"В’язниця" для ЗСУ: як живе єдиний в Україні дисбат і в яких умовах тримають засуджених військових

В’язнів годують не гірше ніж інших військових і дозволені побачення за гарну поведінку

У структурі ЗСУ існує одна унікальна закрита військова частина – 307-й окремий дисциплінарний батальйон. Розташована вона на східній околиці Києва. Саме тут відбувають покарання військовослужбовці з усієї України, які скоїли злочини під час проходження служби. Це така собі особлива в’язниця для військових, де за задумкою держави їх можна і потрібно перевиховати.

Хто і як потрапляє в цю в’язницю? За які "гріхи"? В яких умовах утримуються в дисбаті засуджені і скільки сидять, читайте в матеріалі "Телеграфу".

Кого відправляють у дисбат

Згідно з положеннями Кримінально-виконавчого кодексу України, тримання в дисциплінарному батальйоні – одна з форм виконання покарання. За рішенням суду, у дисбат можуть відправити будь-якого військового: від солдата-строковика до кадрового офіцера. Щоправда, до жінок-військових такий вид покарання не застосовують.

Злочини, за які військовий може загриміти у дисбат, переважно також військові: непокора, невиконання наказу, опір начальнику, порушення статутних правил, самовільне залишення військової частини, знищення або втрата військового майна, порушення правил польотів.

Втім, згідно з реальною судовою практикою, потрапити в дисбат військовий може за будь-який злочин.

Наприклад, торік влітку суд на Одещині призначив два роки дисбату заступнику командира військової частини, який вимагав хабар від вдови загиблого нацгвардійця. Феміда кваліфікувала його дії за статтею 369-2 КК України "Зловживання впливом", а ніякого дисбату за цей злочин не передбачено. Та одночасно з тим Кримінальний кодекс передбачає, що суд "враховуючи обставини справи та особу засудженого", може замінити позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні.

Важливий нюанс: тримати у дисбаті більше двох років не можна, тож якщо злочин, вчинений військовим, передбачає більш тривале покарання, то такого засудженого відправлять до звичайної в’язниці.

Як туди потрапляють

Після того, як вирок суду набирає законної сили, засудженого військовослужбовця під конвоєм Військової служби правопорядку доправляють до дисбату. Перед цим засуджений має пройти медичний огляд, отримати сезонний одяг і помитися в лазні. Такі правила.

По прибутті в дисбат – ще один медогляд і, звісно, ж повний обшук. З особистих предметів тут можна мати лише окуляри, засоби гігієни, книги, ручку та олівці і конверти з папером.

З кожним новоприбулим командир дисбату має поговорити "по душах": дізнатися склад родини, освіту, чим займався до військової служби, вислухати скарги, побажання і навіть дізнатися про релігійні переконання.

Всі ордени, медалі, відзнаки у військового, звісно ж, заберуть і покладуть у спеціальний сейф на зберігання. Тут всі засуджені, незалежно від попередніх заслуг, у званні солдата: ніяких погон чи знаків розрізнення. Щоправда, офіцерів все ж тримають окремо.

Замість барака – казарма, а все інше як у звичайній в’язниці: високий паркан, металеві грати на дверях та вікнах, сигналізація, електромеханічні замки, система відеоспостереження та військова варта. Судячи з відкритих даних, охороняє засуджених конвой з собаками, адже на платформі Prozorro дисбат регулярно проводить тендери на закупівлю сухого корму для службових тварин.

На сон для засуджених передбачено не менше 8 годин на добу, а годують тут тричі на день, причому ув’язнені їдять не якусь баланду, а харчуються за тим самим раціоном, що й звичайні солдати ЗСУ: яйця, масло, сало, риба, м’ясо, овочі, соки і навіть мед.

Як виправляють "зальотчиків"

Здебільшого працею. Долучати військових дисбату до бойових дій не можна, однак шестиденний робочий тиждень з одним вихідним – в обов’язковому порядку. Адже мета такої форми покарання, як сказано в законі, це "виправлення та перевиховання засуджених у дусі чесного ставлення до праці та військової служби".

При цьому засуджені можуть працювати як в майстернях самого дисбату, так і далеко за межами цієї особливої військової частини, наприклад, на будівництві інженерних споруд або на відновленні інфраструктури населених пунктів, що постраждали внаслідок війни.

До речі, працюють засуджені військові не безкоштовно. Заробітна плата (а це не менше 8 тисяч гривень на місяць), "капає" на їхні особові рахунки, а до уваги беруть навіть переробітки у вихідні. Крім того, за ними зберігається навіть щомісячне грошове забезпечення: оклад плюс надбавки за звання та вислугу років.

Які умови утримання

На що ж можна витратити гроші, коли сидиш за високим парканом? Варіанти є. Наприклад, засудженим військовим на свої гроші можна купувати продукти (закупки відбуваються, звісно ж, централізовано), передплачувати пресу і навіть платити за інтернет і мобільний зв'язок. Саме так: користуватися цими благами цивілізації офіційно дозволено, але під наглядом адміністрації. Втім, згідно зі звітом Офісу омбудсмена від вересня 2022 року, в реальності адміністрація дисбату не створила умов для користування засудженими інтернетом.

Також військовим у дисбаті можна отримувати й відправляти листи на свободу. Їхній зміст адміністрація читати не буде, однак перевіряти вхідну кореспонденцію на заборонені предмети (наприклад, наркотики) – обов’язково.

Всім засудженим у дисбаті дозволені побачення з рідними та близькими. Короткострокові побачення (до чотирьох годин) надають раз на місяць (за зразкову поведінку можуть і частіше), а от довгострокові — раз на квартал. Під час довгострокового побачення можна навіть проживати з рідною людиною три доби в спеціально обладнаній кімнаті і ласувати смаколиками з дому. На довгострокове побачення можна приносити їжу, однак алкоголь — під табу.

До речі, якщо засуджений військовий вирішив взяти шлюб із коханою під час перебування у дисбаті, то дострокове побачення йому буде бонусом позачергово.

Як вийти з дисбату

Відбуваючи покарання, військові можуть цілком легально вийти за межі "зони" на цілий тиждень. Але у виняткових випадках: смерть або тяжка хвороба близького родича чи стихійне лихо, яке пошкодило майно військовослужбовця та його родини. Однак, щоб отримати такий дозвіл від адміністрації, засуджений має бути на гарному рахунку і не порушувати дисципліну. Тоді йому навіть квитки на поїзд куплять за державний кошт.

Після ж відбуття половини строку ув’язнення, за умови, що у бійця не було серйозних "зальотів", він може претендувати на умовно-дострокове звільнення. Якщо суд піде на зустріч і звільнить військового з дисбату, то навіть судимості в подальшому у нього не буде.