Конопля – нова нафта? Представники галузі розповіли скільки землі та грошей потрібно, щоб почати

Читать на русском
Автор
Промислові коноплі — не канабіс, а потрібна економіці сільськогосподарська культура Новина оновлена 14 березня 2025, 11:16

Досвідчені аграрії та урядовці раптом заговорили про рослину з великою надією

Серед безлічі економічних викликів, з якими стикається сьогодні Україна, з'явилася несподівана зелена надія. Нещодавно запущений онлайн-сервіс "єКонопля" може стати тим каталізатором, який перетворить дещо забуту культуру на нову золоту жилу для українського агросектору, і, можливо, справжню аграрну "нафту".

Тепер юридичні особи, що займаються вирощуванням і переробленням промислових конопель, зможуть працювати у зручній цифровій системі без виснажливої звітності перед правоохоронними органами.

Чи справді так легко почати в коноплярстві? Скільки коштує стати частиною аграрного ринку та які труднощі можуть виникнути? Чи велика тут конкуренція та, чи справді можна забути про візити поліції?

"Телеграф" запитав безпосередньо представників галузі.

Україна втратила лідерство та прибутки, але все ще можна наздогнати

Ще кілька десятиліть тому промислові коноплі були важливою частиною українського агросектору. Наша держава входила у ряди світових лідерів — у часи Радянського Союзу в країні засівали близько 120 тисяч гектарів цієї культури та працювали 35 переробних заводів. Сьогодні ж масштаби виробництва скоротилися в 30 разів – щороку засівають лише 2–4 тисячі гектарів, а з усіх заводів лишилося лише три.

Річ у тім, що у 1961 році ООН ухвалила Єдину конвенцію про наркотичні засоби, яка обмежувала доступ до продуктів канабісу, кокаїну та опіатів. Більшість розвинених країн згодом відокремили технічні коноплі від наркотичних речовин, запровадивши чіткі правила вирощування. Це дозволило глобальному ринку технічних конопель у 2024 році сягнути 9,47 млрд доларів США.

В Україні ж пішли іншим шляхом. У 1995 році Верховна Рада ухвалила Закон "Про наркотичні засоби", фактично прирівнявши технічні коноплі до наркотиків. Це зробило ведення бізнесу в цій сфері майже неможливим через складні обмеження.

Саме це протягом останніх років, хоч і поступово, прихильники галузі намагалися дерегулювати.

Революційні зміни в законодавстві, що відбувалися у 2023-2024 роках, нарешті розділили медичні та технічні коноплі, повністю знявши з останніх тавро "проблемної культури". Статус цієї культури зрівнявся з іншими основними с/к, такими як кукурудза, пшениця чи соняшник.

Як визнає Міністерство аграрної політики України, наша країна має одні з найкращих сортів промислових конопель у світі. Ця культура є високоприбутковою і має у своєму складі близько 200 активних речовин, з яких 18 добре вивчені. До них належать КБД та *ТГК, найкраще досліджені канабіноїди.

*Промислові коноплі в Україні можуть містити тетрагідроканабінол – головний психоактивний компонент канабісу. Але, згідно з українським законодавством, рівень ТГК у технічних коноплях не може перевищувати 0,08%, тоді як у ЄС цей показник складає 0,2%, у США, Канаді та Китаї – 0,3%.

Коноплі можуть бути корисними в сільському господарстві для виготовлення міцного волокна. Вони також використовуються для виробництва їстівних продуктів (як от тістечок і цукерок), лікувальних та косметичних засобів, будівельних матеріалів, а також як екологічне паливо. Наприклад, гранули з відходів конопель використовуються для будівництва доріг, і одним із таких прикладів є магістраль Київ-Одеса.

Автошлях М 05 (Київ — Одеса). Фото: Вікіпедія

Коноплі також знаходять застосування в виготовленні цінних паперів та автомобілебудуванні – для полегшення конструкцій.

Беручи до уваги всі описані переваги, очевидно, що розвиток конопляної індустрії може стати істотним джерелом доходу для України, що є так необхідним сьогодні. Зрештою цілком можливо, що запуск офіційної онлайн-платформи "єКонопля" сприятиме вдосконаленню нинішнього стану коноплярства в державі, який значно поступається потенціалу цієї рослини.

Як ділиться з "Телеграфом" завідувач відділу інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інституту луб’яних культур НААН Олег Примаков, сьогодні у цієї галузі навіть більше можливостей, ніж за радянських часів.

— Однак це перспектива не одного року. Чому? Бо конопляна галузь потребує комплексного підходу, а отже, значних інвестицій на всіх етапах виробництва, — говорить фахівець.

Перші кроки на державному рівні вже зроблені: ухвалено нове законодавство, розпочато реєстрацію конопляних підприємств, спрощено умови вирощування. Наприклад, для промислових конопель більше не потрібна ліцензія, виробникам не доводиться постійно контактувати з правоохоронцями. Але для стабільного зростання галузі важлива більша державна підтримка.

— Ми, коноплярі, хотіли б, щоб вона була на рівні європейського досвіду, коли виробники певних культур отримують субсидії. Це може бути підтримка програмного забезпечення, державні замовлення тощо — варіантів багато, і це потрібно обговорювати, — вважає він.

Зрештою це широкий спектр можливостей, який дозволить розвивати не лише аграрний сектор, а й суміжні галузі, зокрема екологічні та переробні. У коноплярстві використовується все — насіння, стебло, листя, і навіть коріння. Це культура, що застосовується на 100%.

Де зараз сконцентровані аграрії

В Україні вирощуванням насіння промислових конопель займаються Інститут луб’яних культур НААН України, Інститут сільського господарства північного сходу НААН України, а також 11 приватних агропідприємств.

Найактивніше промислове коноплярство розвивається в Чернігівській, Сумській, Одеській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Житомирській областях. Хоча українські ґрунти загалом чудово підходять для вирощування промислових конопель, що теоретично дозволяє культивувати їх у будь-якому регіоні країни, існують певні кліматичні виклики.

Промислові коноплі на полях Глухова, Сумська область. Фото: Інститут луб’яних культур НААН

— Не секрет, що клімат для вирощування конопель змінюється. Це культура, яка потребує вологи, особливо на початкових етапах вирощування, коли вона формує свою біологічну активність, — пояснює Олег Примаков.

За словами експерта, нестача вологи є проблемою у більшості областей України. Однак наше значне сортове різноманіття дозволяє адаптуватись до цих викликів. Україна посідає одне з провідних місць у світі за різноманітністю сортів промислових конопель.

— Потрібно лише правильно підібрати сорт та відповідні агротехнології для конкретної місцевості, — пояснює представник Інституту луб’яних культур НААН.

"Усі дороги для розвитку конопляного бізнесу відкриті"

За словами Олега Примакова, вирощування промислових конопель не є складним, адже це в цілому невибаглива культура.

— Раніше це було проблемою, адже для вирощування конопель потрібен був спеціальний набір техніки. Але все залежить від напрямку. Якщо це, скажімо, волокнисті коноплі, то без спеціалізованої техніки не обійтися. Проте є й інші варіанти, де спеціальне обладнання взагалі не потрібне. Головне — просто навчитися працювати з цією культурою, — пояснює експерт.

Він додає, що вже 14–16 березня стартує перша в Україні освітня платформа для агробізнесу, переробників сировини, виробників і реалізаторів товарів із конопель. Тож у всіх охочих буде можливість повністю зануритися в тему коноплярства та розібратися, що і як тут працює. Там буде все: кон’юнктура ринку, агротехнічні питання та перспективи.

— Сьогодні в Україні є достатньо насіння конопель, адже кілька інститутів займаються селекцією. Два з них працюють активно. Також є компанії, які займаються вирощуванням конопель, і таких компаній налічується близько десяти. Вони мають ліцензії від наших наукових установ і працюють за ліцензійними договорами на розмноження насіння, — говорить представник Інституту луб’яних культур НААН.

Як зазначає Олег Примаков, можна звертатися як до нього, так і до інститутів, і вони підкажуть, яке насіння підходить для кожного регіону, як його правильно вирощувати, а також нададуть рекомендації щодо агротехнологій, щоб вирощувати цю культуру відповідно до потреб бізнесу.

Густі ряди технічних конопель на глухівських полях. Фото: Інститут луб’яних культур НААН

Чому, попри те, що всі дороги, по суті, відкриті, досі немає "конопляного буму"? Як говорить експерт, перша проблема — ринок розвивається поступово і не є сформованим. Друга — стереотипи. Протягом десятиліть коноплі асоціювалися виключно з наркотичними речовинами, і багато людей досі не сприймають їх як перспективну промислову культуру.

Як розповів у коментарі для "Телеграфу" Андрій Алечко, представник Асоціації розвитку льонарства та коноплярства в Україні та співзасновник "Hempy UA" (компанії, яка займається переробкою промислових конопель), основним ринком збуту українських конопель є Європейський Союз.

— Європа потребує значних обсягів продукції з промислових конопель. Частина товарного зерна йде на продаж також в Україні, де його переробляють нішові виробники для олії, обрушеного зерна, конопляної клітковини та протеїнів. В Україні є попит на таку продукцію, і ми, зокрема, цього року також виготовляли конопляну олію. Однак основний ринок — це ЄС, — коментує експерт.

Натомість переробку соломи коноплі, за його словами, доцільно здійснювати саме в Україні. Оскільки логістика дозволяє транспортувати її лише на відстань до 60 кілометрів від поля, після чого необхідно проводити її переробку на місці.

Представник Асоціації розвитку льонарства та коноплярства в Україні зазначає, що вони також готові надавати підтримку та допомогу бізнесу в цьому процесі.

Скільки потрібно землі та грошей, щоб почати бізнес на коноплях

Попри поширену думку, що для вирощування конопель потрібні великі площі, це не зовсім так. Якщо йдеться про насіннєве виробництво, оптимальна площа — від 50 гектарів, адже саме така кількість дозволяє отримати достатній обсяг насіння.

Якщо ж працювати в селекційному напрямку (вирощування насіння високих репродукцій), можна обійтися 15–20 гектарами. Проте кожне господарство має свої особливості, тому бізнес-модель слід прораховувати індивідуально.

— Середня рентабельність конопляного бізнесу нині становить 63%, але цей показник залежить від технологій вирощування та подальшої переробки. Витрати на один гектар — від 30 до 40 тисяч гривень. Це собівартість усіх етапів до збору врожаю: від посіву до отримання насіння та стебла. Ця сума не включає перероблення, яка потребує додаткових вкладень, але водночас відкриває ще більші можливості для прибутку, — ділиться Олег Примаков.

За його словами, перший прибуток можна отримати вже з першого року вирощування. При цьому прибутковість на початковому етапі може досягати 40%.

Але основний заробіток закладений саме в подальшій переробці сировини. Вирощування конопель — це лише перший крок. Якщо господарство має можливість самостійно переробляти врожай, прибуток зростає в рази.

Чи варто турбуватись про конкурентів і правоохоронців у коноплярстві

Як говорить Олег Примаков, безумовно, рано чи пізно з'являться аграрні лобісти проти коноплярства, а також будуть великі гравці, які тягнутимуть ковдру на себе. Але це не означає, що іншим нема чого тут робити. Ринок великий, і на міжнародному рівні у нас є з чим виходити.

Вже зараз є компанії, які засівають багато коноплі в Україні й підходять до галузі комплексно: вирощують, переробляють, виробляють готову продукцію. Навіть у сфері військового забезпечення.

Ще одне важливе розуміння: з поліцією, як і в будь-якій іншій країні, можуть виникнути проблеми на різних етапах.

— Спеціалісти Інституту луб’яних культур НААН України два дні тому пройшли реєстрацію в "єКонопля". Реєстрація пройшла доволі просто, інтерфейс зрозумілий, зв'язок з міністерством є, ми проконсультувалися, вони нам допомогли, питань не виникло. Далі потрібно буде дотримуватись вимог законодавства та інструкцій, які є на сайті міністерства, — говорить він.

За його словами, це стосується наступних етапів, таких як посівна кампанія, лабораторні дослідження тощо. Загалом, процес спрощується, але поки не мине перший рік роботи з сервісом, можуть виникнути певні питання.

— Що стосується поліції, то, як і в будь-якій іншій країні, можуть виникати проблеми. У них своє розуміння процесів, і, на жаль, не завжди це збігається з нашим, як у звичайних виробників. Тому проблеми з правоохоронними органами можуть виникнути, навіть якщо все офіційно оформлено, — підсумовує експерт.

Майбутній врожай промислових конопель. Фото: Інститут луб’яних культур НААН

Натомість, як говорить Андрій Алечко, ми живемо в правовій державі, де закон завжди має бути на першому місці. Тому агровиробники не повинні боятися контролюючих органів. Після прийняття закону та запуску реєстру, на сьогодні не потрібно отримувати ліцензії, квоти чи дозволи від Міністерства внутрішніх справ. Основне завдання — дотримуватися законодавчо дозволеного рівня тетрагідроканабінолу (ТГК).

— Якщо ваш посів не перевищує дозволені межі ТГК, основне завдання — на етапі цвітіння запросити Держлігслужбу (Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками — Ред.) для збору зразків у присутності поліції. Зразки потрібно відправити в сертифіковані державні лабораторії, які нададуть висновок про вміст цієї речовини у рослині, — пояснює він.

Якщо рівень ТГК не перевищує норму, то вам не має чого боятися — ви дієте відповідно до закону і все є легальним.

Нагадаємо, через рік після ухвалення закону про легалізацію медичного канабісу, 8 січня 2025 року, в Україні офіційно зареєстрували перші ліки на основі медичного канабісу. Ними стали оральні краплі іспанського бренду. Тож незабаром препарати можуть зʼявитися в українських аптеках.