Вогнепальна зброя, газ, дрони: що насправді змінює законопроєкт про Нацгвардію, дізнався "Телеграф"

Невдовзі Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроєкт №10311, який суттєво розширює повноваження Національної гвардії України. Документ викликав значний суспільний резонанс, адже, за словами активістів, він фактично узаконює використання силових методів для придушення протестів.

Водночас один із авторів законопроєкту, який є членом правоохоронного комітету парламенту, у коментарі "Телеграфу" запевнив, що закон лише регламентує існуючі норми та не містить нічого нового.

Що передбачає новий закон?

За інформацією Центру Протидії Корупції (ЦПК), ухвалення законопроєкту надасть Нацгвардії широкі повноваження щодо придушення масових акцій протесту. Зокрема, в документі йдеться про те, що силовики зможуть:

• застосовувати вогнепальну зброю для припинення масових заворушень, причому без належного попередження;
• використовувати гумові та пластикові кийки, сльозогінний газ та електрошокери;
• маркувати учасників протестів фарбою;
• застосовувати безпілотники, хоча їхнє призначення в законі не деталізується.

Критики законопроєкту вже порівнюють його з так званими "законами 16 січня", ухваленими під час Революції Гідності, а також із методами, які використовував розформований спецпідрозділ "Беркут".

Позиція правоохоронного комітету

У коментарі "Телеграфу" один із членів правоохоронного комітету спробував розвіяти побоювання. За його словами, цей законопроєкт не вводить жодних нових норм, а лише систематизує та регламентує вже чинні правила застосування сили з боку Нацгвардії.

"Вогнепальна зброя може застосовуватися виключно в разі, якщо було використано всі інші методи впливу, і тільки якщо є пряма загроза життю правоохоронців або інших громадян. Якщо уважно перечитати законопроєкт, нічого нового там немає", – пояснив депутат.

Щодо засідання комітету, на якому були ухвалені зміни, парламентар заперечив інформацію про його "закритість". "Це було звичайне засідання, на якому обговорювалися правки, і частину з них прийняли", – зазначив він.

Опозиція не висловлювала суттєвих зауважень до законопроєкту №10311. Представник опозиційної "Євросолідарності" Володимир В’ятрович запропонував правки, третину з яких комітет прийняв, ще третина й так була врахована іншими правками, а щодо решти він не наполягав. Це свідчить про те, що навіть у критично налаштованих депутатів не було серйозних претензій до документа. Водночас Центр протидії корупції вдався до різкої критики, хоча очевидного спротиву з боку опозиції законопроєкт не викликав.

Чи можуть дрони використовувати для розгону протестів?

Окреме занепокоєння викликало питання використання безпілотників. Опоненти законопроєкту припускають, що дрони можуть бути застосовані для розгону мітингів.

Проте член комітету спростовує цю версію: "Дрони не можуть використовуватися для розгону мітингувальників. Їхнє призначення – спостереження за ситуацією".

Які ризики?

Попри офіційні пояснення депутатів, активісти та правозахисники побоюються, що в майбутньому цей закон може стати інструментом для обмеження свободи протестів. Відсутність чітких формулювань щодо використання сили та безпілотників може створити можливості для зловживань із боку правоохоронців.

Враховуючи суспільний резонанс, важливо, щоб законопроєкт пройшов додаткове обговорення, а його положення були максимально чітко сформульовані. Адже у воєнний час особливо важливо зберігати баланс між безпекою держави та дотриманням демократичних прав громадян.

Заступник Міністра внутрішніх справ України Богдан Драп'ятий також надав роз'яснення щодо законопроєкту №10311.

Раніше "Телеграф" писав про те, що у Верховну Раду України внесли законопроект, який передбачає кримінальне покарання за "злив" даних з державних реєстрів. У разі його ухвалення журналісти-розслідувачі, борці з корупцією та нотаріуси можуть опинитися під загрозою переслідування.