Це місто не могло називатися інакше: як виникло Гуляйполе і до чого тут анархія

Серед усіх українських топонімів важко знайти назву, яка б так природно поєднувала історію, географію та національний характер, як Гуляйполе. Це слово вже давно стало більшим, ніж просто назвою міста Запорізької області.

Воно перетворилося на символ свободи, спротиву та незламності. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Що треба знати

• Рік заснування: 1785-й
• Статус міста: з 1938 року
• Звання "Місто-герой України": 1 жовтня 2025 року

Де шукати Гуляйполе на мапі

Гуляйполе розташоване в Пологівському районі Запорізької області, у долині річки Гайчул, приблизно за сотню кілометрів від обласного центру. Місто виникло ще в 1770-х роках як слобода на землях колишньої Кальміуської паланки Вольностей Війська Запорозького. Офіційні документи кінця XVIII століття фіксують створення державної військової слободи Гуляйполе поблизу Гайчура, але не пояснюють прямо, хто саме й чому дав їй таку назву. Статус міста Гуляйполе отримало в 1938 році, але його історія сягає набагато глибше.

Таємниця назви, що породила легенди

Питання про походження назви "Гуляйполе" залишається одним із найцікавіших у вітчизняній топоніміці. Дослідники досі не дійшли єдиної думки, і саме це робить цю назву особливо інтригуючою.

Частина краєзнавців пов'язує топонім із переселенцями з історичного Гуляй-Поля на Кіровоградщині (нині Златопіль), які нібито принесли знайому назву на нові землі. Інші категорично заперечують цю версію, вказуючи, що перші поселенці прибули зі Стародубщини, Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Слобожанщини – тобто з регіонів, що не мали жодного відношення до того першого Гуляй-Поля.

Більш романтична версія пов'язує назву з особливостями місцевості. "Гуляй-полем" у степах називали вільні, незаселені або слабко контрольовані землі, де "гуляли" втікачі, гайдамаки та розбійницькі ватаги. Це були території, де ще довго тримався дух степової волі.

Архівні джерела підтверджують, що слобода планувалася як елемент Дніпровської укріпленої лінії та швидко перетворилася на волосний центр, але питання етимології лишається дискусійним – звідси й різні гіпотези про "перенесену" назву, "гуляюче поле" або "вільний степ"..

Назва, що вижила

На тлі постійних радянських перейменувань міст та сіл особливо показово, що Гуляйполе зберегло свою оригінальну назву. Коли десятки українських міст перетворювалися на черговий "-град" чи "-ськ", Гуляйполе залишилося Гуляйполем. Назва з таким виразно "вільним" звучанням парадоксальним чином пережила всю радянську епоху та дожила до часів незалежності.

Від Махна до сучасності: місто-міф

У ХХ столітті назва "Гуляйполе" остаточно закріпилася в українській та світовій історичній пам'яті завдяки Нестору Махну та махновському руху. У 1918 році місто фактично стало столицею Вільної території – унікального експерименту селянської самоорганізації, що відкидав будь-яку зовнішню владу.

Слово "Гуляйполе" вийшло далеко за межі України, ставши впізнаваним символом анархізму, селянського повстання та боротьби за право жити за власними правилами. Для багатьох дослідників та романтиків революції це місто назавжди залишилося втіленням абсолютної волі.

Новий виклик, нова слава

В незалежній Україні Гуляйполе перетворилося на "бренд свободи". Місто стало центром "Дня Незалежності з Махно" – щорічного літературно-музичного андеграундного фестивалю.

Але повномасштабне російське вторгнення 2022 року додало до цієї історії новий, болісний шар. Прифронтове Гуляйполе опинилося під постійними обстрілами, зазнало значних руйнувань, але не зламалося. Місто стало символом стійкості та непохитності перед лицем агресії.

1 жовтня 2025 року Гуляйполе отримало почесне звання "Місто-герой України" — визнання його внеску в оборону країни та незламного духу мешканців.

Попри руйнування, обстріли та близькість фронту, назва Гуляйполе й надалі звучить як виклик і обіцянка свободи. Від козацького степу, де "гуляли" вільні люди, до фронтового міста-героя — саме в цьому поєднанні легенд, суперечливих версій та живого досвіду війни топонім перетворюється на потужний символ, який виходить далеко за межі географічної точки на мапі.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, яке називалось навіть на честь організатора Голодомору. Його перейменовували загалом чотири рази.