Про "утюг" слід давно забути: як цей пристрій правильно звучить українською

Надайте перевагу українським словам

На жаль, багатьом важко відмовитися від слів, які засмічують українську мову, особливо в побуті. Наприклад, слово "утюг" досі активно використовується багатьма українцями замість правильного "праска".

Фрази на кшталт "поламався утюг" або "купила новий утюг" можна почути доволі часто. Але таке вживання не тільки збіднює нашу мову, але й не сприяє розвитку мовної культури.

Чому цього слова слід уникати

Слово "утюг" насправді має тюркське коріння, і цей факт нагадує нам про численні культурні впливи, які формували українську мову протягом століть. Втім, в українській мові є певна специфіка вживання цього слова: воно переважно використовується в розмовній мові, хоча в офіційних документах та словниках рекомендують обмежувати його вжиток для позначення важких промислових пристроїв, а не побутових прасок. Цікаво, що слово "утюг" також використовується для позначення спеціальних пристроїв для вирівнювання ґрунтових доріг.

Як правильно говорити українською

Проте український відповідник цього слова — праска. Воно має давні корені й точніше передає суть пристрою. Праска – металевий нагрівальний прилад для прасування одягу, тканини і т. ін. Слово "праска" походить із французької через німецьку та польську мови і має цікаве значення, пов’язане з притисканням чогось важкого. Це підкреслює, як слова можуть переноситися між мовами, змінюватися й адаптуватися до нових реалій.

Регіональні назви "утюга"

Щодо слова "залізко", то воно має очевидне походження від "залізо", що відображає матеріал, з якого колись виготовляли праски. Інші регіональні назви, такі як закарпатські "бі́ґлясь", "тиґлазі́в", "вошолів", ймовірно, походять з угорської мови, що вказує на культурні зв’язки Закарпаття з Угорщиною.

Щодо процесу, то різноманітність слів, що описують прасування, також варта уваги. "Прасувати" є найпоширенішим та офіційним варіантом, хоча "гладити" і "утюжити" мають свої регіональні та стилістичні особливості. Але гладити – проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. Ці слова відображають не лише процес, а й емоційне ставлення до нього: від звичайного догляду за одягом до ретельної підготовки до важливих подій.

Загалом, ця мовна мозаїка показує, наскільки багатою та різноманітною є українська мова, і як кожен регіон вносить у неї свій особливий колорит. Проте варто відмовитися від запозичень на користь питомо українського слова.

Раніше "Телеграф" розповідав, що таке тіпун та як він виглядає. Це також різновид побутового приладдя.