Банківська таємниця під питанням: банки можуть зобов’язати розкривати особисті дані українців

Головне юридичне управління парламенту має зауваження

В Україні можуть зобов’язати банки розкривати банківську таємницю та особисті дані клієнтів на запит поліції. Відповідні норми містяться у законопроєкті 11043 про удосконалення функцій Нацбанку щодо державного регулювання ринків фінансових послуг, який найближчим часом Верховна Рада розгляне у другому читанні.

До другого читання у законопроєкт внесли кілька нових правил. Зокрема, пише sud.ua, до статті 62 Закону "Про банки та банківську діяльність" про порядок розкриття банківської таємниці хочуть ввести нову підставу для розкриття банками інформації про юридичних та фізичних осіб, яка становить банківську таємницю. Їх зобов’яжуть розкривати її органам Національної поліції України – у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону "Про платіжні послуги".

Крім того, стаття 31 цього ж Закону може бути доповнена новою частиною 7. Згідно з нововведеннями, у разі, якщо платіжна операція користувача містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 Кримінального кодексу України, банк зобов’язаний, не пізніше 24 годин після отримання запиту надати дані про дату, тип, суму та валюту операції, а також ряд інших даних, серед яких:

• геопросторові дані, IP-адреса, адреса засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний додаток) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції, а у разі здійснення платіжної операції через касу – її адресу;
• ідентифікаційні дані одержувача: прізвище, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Згідно з висновками Головного юридичного управління парламенту, йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації. Водночас підстави для направлення такого запиту не обмежуються.

"Також незрозуміло, яким чином постачальник платіжних послуг визначатиме, чи операція містить ознаки кримінального правопорушення" — додали в управлінні.

Юристи наголосили, що такий законодавчий підхід не враховує вимог частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу). Крім того, він також не відповідає критерію якості закону у контексті вимог цієї статті Конституції.

Разом з тим, законопроєкт не містить правових норм, які пов’язували б обмеження прав громадян, які охороняються Конституцією України, з інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. На думку Головного юридичного управління ВР, можливі нововведення суперечать Конституції України.

"Отже, запровадження поширення "інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб", яке є конфіденційною інформацією, без згоди власників цих даних, є необґрунтованим, непропорційним і таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України", — резюмували в управлінні.

Як повідомляв "Телеграф", Мінфін пропонуватиме підвищити податки "заднім числом" з 1 жовтня. Податковий Комітет Верховної Ради вже ухвалив до повторного першого читання версію урядового законопроєкту.