Крадіжки на мільйони, але не садять нікого: хто і як заробляє на винищенні лісів в України

Президент Володимир Зеленський поки не підпише закон, який посилює кримінальну відповідальність за участь у незаконних оборудках з деревиною. Окрім певної недосконалості самого тексту закону, спрацювала також і активна кампанія в пресі та соцмережах. Тим часом український ліс безкарно нищать у промислових масштабах, завдаючи невиправної шкоди екології.

У першій частині матеріалу "Телеграф" дізнавався в експертів у сфері захисту українських лісів — вченого і засновника громадської організації "Лісові ініціативи і суспільство" (ГО "ЛІіС, Львівська область) Дмитра Карабчука та еколога, керівника лісового напрямку українського представництва "Всесвітнього фонду природи" (WWF-Україна, м. Київ) Михайла Богомаза, — як відрізняються офіційні та реальні обсяги нищення українського лісу та якими є причини, через які держава не може впоратися зі зловмисниками.

Крадуть і хочуть красти й далі

В Україні крадуть ліс — і потрохи, для власних потреб, не вбачаючи в цьому жодного криміналу, і "камазами" вночі, використовуючи "шпигунські" схеми, гідні голлівудських бойовиків. Зрештою, крадуть ешелонами, пускаючи "під сокиру" гектари здорового якісного лісу і оформлюючи це як "санітарні" рубки.

Повідомлення про викриття незаконних рубок лісу на мільйони гривень з’являються ледве не щотижня. Так, у Закарпатській області поліція нещодавно затримала двох 32-річних жителів Рахівщини. Зловмисники незаконно вирубали сотні дерев породи бук, ялиця та смерека на території урочища Стебний Лазещинського лісництва Ясінянського лісгоспу, які в подальшому переправляли через спеціально облаштовані переправи на місцеві пилорами та реалізовували по всій території України. Тільки задокументована шкода сягає 8 млн грн, усього ж мова може йти про 40 млн грн.

Своєю чергою на Прикарпатті ДБР нещодавно завершило розслідування щодо організованої групи, яка роками незаконно рубала ліс на території державного підприємства "Кутське лісове господарство". "Група, яку створив та очолив керівник підприємства, діяла з 2018 року, до її складу входили різні працівники лісового господарства. Протиправна діяльність впродовж кількох років завдала збитків екології на майже 250 млн грн", — йдеться у повідомленні ДБР. Наразі обвинувальний акт щодо цього злочину вже направлено до суду.

А повідомлення про дрібніші крадіжки, шкода від яких оцінюються у десятки чи сотні тисяч гривень, з’являються й того частіше, ледве не щодня. Наприклад, не так давно Львівська обласна прокуратура повідомила про підозру чотирьом учасникам організованої групи у незаконній порубці деревини приблизно на 200 тис грн.

Найсумніше в цих історіях, що досі багато з них пов’язана з діяльністю посадових осіб колишніх лісгоспів, рідше — теперішніх філій ДП "Ліси України" чи навіть управлінь Держлісагентства, які, по ідеї, у першу чергу якраз повинні стояти на сторожі зелених насаджень. Так, у згаданому вище прикладі зі Львівщиною один із підозрюваних перебував на посаді лісничого, а його подільниками були два майстри лісу.

До речі остання зміна статусу лісгоспів (наразі всі вони стали філіями не так давно утвореного ДП "Ліси України) і зміна їх керівництва, схоже, не завжди є гарантією, що зловживання точно припиняться. Адже нових професійних керівників просто нізвідки взяти. Тому на посади голови філій нерідко переводять людей, які до того керували іншими лісовими господарствами, закриваючи очі на їхній бекграунд.

Наприклад вже згадане "Кутівське лісництво" наразі очолює син сумнозвісного на Закарпатті Юрія Сойми, також Юрій, який до цього керував Кутським лісництвом.

Сойма-старший, екскерівник Великобичківського лісомисливського господарства, відомий як закарпатський "лісовий князь", котрий фігурує у низці корупційних скандалів, пов’язаних, передовсім з нелегальною вирубкою лісу. Як писало Delo.ua, ДБР дуже цікавиться діяльністю Сойми, якого підозрюють у скоєнні злочинів одразу за кількома статтями. "Це і розкрадання коштів у великих розмірах групою осіб, і службове підроблення документів, і зловживання службовим становищем", — зазначає видання.

Також діяльність Сойми, схоже, могла стати однією з основних причин грандіозного міжнародного скандалу, пов’язаного із компанією IKEA, яка наразі перестала закуповувати в Україні деревину. Річ у тому, що Earthsight, британська неурядова організація, провела розслідування, яке показало, що більшість незаконно видобутої української деревини для IKEA постачалося саме з лісів, якими завідував Сойма-старший.

Що стосується Сойми-молодшого, то йому офіційно вже закидають порушення трудового законодавства. А журналісти пригадують йому історію, коли через нефахові дії керівництва "Кутського лісгоспу" без дров залишилися учасники бойових дій. Пишуть і про розкрадання в цьому господарстві лісу, але наразі офіційного підтвердження цієї інформації у реєстрі судових рішень знайти не вдалося.

Попри постійні згадки про незаконні рубки у пресі, офіційна статистика наразі відображає хіба соту частину реального стану справ. Наприклад, згідно з офіційними даними, зазначеними у публічному звіті Державного агентства лісових ресурсів за 2023 рік, у лісах Агентства задокументовано випадки незаконних рубок лише близько 28,5 тис кубометрів дерев.

Дослідження ГО "ЛІіС", яке також спирається на офіційні дані, але включає загалом всі ліси в Україні, вказує дещо більшу цифру – 30,3 тис. кубометрів.

Насправді ж, за даними експертів, нелегальна заготівля становить значну частину від загальних її обсягів, а це мільйони кубометрів деревини. В перерахунку на живі гроші це, відповідно, може становити мільярди гривень збитків, завданих бюджету держави. Не говорячи вже про катастрофічні наслідки для екології.

Голова ГО "ЛІіС" Дмитро Карабчук у коментарі "Телеграфу" оцінив незаконні рубки у передвоєнні роки лише в Карпатських лісах на рівні до 5 млн кубометрів. Про аналогічні ж обсяги – мільйони кубометрів незаконно зрубаних дерев у довоєнні роки — говорить і експерт WWF Михайло Богомаз. Ці висновки підтверджуються, зокрема, і дослідженнями, які проводять екологи.

У 2023 році WWF-Україна провела масштабне дослідження ринку лісової та деревної біомаси в Україні за 2007-2021 роки. Цікаве воно тим, що в його межах вивчалися річні обсяги такої біомаси (зокрема дров), заготовленої офіційно, та обсяги енергії, виробленої на основі цієї біомаси за той самий період. Дослідження показало, що річні обсяги деревної біомаси, реально використаної на енергетичні потреби, в рази (на мільйони кубометрів) перевищують кількість офіційно заготовленої біомаси. Умовно кажучи, мільйони кубометрів дров щороку заготовлялися нелегально.

Наразі, за висновками експертів, ситуація із загальними обсягами нелегальної заготівлі дещо покращилася. Це демонструє і згадане вище дослідження WWF-Україна, яке показує щорічне зниження нелегальної заготівлі. Пік нелегальної заготівлі біомаси припав на 2016—2020 роки, але станом на 2021 рік вже суттєво знизився – майже на 15%.

За даними Дмитра Карабчука, зменшення нелегальних рубок відбулося й у 2022—2023 роках, передовсім з об’єктивних причин – у зв’язку із загальним зменшенням попиту на деревину, викликаним війною.

"Зараз, коли почалася війна, звісно, впали обсяги як законної заготівлі до приблизно 15 млн кубометрів (згідно з даними Держстату у 2023 році обсяги реалізації лісової продукції становили 14,25 млн кубометрів. — Ред.), так і незаконної заготівлі. Незаконна деревина йде у бізнес. Враховуючи, що зменшилися потреби бізнесу, кількість підприємств, що займаються переробкою чи використовують деревину, відповідно впали обсяги незаконно заготовлених дерев. Окрім того, певні результати дали заходи, спрямовані на боротьбу з незаконними рубками, які вживаються останнім часом", — вважає Карабчук.

Згоден з ним і Михайло Богомаз.

"Найбільші рубки, про які, зокрема йде мова й у недавньому дослідженні NGL, це рубки за 2014—2019 роки. З 2020 року почалися суттєві обмеження щодо рубок у високогірних лісах. Також запрацював і закон про ОВД (щодо процедури оцінки впливу на довкілля. — Ред.), який забороняв і досі забороняє проводити суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар, тоді як раніше, у 2014 — 2017 роках, з цим була просто жахлива ситуація – рубки загальною площею по 40, по 50 гектарів у Карпатському регіоні", — говорить експерт.

Втім, обидва погоджуються, що, попри деяке покращення ситуації, вона продовжує бути досить складною для українського лісу. Наразі, вважають обидва експерти, обсяги незаконних рубок все ще можна оцінити на рівні 20—40% від загальної заготівлі, що може складати близько 3—4 млн і більше кубометрів на рік.

Безкарність, як одна з головних причин нищення лісу

Одним із запобіжників незаконних рубок могли б стати зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності у сфері незаконної лісозаготівлі, прописані у відповідному законі № 9665, прийнятому Верховною Радою та досі не підписаному президентом. Цей закон з чиєїсь важкої руки вже охрестили "законом про дрова", хоча, власне, про дрова жодного слова у ньому й немає.

"Цей закон насправді дуже важливий для захисту лісу. Але, схоже, що хтось запустив потужну медійну кампанію для його дискредитації, метою якої було показати, що в Україні за зберігання дров ледве чи не розстрілюватимуть. Що будуть приходити й карати бабусь, які у себе на подвір’ї зберігають, умовно, пару кубометрів дров. Це, звичайно ж, повна нісенітниця, спрямована на те, аби президент цей закон не підписав. Але ця піар-акція, на жаль, спрацювала і зараз я дуже сумніваюся, що президент цей закон підпише. Виходить що вигодонабувачі від незаконних рубок лісу виграли, а сам ліс і суспільство – програли", — говорить Дмитро Карабчук.

Насправді згаданий закон спрямований на посилення відповідальності за крадіжку деревини передовсім тими, хто робить це масово. Логіка його появи наступна: наразі у статті 246 чинного ККУ вже передбачена кримінальна відповідальність "за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників". Тобто, ті, хто кричать "раніше такого не було!" – не праві вже тут.

Та річ у тім, що сам факт незаконного походження деревини часом неможливо задокументувати й потім довести у суді. Новий же закон дозволяє спростити процес доведення, додавши ще одну статтю, яка передбачає покарання "за перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується".

Загалом прийняття цього закону значно полегшило б можливість правоохоронцям вираховувати порушників на всіх подальших етапах після рубки – тобто на етапі транспортування, складування та реалізації, вважає Михайло Богомаз. Втім, експерт WWF-Україна погоджується і з тим, що у теперішньому вигляді закон має окремі недоліки, зокрема у частині чіткого визначення підтвердження законності походження деревини.

"У законі мали б бути виписані певні рамкові положення і мало б бути зазначено, що порядок підтвердження походження деревини визначається, наприклад, відповідним підзаконним актом Мінекології чи іншого органу. Тоді б це зняло більшість питань до нього. Плюс, потрібно, щоб цей закон був правильно прокомунікований на рівні держави. А ми бачимо що ані ініціатори, ані уповноважені державні органи не доклали достатніх зусиль, аби пояснити зміст цього закону суспільству, що він спрямований на захист довкілля і на покарання тих, хто краде ліс тисячами кубометрів. Звідси й легенди про "покарання звичайних людей", — говорить Михайло Богомаз.

Тим часом, за словами Дмитра Карабчука, українські державна правоохоронна та екологічні системи, на жаль, не мають ані притомної методології розслідування і доведення злочинів проти лісу, ані належних засобів і ресурсів для цього, ані правового підґрунтя, щоб покарати винних.

Відтак якщо правоохоронці й ловлять умовного "чорного лісоруба", то звинувачення висуваються тільки йому одному, за незначними статтями, а не замовникам і організаторам. Хоча весь ланцюжок злочину зазвичай включає і чиновників, що дахують такі схеми, і, власне, лісорубів, і тих, хто вивозить незаконно зрубану деревину, і тих, на чиє переробне підприємство вона зрештою потрапляє. Окрім того, зазначає експерт, нерідко буває, що й самі правоохоронці чи напряму задіяні у подібних схемах, чи просто закривають очі на незаконні рубки.

"Зараз відповідальність мають тільки оці "чорні лісоруби". Їх і так дуже важко зловити на гарячому. А ще важче тому, що бізнесмен, якому цей "чорний лісоруб" везе сировину, вже має гроші аби прикрити всю цю схему. І ці гроші покривають і участь чиновників, лісників, і в тому числі поліцейського, який закриває очі на те, що ці "чорні лісоруби" рубають", — розповідає експерт.

У цьому контексті Дмитро Карабчук згадав історію, яка трапилася рік тому з представниками ГО "ЛІС" поблизу с.Росохи Старосамбірської міської територіальної громади Львівської області. У серпні 2023 року експерти ГО "ЛІС" виявили незаконну рубку дерев на території Старосамбірського лісгоспу "Галсільліс". Захисникам лісу також вдалося простежити шлях незаконно зрубаних дерев до однієї з лісопилень у с. Росохи, про що було повідомлено правоохоронців.

Та замість оперативного відкриття провадження і проведення слідчих дій результатом їхньої заяви до поліції стало те, що… на місці події було миттєво знищено більшість доказів щодо незаконної рубки дерев – пеньки зрізаних дерев було замасковано або спалено, деревину на лісопильному пункті розпилили й залишки вивезли.

Після другого звернення в поліцію кримінальне провадження усе-таки відкрили, але якісь притомні дії по ньому розпочалися лише більш ніж через рік — у жовтні 2024 року, коли і ті нечисленні докази, що лишилися, зникли природним шляхом. Хоча за цей час експерти ГО знайшли ще з десяток інших подібних порушень і регулярно повідомляли про них правоохоронців, ті не спішили не те що покарати винних, а навіть розслідувати факти. У результаті ліс втратив десятки, якщо не сотні дерев.

До речі самим екологам, розповідає Дмитро, після звернення в поліцію порізали шини. І вони не дуже вірять, що поліція буде шукати зловмисників, як і у справі про знищені дерева.

Загалом, говорить Карабчук, за останній час він не знає жодного випадку, коли б порушники отримали реальні терміни ув’язнення, коли правоохоронці змогли викрити й довести в суді весь ланцюжок протиправних діянь проти лісу: від "а" — вирубки дерев, до "я" — реалізації цих дерев у вигляді готової продукції – дошок чи навіть дров. Фігуранти окремих епізодів таких "лісових злочинів" отримують від суду "умовні" статті, а то й лише штрафи через механізм укладення угоди між прокуратурою та обвинуваченим.

Продовження матеріалу читайте незабаром