Правоохоронці встановили, хто розпочав стрілянину по мітингувальниках на Майдані Незалежності у 2014: що їм інкримінують

За вчинення цих злочинів, командиру Севастопольського "Беркута" та його підлеглому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі

В Офісі Генерального прокурора України встановили імена правоохоронців, які здійснили перші постріли з помпових рушниць по мітингувальниках 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності. Підозрювані повернулись в Крим та сприяли анексії півострова.

Про це повідомили на Фейсбук-сторінці відомства. Там зазначили, що було зібрано достатньо доказів та повідомлено про підозру двом колишнім правоохоронцям. Це командир роти спецпідрозділу "Беркут" УМВС України в місті Севастополі (Крим)та один із міліціонерів цього підрозділу.

За даними слідства, командир роти спецпідрозділу "Беркут" та його підлеглі, перебували 20 лютого 2014 року близько 9 год. ранку на вулиці Інститутській в Києві в районі пішохідного мосту. Діючи погоджено з правоохоронцями спецроти Київського "Беркуту", вони застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю – помпові рушниці Форт-500, споряджені патронами з свинцевою картеччю.

Внаслідок таких дій підозрюваних загинуло троє мітингувальників, а ще троє отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості.

Ці злочини передували подальшим масовим умисним вбивствам та замахам на вбивства учасників акцій протесту, вчиненим міліціонерами так званої "чорної роти" та внутрішніх військ МВС України із застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї.

Нагадаємо, загалом зранку 20 лютого 2014 року було вбито 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Після цих подій підозрювані повернулися до міста Севастополя. Згодом перейшли на бік РФ та сприяли анексії півострова.

Їм інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинених службовою особою із застосуванням фізичного насильства, умисних вбивств трьох осіб та замахів на умисні вбивства трьох осіб (ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України).

Нагадаємо, Шевченківський суд Києва закрив справу щодо розгону на Майдані мирних учасників акції 30 листопада та 1 грудня 2013 року. Таке рішення було прийняте 24 травня.

Варто згадати, що 20 лютого, українці вшановували пам'ять Героїв небесної Сотні, які кинули виклик диктатурі та високою ціною власного життя відстояли свободу, вибір на користь демократії та європейського майбутнього. Протест, який на початку був страйком зграйки київських студентів та активістів проти відмови від Асоціації з ЄС, переріс у спротив ширших верств населення по всій країні. І на кожен жахливий випадок насильства, масових побиттів, зникнення людей, катувань, арештів, спроб заборонити протест диктаторськими законами, суспільство реагувало незгодою. "Телеграф" зібрав ці 10 найголовніших кроків Майдану, що сформували протест таким, яким ми його зараз знаємо