Три схеми того, як на українському лісі "рубають" величезні гроші. Чи дійсно держава безсила?

Як незаконні рубки стають законними, розповіли експерти

У продовженні матеріалу "Крадіжки на мільйони, але не садять нікого: хто і як заробляє на винищенні лісів в України" опитані "Телеграфом" експерти-екологи Дмитро Карабчук (ГО "ЛІіС") та Михайло Богомаз (WWF-Україна) розповідають, як діють незаконні оборудки з деревиною і що їм наразі може протиставити держава, екологічні організації та громадськість.

Схеми та обсяги вирубки лісів

Наразі у сфері промислових незаконних заготівель деревини існує три основні схеми, розповів "Телеграфу" Дмитро Карабчук.

Перша, це, умовно, схема "чорних лісорубів" — коли бригади заготівельників без жодних законних дозволів приїздять до лісу, оперативно спилюють дерева і так само оперативно відвозять їх на свою лісопильню (інколи теж незаконну), де розпилюють на дошки чи дрова. Або доставляють їх іншому замовнику, наприклад меблевому підприємству, з яким раніше уклали домовленість. Експерт вважає, що наразі на "чорних лісорубів" припадає близько 30% усіх незаконних вирубок в Україні.

Попри певну, на перший погляд, примітивність, такої схеми — самі акції по незаконній вирубці зазвичай бувають організовані на найвищому технологічному рівні.

"Злочинці зараз вже не розмовляють телефоном, а спілкуються через захищені месенджери. Окрім того, якщо говорити про високоякісних "чорних лісорубів", то наразі вони поділені на кілька ланок. Перша ланка йде в ліс і вибирає дерева, які їм підходять, наприклад, гарний дуб. Вони дивляться, щоб був під'їзд до того дуба, щоб він був хорошої якості, і позначають його люмінесцентною фарбою, яка світиться вночі. Наступна бригада приїжджає, умовно, опівночі. Вона має GPS-координати цього дерева, знаходить його, звіряє за допомогою нічних окулярів мітку, спилює його й ріже на шматки. Третя бригада – приїжджає під ранок на вантажівці. Вантажить ці колоди і везе замовнику чи на власне переробне підприємство, лісопильню. І на кожному із цих етапів — правоохоронцям чи лісовій охороні або взагалі нічого пред’явити, або щось несуттєве. За фарбу – не карають взагалі. А коли навіть впіймають на тому, що ти пиляєш дерево, — це штраф, максимум кілька тисяч гривень, адміністративна відповідальність. І таких "адміністративних відповідальностей" може бути і 20, і 100 на рік", — пояснює ситуацію експерт.

За його словами екологи раніше пропонували внести поправку до ККУ, щоб за наявності трьох фактів участі у незаконних рубках наступала кримінальна відповідальність, але таку правку не внесли.

"Ну а третя ланка взагалі не має ніякого покарання. Тому що, якщо його зловили на місці навантаження, він каже, а я це не рубав, я тільки знайшов, отут лежали дерева, я збирався їх вам на лісництво привезти. І все, уникнув покарання", — говорить Дмитро Карабчук.

Щодо масштабів збитків, завданих державі від такої схеми, то про них можна лише здогадуватися. Карабчук дещо неохоче коментує це питання, оскільки тут мова йде про гіпотетичні цифри – реальним взятися нізвідки, бо офіційна статистика, нагадаємо, їх не бачить.

Якщо рахувати дуже і дуже приблизно, то, за словами експерта, виходить наступна картина: нехай у день одна бригада "чорних лісорубів" вивозить на власну лісопильню чи іншим клієнтам машину незаконної деревини (зазвичай буває й більше). Це плюс-мінус – 10 кубів. Наразі лише у Львівській області, за приблизними даними, близько 100 таких лісопилень. Візьмемо 20 днів такої "роботи" на місяць (не враховуючи вихідних), це вийде коло 20 тисяч кубів щомісячно. На рік – 240 тисяч кубів. Лише в одній області.

Якщо перевести ці обсяги в гроші за ціною дров (нехай навіть 1500 грн за кубометр), загалом вийде близько 360 млн грн на рік. Коли ж мова йде про високоякісну сировину для меблів, вартість може бути у десятки разів більше. І це, зважте, лише одна область і лише одна зі схем.

Як вже згадувалося, нерідко до таких схем бувають причетні правоохоронці. Наприклад, місяць тому ДБР разом з Нацполіцією завершили досудове розслідування щодо організованої групи "чорних лісорубів", до складу якої входив керівник відділу одного із правоохоронних органів Шепетівського району Хмельницької області. Організатором же угрупування виступав його брат. Загалом підозру було висунуто восьми особам – окрім згаданого правоохоронця з його братом, двом працівникам лісозаготівельного підприємства, двом безпосереднім виконавцям та двом комерсантам, які вивозили ліс.

"Зловмисники із листопада 2023 року зрубали майже 200 дерев на території комунальних лісгоспів, серед яких були й сторічні дуби", — йдеться у повідомленні ДБР.

Друга найпоширеніша схема – заробіток на "зайвому" лісі. Відповідають за її реалізацію передовсім чиновники лісових господарств на місцях. Організовується вона досить просто: дерева, призначені для офіційної заготівлі, рубають за наявності лісорубного квитка та всіх інших дозвільних документів. Але враховуючи специфіку самого процесу заготівлі лісу, коли дуже важко проконтролювати обсяги рубок, до кількості кубометрів, вказаних у дозволі, понаднормово неофіційно додаються ще 10, 20, а то й всі 50% "зайвої" деревини.

Відповідно, "офіційний" ліс далі йде на реалізацію за офіційними ж каналами – продається через біржі, постачається за раніше укладеними контрактами. А "надлишок", продається "наліво", забезпечуючи навар учасникам і організаторам. На думку Карабчука, на цю схему також припадає наразі близько 30% незаконної заготівлі лісу.

"На такій схемі нерідко можуть наживатися великі підприємства. Коли частина їх деревини купується законно, на аукціоні, а якийсь відсоток — 20-30 відсотків — довантажується необлікованої продукції, яка потім змішується із законно закупленою", — пояснює Карабчук.

Ще 40% залишається для третьої найпоширенішої схеми — це так звані "незаконні-законні" рубки. Мова йде передовсім про "санітарні" рубки, які формально спрямовані на захист лісу. Коли, наприклад, дерево хворіє, і для убезпечення сусідніх дерев його необхідно знищити.

Але українські лісові чиновники давно навчилися заробляти на такому, начебто, "хворому" лісі, пускаючи "під сокиру" цілком здорові дерева, і отримуючи за це чималі гроші у вигляді відкатів чи інших дивідендів.

"Документи на такий ліс виглядають, начебто, абсолютно законними. Є лісорубний квиток, який є єдиним законним дозволом на законну вирубку, всі інші дозвільні документи, які необхідні для видачі цього лісорубного квитка. Але підстави, які послужили для ухвалення рішення про вирубку цього лісу, є сфальшованими. Зрозуміло, що зробити цього без участі корумпованих працівників лісового господарства неможливо", — говорить Карабчук.

"Якщо взяти загальну картину, то виходить, що ліс в Україні не просто хворий, а мегахворий. Тому що сьогодні по загальній картині лісокористування в Україні, у нас близько половини деревини (сумарно за останні 5 років) заготовлюється санітарними рубками", — зазначає Михайло Богомаз.

Один з випадків таких "незаконних-законних" рубок було нещодавно зафіксовано ДБР на Хмельниччині, у результаті чого висунуто підозри низці лісових чиновників.

Так, згідно з повідомленням ДБР від 7 листопада цього року, підозру отримали керівник Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (входить у структуру Держлісагентства), а також заступник директора філії "Ярмолинецьке лісове господарство" та головний інженер філії "Летичівське лісове господарство" (керуються ДП "Ліси України).

"Двоє з них раніше обіймали інші посади в лісовій галузі: один працював головним лісничим Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, а інший — головним спеціалістом відділу в тому ж управлінні. Порушуючи вимоги законодавства, чиновники провели рубки на площі 3,3 га у Летичівському районі, на території Вовковинецького лісництва. Зокрема, головний спеціаліст виписав лісорубний квиток, який погодив його безпосередній керівник, а працівник "Летичівського лісгоспу" підготував необхідні документи й здійснив рубку. Посадовці діяли на підставі незаконного документа, оскільки не отримали обов’язкового висновку оцінки впливу вирубки на довкілля. У результаті було незаконно зрубано майже 1 тисячу дерев різних порід, що завдало державі збитків на суму 6,5 мільйона гривень. Висновок експертизи підтвердив, що на цій ділянці було завдано непоправної шкоди довкіллю", — йдеться у повідомленні ДБР. Також зазначено, що у разі встановлення вини, підозрюваним загрожує до 10 років ув’язнення.

За даними сайту Південно-Західного міжрегіонального управління, його начальником наразі є Павло Золотий, який раніше працював головним лісничим обласного управління лісового та мисливського господарства Хмельницької області.

Втім, знайомі зі справою фахівці лісової галузі, до яких "Телеграф" звернувся по роз’яснення, неофіційно повідомили, що наразі існують контраргументи щодо висунутих згаданим чиновникам звинувачень. Зокрема, на їх думку, згаданий ДБР лісорубний квиток був виданий на проведення рубки головного користування на території Вовковинецького лісництва ДП "Летичівський лісгосп" у межах визначених лісовпорядкуванням територій, що відповідно до чинного законодавства дозволяє здійснення таких рубок. Також спростовують вони порушення вимог оцінки впливу на довкілля, оскільки дія положень відповідного закону про ОВД начебто не поширюється на зазначену ситуацію через те що першопочаткове рішення про рубку було ухвалено ще в 2011 році, тобто до набрання законом сили.

"Усі дії, що були здійснені посадовими особами Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП "Летичівський лісгосп", є відповідними до чинного законодавства України та не суперечать вимогам щодо охорони навколишнього середовища та використання лісових ресурсів", — неофіційно повідомили лісівники.

Цікаво, що згаданий Павло Золотий раніше також працював керівником Тернопільського управління лісового та мисливського господарства. На цій посаді він свого часу свого змінив скандально відомого Олега Яремка, щодо якого ДБР та екопрокуратура також розслідували справи про незаконні рубки.

Історія з Яремком показова тим, що так нічим притомним і не закінчилася. Ще у 2021 році керівник територіального управління ДБР у Тернопільщини гучно заявляв, що до протиправних схем, окрім Яремка, були залучені ледве не всі керівників лісових господарств області "які налагодили механізм вимагання і отримання неправомірної вигоди за прийняття тих чи інших рішень, за незаконну діяльність у сфері лісових рубок". Також, за даними ДБР, до прикриття цієї діяльності були залучені й поліцейські, зокрема, заступник керівника УСР департаменту стратегічних розслідувань національної поліції України під час отримання неправомірної вигоди.

У результаті суд навіть відмовився відсторонювати Яремка від посади. І як свідчить його декларація, він звільнився лише цієї осені, увесь цей час отримуючи чималу зарплату. Що стосується поліцейських чиновників, підозрюваних у корупційних оборудках, то їх просто перевели в іншу область.

Окремою значною проблемою, вважають обидва опитані "Телеграфом" експерти, є вирубка так званого "нічийного" лісу. Це той ліс, який через низку причин не закріплений за якимось формальним лісокористувачем. За даними Дмитра Карабчука, мова може йти про 700 тисяч гектарів таких лісів, за інформацією Михайла Богомаза – обсяги можуть бути й більшими, від 1,2 млн до 1,5 млн гектарів. До такого лісу також належать лісосмуги, належність яких невпорядкована.

"Ці так звані "безхозні" ліси не мають ні відповідальних осіб, ні якоїсь охорони. І там будь-хто скільки завгодно може вирубувати дерева. Те саме стосується і лісових смуг — біля доріг, в полях також відбувається абсолютно хаотична і безконтрольна незаконна вирубка дерев. Згаданий закон 9665 мав би врегулювати питання відповідальності за вирубку цього лісу, але тепер це питання лишається не вирішеним", — говорить голова ГО "ЛІіС".

Що потрібно, аби врятувати ліс від знищення

Для наведення порядку у сфері вирубки лісу наразі потрібні зміни законодавства та інституційних підходів, які б гарантували контроль за дотриманням законності у лісовій сфері та перевели заробіток на лісі у виключно правове русло. Деякі з таких змін, вважають експерти, відбуваються прямо зараз.

Це, зокрема, стосується загальної реформи лісової сфери, яка окрім іншого передбачає розмежування повноважень відповідних інституцій. Наприклад, ДП "Ліси України" потрібно позбавити функції контролю, оскільки існує серйозний конфлікт інтересів, адже це ДП одночасно виконує господарські функції.

"Я, як природоохоронець, наразі не бачу від створення ДП великих змін в контексті появи, зокрема, нових природоохоронних територій. Хоча є один позитивний момент – це сприяло зменшенню, так би мовити, "регіональної дурості" на рівні лісових господарств, коли голова лісгоспу був, як князь на своїй території. Що стосується реформування, то справді, створення ДП позиціювалося як початковий етап реформи з метою розділення господарчих, контролюючих та адміністративних функцій. По факту, цього поки не відбулося, і тому реформу треба продовжувати — щоб за ДП "Ліси України" лишилася лише господарська функція. А контролююча — у Держекоінспекції, нормативна – повністю переходить до Міндовкілля", — говорить Михайло Богомаз.

Дмитро Карабчук зі свого боку вважає, що ідея про утворення ДП "Ліси України" була загалом корисною, і підприємство вже почало доводити свою ефективність.

"Де-факто ці дві структури (ДП "Ліси України" і Держлісагентство. — Ред.) наразі вже є розділені. Окрім того, зараз готується законопроєкт про публічне акціонерне товариство, яке взагалі буде підпорядковуватись Кабміну, а не Держлісагентству. Що стосується роботи ДП, то один дуже важливий нюанс: зараз керівному офісу ДП "Ліси України" стало вигідно навести порядок із вирубками на місцях. Чому? Тому що показники підприємства залежать від проданого кубометра деревини, а якщо цей кубометр не облікований, то центральний офіс не заробить потрібних коштів. Тому якщо раніше директор місцевого лісгоспу, умовно, брав лісопатологів, які на коліні підписували неправдиву інформацію, що ліс хворий, його треба вирубати, на цій підставі директор робив собі дозвільні документи, рубав дерева, потім клав у кишеню кеш, яким потім міг поділитися із прокурором, з поліцейським, із суддею, платив за свою посаду щороку Києву (кажуть, що такса була 50 тисяч доларів) — то зараз ця система порушена повністю. На центральному рівні стало вигідно заробляти кошти офіційно. Вони створили свою службу безпеки, через яку моніторять ситуацію. Як тільки якась ситуація доходить до них, вони приймають рішення, наприклад міняють керівника", — говорить Дмитро Карабчук.

Обидва експерти також звертають увагу на необхідність якнайшвидшого розв'язання питання з органом, який би займався інспектуванням дотримання законності у сфері лісозаготівлі. При цьому не зайвим було б створення при правоохоронних органах підрозділу, який би спеціалізувався на правопорушеннях, пов’язаних з лісовою сферою.

"Зараз ця категорія злочинів — про незаконні рубки — належить до сфери відповідальності екологічної прокуратури, яка є у кожній обласній прокуратурі. Це може і надалі так функціонувати. При цьому можливе і створення Лісової поліції, як окремого органу, чи реорганізація існуючої інституції Державної лісової охорони, яка вже де-юре існує, має статус правоохоронного органу і могла б професійно боротися із цими незаконними рубками. Єдина проблема – ця інституція створена лише "на папері". Як би ця служба не називалася, вона мусить мати кілька рівнів. І на першому, центральному рівні, має бути аналітичний центр, який не просто буде статистом і адміністратором відділу кадрів, а матиме потужний аналітичний відділ, котрий буде узагальнювати інформацію на рівні країни, розуміти всі схеми, досліджувати, як краще з ними процесуально боротися, розуміти, які території є найбільш ризиковані, працювати зі слідчими вже на місцях, організовуючи їх роботу", — розповів про своє бачення Дмитро Карабчук.

На думку Михайла Богомаза, таку функцію може виконувати реформована екологічна інспекція.

"Наразі є законопроєкт про реформування Державної екологічної інспекції, її перезапуск. Тому що зараз Держекоінспекції, фактично, не існує. Його положення передбачають впровадження справді об’єктивного контролю, в тому числі за діяльністю лісгоспів, з отриманням відповідних повноважень представниками такої реформованої екоінспекції. Планується, що вони матимуть повноваження і забезпечення ледве не на рівні американських рейнджерів", — розповів Михайло Богомаз.

Серед необхідних заходів покращення для покращення ситуації експерти також згадали необхідність ухвалення закону про ринок деревини, який врегулює і збільшить прозорість у цій сфері. Та вже згаданого закону про посилення відповідальності за незаконну рубку, перевезення та зберігання лісу.

Окрім того, важливим є гармонізація лісового українського законодавства з законодавством Європейського Союзу, яке наразі стає все більш жорстким і вимогливим.

"У ЄС з нового року має вступити в дію новий закон. Якщо раніше достатньо було, умовно, сертифікату, що підприємство пройшло один з міжнародного визнаних аудитів, то тепер цього замало. Тепер на кожну вироблену продукцію необхідно окреме дослідження, яке включатиме оцінку всіх можливих ризиків. Підтвердження законності тієї ж деревини, включно навіть з зазначенням географічних координат. Підтвердження для лісорубного квитка, щоб було зрозуміло, що ліс заготовлений в рамках наявної в країні процедури. Навіть накладні на перевезення продукції. Тобто фактично весь ланцюжок постачання сировини має бути повністю підтверджений відповідними документами. При цьому підприємства перевірятимуться на відсутність порушень законодавства про охорону праці, інших законів. Тобто буде цілий спектр вимог, і Україні також слід до цього готуватися", — вважає Дмитро Карабчук.