрінком" так і не отримав прав банка, наголосили, що банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку. "Ураховуючи те, що ПАТ "Укрінбанк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Укрінком", а відтак й ПАТ "Українська інноваційна компанія" не набуло прав банку", — висновки Великої Палати ВС є більш ніж чіткими та однозначними.

Чому існування цієї постанови ігнорують і Олександр Дзера, і Ганна Юдківська, питання відкрите.

Втім, адвокати "Укрінкому" під час засідання 28 лютого максимально розхвалювали колишні заслуги як пана Дзери, так і пані Юдківської, ніби нарочито ілюструючи суду свою неповагу до компетентності колегії суддів що розглядає справу зараз. А також і до складу Великої палати ВС, що розглядала вищезгадану справу та висловила протилежну позицію.

Варто додати, що висновки науковців, які представники "Укрінкому" надали на останньому засіданні суду і замовили в приватному порядку, мають виключно консультативний характер для суду при ухваленні рішення, і не мають статуса експертизі в процесі. Тим паче з прогнозованим "висновком" наприкінці документу, де на "чорне" буде написане "біле".

Історія "Златобанку"

Поки частина науковців радо рекомендують суду переписати історію справи "Укрінбанку", варто нагадати, що в практиці Верховного суду вже був аналогічний кейс, який суд достатньо швидко розглянув на користь держави — це кейс "Златобанку".

Ситуація "Златобанку" до болі нагадує кейс "Укрінбанку". З тією тільки різницею, що, схоже колишні власники "Златобанку" надихалися у своїй діяльності практикою "Укрінкому" однак, у підсумку, програли в судах державі.

Отже, нагадаємо, що НБУ відніс "Златобанк" до категорії неплатоспроможних 13 лютого 2015 року, у травні 2016 року вирішив його ліквідувати. Чотири роки потому акціонери "Златобанку" в судовому порядку домоглися про скасування визнання банку неплатоспроможним, що заблокувало процедуру його ліквідації. Так само, як свого часу зробив "Укрінком".

У липні 2019 року колишні акціонери "Златобанку" перейменували банк на звичайне ПАТ "Злато", змінили місцеперебування юридичної особи. І після цього, як і "Укрінком", спробували розпочати процедуру банкрутства новоствореного ПАТ як звичайної компанії, а не банку, за процедурою Кодексу про банкрутство. Це саме те, чого зараз домагається у Верховному суді "Укрінком".

У листопаді 2021 року НБУ домігся у Верховному суді скасування порушення справи про банкрутство "Златобанк". Це дало можливість повернути банк у правове поле та продовжити його ліквідацію.

Колишні власники, в особі компанії "Авангард-Експо" спробували відсудити у НБУ компенсацію у 500 млн грн. Однак у січні 2023 року Господарський суд Києва відмовив компанії в задоволені позову. Правомірність цього рішення підтвердив спершу суд апеляційної інстанції, а 22 листопада 2023 року і Верховний суд. На цьому епопея зі "Златобанком" для держави була завершена. Наразі ФГВФО виставив на продаж активи "Златобанку" і завершує його ліквідацію.

***

Вже понад 7 років держава не може завершити банкрутство "Укрінбанку" тільки тому, що його блокують колишні акціонери, називаючи себе "правонаступниками". По своїй природі ПАТ "Укрінком" — це таке собі ЛНР у банківській системі, яке ігнорує існуючі рішення Великої Палати Верховного суду, хоче привласнити собі активи "Укрінбанку" і не дає державі завершити його ліквідацію.

Пускаючи пил в очі суддям, ПАТ "Укрінком" намагається відвести увагу від суті справи: зараз фінансова компанія, яка розповідає у ЗМІ про свої наміри "розрахуватися з ФГВФО", а це нагадаємо, понад 1,8 млрд грн, які Фонд гарантування вкладів виплатив коштом держави перед вкладниками "Укрінбанку", просить Верховний суд дозволити їй піти у банкрутство, бо не може погасити борг перед колишнім підрядником по ремонту у 100 000 грн. Якщо "Укрінком" стане банкрутом, держава ніколи не поверне вже витрачені на виплати вкладникам кошти, а самі активи банку розтануть десь серед претензій кредиторів "Укрінкому".

Стратегія адвокатів "Укрінкому" зараз зрозуміла: представити за істину думку саме тих членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді, які співпадають з їхньою. Для цього суддям пропонують думки обраних науковців, які мають конфлікт інтересів, однак будуть видавати свої думки за істину.

Цікаво, якими будуть висновки щодо цієї стратегії суддів Касаційного господарського суду Верховного суду.