Чи можна знову запустити Чорнобильську АЕС? Експерти пояснили усі нюанси

"Телеграф" вирішив поставити питання, які підімають українці у соцмережах, експертам енергетичного ринку. Разом ми з'ясовуємо, що відбувається в нашій енергетиці та перевіряємо найнезвичайніші ідеї підтримки генерації електроенергії в Україні.

Чи можна розконсервувати хоча б два блоки Чорнобильської атомної станції, які були у робочому стані після аварії, щоб підтримати Київ цієї зими? Нагадаємо, що після всесвітньо відомої аварії на 4 енергоблоці ЧАЕС атомна станція ще працювала. Крапку в питанні її експлуатації поставили лише 2000 року.

Через п’ять місяців після аварії, 1 жовтня 1986 року, запустили перший енергоблок ЧАЕС, 5 листопада – другий, 24 листопада 1987 року розпочали запуск третього.

"Телеграф" поставив питання про стан енергоблоків ЧАЕС директору енергетичних програм Центру Разумкова Володимиру Омельченку та співзасновниці "Антикризового експертного ядерного центру України", експертці з ядерної енергетики Ользі Кошарній.

— Запуск енергоблоків ЧАЕС неможливий мінімум із двох причин. По-перше, там уже немає необхідної технологічної бази. А по-друге, станція знаходиться поблизу кордону з Білорусією. А це – постійний ризик вторгнення та захоплення АЕС із подальшим шантажем, — вважає Володимир Омельченко. .

Коли остаточно зупинили ЧАЕС, Ольга Кошарна працювала в Держатомрегулюванні (Державна інспекція ядерного регулювання України).

– Я пам’ятаю, як 2000 року урочисто закривали Третій енергоблок Чорнобильської атомної станції, – згадує вона. — Він уже був зупинений, бо там були непереборні течі. Просто треба було, щоб Кучма на камери повернув рубильник, стрілочка впала, і ми офіційно вивели ЧАЕС з експлуатації.

Закрити ЧАЕС — це не наша забаганка, а міжнародне зобов’язання. Україна підписала відповідний меморандум. Тільки за умови виведення ЧАЕС з експлуатації у певні терміни нам дали гроші на створення нового безпечного саркофагу над Четвертим енергоблоком. Адже він будувався на гроші міжнародних донорів.

Не зупинити блоки Чорнобильської станції не можна було ще й тому, що вони були вже в поганому технічному стані навіть у 2000 році, каже Ольга Кошарна.

– Зараз про їхній запуск взагалі йти не може, – впевнена експерт. – Я вже не кажу, що їм необхідне специфічне паливо, якого вже на ринку немає. Реактори ЧАЕС були суто радянським ноу-хау і мали конструктивні недоліки на момент її спорудження. Ці реактори виробляла Росія, вони експлуатувалися лише у Росії, Україні та Литві. У Литві таку АЕС перед вступом країни до ЄС закрили. Росія такі станції також закриває. Щобільше, у Чорнобилі давно йдуть процеси розбирання та утилізації всього, що пов’язане із радіаційною небезпекою.

А Володимир Омельченко наголошує: Київ без світла зовсім не тому, що тут немає потужних електростанцій:

– Це неправильна теза, оскільки ми працюємо в об’єднаній енергетичній системі. І є електростанція у Києві чи будь-якому іншому місті України, чи ні, це на графіки та тривалість відключення не впливає. Виняток — прифронтові регіони. Але загалом усе залежить лише від лімітів енергоспоживання, виділених на той чи інший регіон.

*Про плани ЄС розвивати атомну енергетику, чи зможе Європа зробити це без російського ядерного палива, чи настав час підвищувати ціни на електроенергію — вдруге під час повномасштабної війни, і чому "Енергоатом" не може й надалі субсидувати домогосподарства, читайте у другій частині великого інтерв’ю Ольги Кошарної: "Всі бачать, що агресор, ядерний терорист будує АЕС у Європі"