Росіяни у таборах промивають мізки українським дітям: як і навіщо вони це роблять

Поки маленькі українці набираються сил перед новим навчальним роком біля водойм або у горах, займаються спортом, засмагають, грають, спілкуються, їхні однолітки з окупованих територій проходять "курси молодого бійця". Для цього в РФ створено спеціальні табори, мета яких "виховувати нове покоління патріотів і захисників Росії".

Про те, чого навчають в них дітей, які довгострокові наслідки це матиме для них і як їх подолати "Телеграф" поговорив з юристкою Регіонального центру прав людини (RCHR) Катериною Рашевською.

Бажання чи примус — встановити неможливо

Майже одразу після окупації частини українських регіонів росіяни зайнялися роботою з дітьми та молоддю. Окрім змін у навчальних програмах, створення організацій патріотичного спрямування на кшталт "Юнармії" ворог активно використовує для перевиховання відпочинок у оздоровчих таборах. Зокрема, в кримських тільки першого літа після початку повномасштабного вторгнення побувало понад 7 тис. юних жителів окупованих частин Донецької та Луганської, Херсонської та Запорізької областей. 2023-го — вже понад 9 тис., а цьогоріч цифра має ще зрости.

Пропонували дітям з ТОТ також поїздки і в різні регіони Росії. Але під "оздоровлення" окупанти фактично маскували депортацію, бо не всі хлопці та дівчата могли повернутися додому. При цьому обов’язковою програмою, окрім традиційного для таких місць розваг були виконання російського гімну, просвітницькі заходи про історію, звісно, у спотвореному форматі, зустрічі з учасниками т.зв. "СВО" — як називають агресію проти України росіяни тощо.

Далі — більше і зараз на території РФ і захоплених українських землях діють літні військово-патріотичні курси "Час юних героїв". Їх проводять на базі центрів "Воїн", філії яких почали відкривати з травня 2023 року. Тут вже без сентиментів вчать підлітків і юнаків стріляти, керувати безпілотниками, рити окопи, стрибати з парашутами, надавати медичну допомогу і бути, як заявлено на офіційному сайті, "патріотами нового покоління, які люблять свою Батьківщину і вміють її захищати". Серед курсантів і українські діти, як ті, що живуть в родинах, так і ті, хто втратив батьків.

— Відомо про десятки українських дітей, які перебувають на відпочинку у таборі "Авангард" у Волгоградській області, підпорядкованих центру "Воїн", — розповіла "Телеграфу" Катерина Рашевська. — На відео, які були зняті організаторами і розповсюджені в інтернеті, ми впізнали дівчину, яка перебуває в статусі "депортованої та/або примусово переміщеної особи" на платформі "Діти війни". Вона з Херсонщини і на початок повномасштабного вторгнення їй було 15, а незабаром виповниться 17 і вона говорить, що спеціально приїхала навчитися керувати БПЛА, хвалить інструкторів. Тобто минуло трохи менше трьох років від моменту окупації і ми бачимо який вплив може мати пропаганда.

У випадку з даною дівчиною, думаю, що ефективність деструктивного російського впливу забезпечило саме те, що вона — дитина, позбавлена батьківського піклування. Бо таких дітей росіяни активно заохочують соціальними виплатами, житловими сертифікатами, безкоштовним навчанням і відпочинком, як є й у випадку з цим табором.

Дитині не залишили вибору, поставили на цю второвану дорогу і підтримували на ній. В таких закладах працює ціла команда психологів, яких залучають для того, щоб цілеспрямовано вкладати юним особам потрібні наративи, посилюючи і пришвидшуючи процес їх сприйняття і засвоєння.

— Якщо більшість українських дітей, що опиняються на такому "відпочинку", з родин, чи можна встановити, хоча б приблизно, який відсоток погоджується на це з примусу, а хто добровільно відправляє на нього дітей?

— Якщо говорити узагальнено, то всі віддають під примусом, тому що з точки зору Міжнародного кримінального права він може бути пов'язаний зі створенням середовища страху та несвободи. Тобто це такі умови, в яких висловлення вільної думки є неможливим. Відповідно, навіть якщо батьки ставлять підпис під згодою на перебування дитини в таборі, це далеко не свідчить про добровільний характер такої згоди.

І другий момент, в Україні батьки не мають права власності на дитину. І якщо вони діють не в її інтересах, неналежним чином виконують свої обов’язки або, наприклад, підштовхують до проституції чи іншої незаконної діяльності, то вони позбавляються батьківських прав.

Так само це питання потрібно розглядати і у випадку з цими центрами та таборами, де фактично готують нові сили для російської армії. Адже мілітарізоване перевиховання і політична індоктринація (процес систематичного нав'язування певних ідей або переконань індивідові з метою контролю або впливу на його думки та поведінку. — Авт.) відповідно до Конвенції ООН про права дитини — однозначно не в інтересах українських дітей.

При цьому поки нема механізму, який би дозволив дізнаватися про обставини отримання згоди від батьків. 2022 року фіксували випадки, коли в родини приходили озброєні російські солдати і з погрозами забирали дітей на "оздоровлення". Або окупанти діяли через директорів навчальних закладів, опікунські ради, які лякали позбавленням прав. І я маю переконливі сумніви, що ця ситуація не збереглася і до 2024 року, і всі як один їдуть на перевиховання із власної волі.

Заняття з автоматами та стройова

— Ця політика мілітаризації, що є, до речі, злочином відповідно до Женевської конвенції "Про захист цивільного населення під час війни" — не нове явище?

— Мережу таборів з ухилом на патріотично-військове виховання, розбудовували в анексованому Криму орієнтовно з 2016 року. І з початком повномасштабного вторгнення, коли туди активніше стали везти дітей з ТОТ, ми фіксували прояви мілітаризації хіба що в форматі "разговоры о важном" із запрошенням учасників т.зв. "СВО".

Подекуди дітям могли продемонструвати якусь зброю, показати як збирати/розбирати автомат. Це вже було погано і неприпустимо. Але, вибачте, це не було постійне носіння форми, життя в наметових містечках, риття окопів, навчання саперній та інженерній справі, стрільби на полігоні — те, що ми зараз спостерігаємо під час змін "Час юних героїв" від центру "Воїн". Тобто рівень і темпи мілітаризації останнім часом однозначно збільшуються.

Дуже лякають слова дітей, яких фейкове "Міністерство освіти й науки Запорізької області" зняло для своїх роликів. Восьмикласниця з Мелітополя радо на камеру повідомляє, що зібралась вступати у військовий навчальний заклад і що її мама про це ще не знає. Вона говорить про напружену програму і що коли є вільна хвилинка, всі просто лежать.

А інший хлопець з того ж міста, що перейшов до 10-го класу, на запитання про культурну програму дослівно каже: "У нас сьогодні заняття з автоматами почалися і звичайні заняття". Коли журналістка перепитує про дозвілля, можливо, дискотеки, він відповідає: "Так, дискотеки, виступаємо на сцені, на плацу стройова підготовка". Тобто там нема жодної відпочинкової складової, культурних заходів, а є лише постійні тренування.

Ми, до речі, порівняли програму перебування в таборах центру "Воїн" із підготовкою рядового російського солдата в армії. Єдина відмінність, що діти у вихідний день не виконують суспільно корисну діяльність, на кшталт біління дерев чи прибирання території частини, як це роблять чинні військові. А в іншому програма корелюється з курсом молодого бійця.

Варто ще зазначити, що серед інструкторів, щонайменше в таборах на території т.зв. "ДНР" є ті, хто були ще дітьми 2014-го року, коли там до влади прийшли окупанти. А 2022-го з початком повномасштабної війни вони вже в перших лавах на боці РФ вели бої в Маріуполі. І тепер вони власним прикладом навчають дітей, і це дуже ефективний метод. Ми це бачимо на прикладі одного з сюжетів, де дівчина каже про інструкторів, що вони "просто вогонь" і професіонали. А ці "професіонали" бомбили Маріуполь. Отак відбувається промивання мізків.

— Цими сюжетами росіяни, по суті, визнають, що вчиняють злочин стосовно українських дітей, для чого вони це роблять?

— Це розраховано на внутрішню аудиторію, щоб заохотити якомога більшу кількість дітей з нових окупованих територій до участі у даних таборах. Тобто нормалізувати їх і зробити популярними. Вони не вірять у притягнення до відповідальності, бо досі політична індоктринація та мілітаризація з боку росіян не була покарана. І вона підтримується на найвищому рівні.

Вже згаданий центр "Воїн" створений за дорученням особисто Путіна, а ще у Луганську та Чечні діє так звана Академія дружби народів "Ахмат", якою керує Кадиров і куди так само привозять на перевиховання дітей з окупованих територій.

Ми обговорювали це питання з однією експерткою у сфері міжнародного права із захисту прав дитини. Вона зазначила, що одна з дівчат на відео своїми заявами про прихильність до Росії демонструє неусвідомлену відмову від Батьківщини, фактично зраджує її.

Але коли дитина зрозуміє, що її обдурювали, що це не були її думки, це матиме довгострокові негативні психологічні наслідки. І такі діяння з боку росіян стосовно українських дітей потрібно визнати злочином проти людяності. Це вже зараз вимагає жорстких санкцій і кримінальних проваджень.

Ми вже розібрались, що головна мета такого перевиховання — підготовка дітей до майбутньої служби в армії. Варто розуміти, що цей ресурс буде по якості непорівнянний з тими росіянами, хто зараз служить в лавах збройних сил. (Це здебільшого люди з глибинки, які бачили зброю лише по телевізору і мотивовані лише грошима, або колишні в’язні, які отримали шанс на свободу.)

А їм на заміну прийдуть агресивні українські екс-діти, які до 18 років будуть навчені військовій справі, вмітимуть володіти всіма видами зброї. До того ж вони матимуть у голові наративи про нацистську державу, якою керують наркомани й клоуни, владу, яка руйнує власні міста і вбиває своїх людей. Це може бути вагомою трагедією українського народу.

— Чи є що Україні на сьогодні протиставити російській пропаганді і як рятувати українських дітей?

— Ще рік тому на базі представництва президента України в АРК було вибудовано стратегію т.зв. "когнітивної деокупації". І окремою її складовою є робота з дітьми після фізичного звільнення територій. Тобто певні рамки й документи існують, але їх ще треба імплементувати як на рівні національного законодавства, так і на рівні бюджетному, ресурсному.

Нині, коли не таку велику кількість дітей повернуто з-під контролю РФ (з більш, аніж 19 тис. депортованих/переміщених, за даними платформи "Діти війни" — повернуто 388, за даними уповноваженого з прав людини в ВР України Дмитра Лубенця — 736), зусиллями неурядових організацій у координації з органами влади з ними проводять інтеграційні заходи. Такі діти отримують соціологічну і психологічну допомогу, фахівці допомагають їм в лагідний та ненасильницький спосіб подолати російські наративи.

Ми точно не маємо діяти, як Росія. Наприклад, вони забороняли розмовляти українською, а ми — заборонимо російською, чи вони вчили використовувати російські безпілотники, а ми — тренуватимемо на українських. Так це не буде працювати. Це мають бути стратегії подолання глибокої ментальної травми, яка обумовлена політичною індоктринацією.