У Раді домоглися рішення щодо законопроєкту про Нацгвардію: що насправді він змінив би, дізнався "Телеграф"

Чи отримає Нацгвардія право застосовувати зброю та сльозогінний газ без попередження? Розбираємо законопроєкт №10311.

Верховна Рада мала розглянути у другому читанні законопроєкт №10311, який суттєво б розширив повноваження Національної гвардії України. Документ викликав значний суспільний резонанс, адже, за словами активістів, він фактично узаконив би використання силових методів для придушення протестів.

Водночас один із авторів законопроєкту, який є членом правоохоронного комітету парламенту, у коментарі "Телеграфу" запевнив, що закон лише регламентував існуючі норми та не містив нічого нового.

UPD: Станом на 24 березня, політична партія "Європейська Солідарність" зняла з розгляду у Верховній Раді дану ініціативу. Про це заявила народна депутатка Софія Федина.

Що передбачав закон?

За інформацією Центру Протидії Корупції (ЦПК), ухвалення законопроєкту надало б Нацгвардії широкі повноваження щодо придушення масових акцій протесту. Зокрема, в документі йшлося про те, що силовики зможуть:

• застосовувати вогнепальну зброю для припинення масових заворушень, причому без належного попередження;
• використовувати гумові та пластикові кийки, сльозогінний газ та електрошокери;
• маркувати учасників протестів фарбою;
• застосовувати безпілотники, хоча їхнє призначення в законі не деталізується.

Критики законопроєкту вже порівнювали його з так званими "законами 16 січня", ухваленими під час Революції Гідності, а також із методами, які використовував розформований спецпідрозділ "Беркут".

Позиція правоохоронного комітету

У коментарі "Телеграфу" один із членів правоохоронного комітету спробував розвіяти побоювання. За його словами, цей законопроєкт не ввів би жодних нових норм, а лише систематизував та регламентував вже чинні правила застосування сили з боку Нацгвардії.

"Вогнепальна зброя могла застосовуватися виключно в разі, якщо було використано всі інші методи впливу, і тільки якщо є пряма загроза життю правоохоронців або інших громадян. Якщо уважно перечитати законопроєкт, нічого нового там немає", – пояснив депутат.

Щодо засідання комітету, на якому були ухвалені зміни, парламентар заперечив інформацію про його "закритість". "Це було звичайне засідання, на якому обговорювалися правки, і частину з них прийняли", – зазначив він.

Опозиція не висловлювала суттєвих зауважень до законопроєкту №10311. Представник опозиційної "Євросолідарності" Володимир В’ятрович запропонував правки, третину з яких комітет прийняв, ще третина й так була врахована іншими правками, а щодо решти він не наполягав. Це свідчить про те, що навіть у критично налаштованих депутатів не було серйозних претензій до документа. Водночас Центр протидії корупції вдався до різкої критики, хоча очевидного спротиву з боку опозиції законопроєкт не викликав.

Чи могли би дрони використовувати для розгону протестів?

Окреме занепокоєння викликало питання використання безпілотників. Опоненти законопроєкту припускали, що дрони могли бути застосовані для розгону мітингів.

Проте член комітету спростував цю версію: "Дрони не можуть використовуватися для розгону мітингувальників. Їхнє призначення – спостереження за ситуацією".

Які існували б ризики?

Попри офіційні пояснення депутатів, активісти та правозахисники побоюювалися, що в майбутньому цей закон міг стати інструментом для обмеження свободи протестів. Відсутність чітких формулювань щодо використання сили та безпілотників могло створити можливості для зловживань із боку правоохоронців.

Враховуючи суспільний резонанс, важливо, щоб законопроєкт пройшов додаткове обговорення, а його положення були максимально чітко сформульовані. Адже у воєнний час особливо важливо зберігати баланс між безпекою держави та дотриманням демократичних прав громадян.

Заступник Міністра внутрішніх справ України Богдан Драп'ятий також надав роз'яснення щодо законопроєкту №10311.

Раніше "Телеграф" писав про те, що у Верховну Раду України внесли законопроект, який передбачає кримінальне покарання за "злив" даних з державних реєстрів. У разі його ухвалення журналісти-розслідувачі, борці з корупцією та нотаріуси можуть опинитися під загрозою переслідування.