Закон про НАБУ та САП, акції протесту та справа Назарія Гусакова: головне з брифінгу Генпрокурора

Очільник Генеральної прокуратури відповів на питання українських журналістів

23 липня відбувся брифінг Генерального прокурора України, на якому очільник відомства відповідав на питання представників українських медіа. Мова йшла, зокрема, й про законопроєкт щодо обмеження повноважень НАБУ та САП.

На заході побував кореспондент "Телеграфу". Найважливіші фрагменти публікуємо нижче.

Про закон 12244, НАБУ, САП та передачу кримінальних проваджень

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко під час брифінгу підтвердив, що не має наміру втручатися в кримінальне провадження щодо міністра Олексія Чернишова та не передаватиме цю справу з підслідності НАБУ і САП до інших правоохоронних органів. Він підкреслив, що такі дії були б незаконними, а довіра до антикорупційних органів залишається принциповою позицією Офісу генпрокурора. За словами генпрокурора, вранці президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками всіх силових відомств — НАБУ, САП, ДБР, СБУ, МВС та Генеральної прокуратури. Метою зустрічі була координація дій і запобігання конфліктам юрисдикції.

"Ми домовилися працювати конструктивно, кожен у межах своїх повноважень. Нам немає чого ділити. Це моя чітка позиція як генерального прокурора", — наголосив Кравченко.

Він також пояснив, що право генерального прокурора передавати справи іншим органам не є автоматичним механізмом і може бути реалізоване лише у виняткових випадках — після глибокого аналізу ефективності розслідування.

"Потрібно вивчити матеріали справи: на якому етапі перебуває досудове розслідування, скільки проведено слідчих і негласних слідчих дій, які докази зібрано, чи є підстави говорити про неефективність", — зазначив Кравченко.

Він підкреслив, що пріоритетом у роботі залишаються кримінальні провадження, які роками перебувають у слідчих органах без ухвалених процесуальних рішень. Зокрема, йдеться про справу ПриватБанку, в межах якої держава виділила 5 млрд доларів на стабілізацію, а керівництво банку, за попередніми даними, могло спрямувати ці кошти на сумнівні кредити, завдавши масштабних збитків бюджету.

"Якщо я побачу, що розслідування цієї справи триває роками без результату — будемо приймати рішення. Але знову ж таки, лише після фахової оцінки", — заявив прокурор.

Генпрокурор окремо наголосив: його мета — не перерозподіл справ, а досягнення результату в резонансних провадженнях. Він пообіцяв, що Генпрокуратура підтримуватиме розслідування антикорупційних органів, а не дублюватиме або блокуватиме їхню діяльність.

"Ми будемо допомагати — на стадії слідства, обвинувачення, в суді. Але не заважати і не перетягувати справи. Це моя особиста обіцянка", — підсумував Кравченко.

Про процедуру ухвалення законопроєкту

Він також заявив, що під час зустрічі з президентом і керівниками правоохоронних органів не обговорювалося ухвалення законопроєкту, який обмежує повноваження НАБУ та САП. За його словами, розмова стосувалася координації спільної роботи, а не законодавчих ініціатив.

"Під час зустрічі з президентом у нас спілкування щодо прийняття законопроєктів не було, тому що жоден правоохоронний орган, який там був присутній, законів не приймає. Ми говорили про нашу співпрацю", — зазначив Кравченко.

Він повідомив, що сторони домовилися про регулярні робочі зустрічі у форматі двічі на місяць. Наступна така зустріч запланована на понеділок. На ній, за словами генпрокурора, правоохоронці планують відкрито обговорювати всі проблемні питання і скоординовувати дії, не втручаючись у компетенцію один одного.

Щодо зауважень до ухваленого закону, які озвучували представники НАБУ, САП, СБУ та інших органів, він уточнив, що йдеться про ширшу практику роботи. Підготовку пропозицій і зауважень узгодили не лише в контексті нового закону, а як системну практику взаємодії між органами.

"Це стосувалося не лише цього законопроєкту. Загалом ішлося про скарги, пропозиції, зауваження до роботи — кожен має підготувати свої позиції. Через два тижні ми знову зберемося, щоб усе обговорити", — додав генпрокурор.

Водночас на запитання про можливі порушення регламенту під час голосування у Верховній Раді за цей законопроєкт генпрокурор заявив, що поки не має ні особистої думки, ні офіційної позиції з цього приводу, оскільки не встиг ознайомитися з деталями процедури.

Руслан Кравченко заявив, що дізнався про ініціативу лише в день голосування.

"Мені стало відомо зранку з Telegram-каналу Железняка, народного депутата", — сказав Кравченко, відповідаючи на запитання журналістів.

Кравченко заперечив втрату незалежності НАБУ і САП через новий закон

Генеральний прокурор заявив, що не вважає ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства такими, що підривають незалежність НАБУ та САП. За його словами, ці органи зберігають свою автономію, а зміни лише уточнили повноваження прокуратури у межах кримінального провадження.

"Я не вважаю, що САП та НАБУ стали залежними. Вони залишаються незалежними органами і продовжують здійснювати свою діяльність. Зміни стосуються лише того, що в окремих випадках, у рамках кримінального провадження, прокурор отримує відповідні повноваження", — заявив Кравченко.

Він також наголосив, що віднині саме генеральний прокурор підписуватиме повідомлення про підозру у категоріях, визначених законом, і запевнив, що особисто не підписуватиме жодного документа без належних доказів.

"Якщо будуть докази, я підпишу підозру. Якщо доказів немає — мого підпису не буде. І в парламенті я це чітко озвучив. Там, де я ставив підпис, усі справи були завершені обвинувальними актами", — додав генпрокурор.

Водночас Кравченко визнав, що не може відповідати за своїх наступників на посаді, і саме в цьому, на думку критиків, і полягає основна проблема з концентрацією повноважень.

"Що буде далі — хто буде призначений генпрокурором — це не в моїх повноваженнях. Але кого би не призначили, він має діяти за законом", — сказав він.

Щодо кадрових змін в САП

Руслан Кравченко заявив, що не збирається втручатися у роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або змінювати її склад. За його словами, САП є частиною "сім’ї органів прокуратури", як і інші спеціалізовані підрозділи, і працює автономно у своїй сфері.

"САП здійснює процесуальне керівництво у справах, які розслідує НАБУ. Вони працюють по своєму напрямку. Так само, як і, наприклад, спеціалізована екологічна прокуратура, яка займається злочинами, пов’язаними з екологією. Інші прокурори їм не заважають", — сказав Кравченко.

Він наголосив, що не планує призначати нових прокурорів до САП чи проводити кадрові ротації:

"Призначати, набирати туди людей і робити кадрові перестановки — ні, не збираюсь. Навіщо? У нас кадровий голод. У нас більше тисячі посад не заповнені, і я не знаю, де брати людей", — заявив генеральний прокурор.

Також Кравченко підкреслив, що для нього є важливим питання законності отримання інвалідності прокурорами, і пообіцяв кадрові рішення лише в разі виявлення порушень:

"Моє внутрішнє бажання — щоб більше прокурорів підтвердили законність отримання інвалідності. Кожен прокурор дуже цінний. Але ті, хто отримали інвалідність незаконно, будуть звільнені", — підсумував він.

"Якщо з Офісу президента зателефонують із незаконним проханням — відмовлю"

Руслан Кравченко заявив, що в разі тиску з боку президента або його офісу — наприклад, прохання закрити кримінальне провадження — він не виконає такого розпорядження.

"Звісно ж, я відмовлю. Тому що вони не мають права видавати мені такі незаконні пропозиції", — сказав Кравченко.

Водночас, відповідаючи на запитання про російські впливи в антикорупційних органах, Кравченко наголосив, що такі ризики — насамперед зона відповідальності Служби безпеки України.

"Це більше робота контррозвідувальних органів Служби безпеки України. Ми як прокурори здійснюємо процесуальне керівництво в межах кримінальних проваджень, але саме контррозвідувальні операції проводять фахівці СБУ. У мене немає ані відповідних повноважень, ані спеціальних знань, щоб це коментувати", — пояснив він.

Нововведення щодо обшуків

Окремо Кравченко прокоментував нові обмеження на невідкладні обшуки. За його словами, обшуки відтепер дозволено лише в ситуаціях, пов’язаних із захистом життя і здоров’я людини, а також у справах, що стосуються державної безпеки.

"Ця, наскільки я розумію, спрямовані на захист бізнесу. Тому що деякі правоохоронні органи зловживали правом на проведення обшуків у компаніях, а потім намагались їх легалізувати через суди й прокуратуру", — зазначив Кравченко.

За його словами, обмеження викликали критику керівництва СБУ та САП, які висловили невдоволення під час наради у президента.

"На нараді керівники САП і СБУ висловили невдоволення цими обмеженнями, бо вважають, що обшуки необхідні і в інших випадках. Президент відповів, що всі мають підготувати свої зауваження до законопроєкту, аби ці норми могли бути доопрацьовані", — сказав генпрокурор.

Реакція європейських партнерів

Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що під час нещодавніх зустрічей із представниками країн G7 не обговорював зміни до антикорупційного законодавства, які викликали критику Єврокомісії. За його словами, іноземні партнери усвідомлюють, що відповідальність за закон лежить на парламенті.

"Ми більше спілкувалися про слідчі дії, процесуальні рішення у кримінальних провадженнях, які стосуються народного депутата, працівників НАБУ, комісії. Ми саме про це розповідали послам G7", — зазначив Кравченко.

Він наголосив, що партнери з розумінням поставилися до позиції Генпрокуратури та інших правоохоронних органів і чітко розмежовують політичну відповідальність за закон.

"Вони розуміють, що питання законопроєкту — це не до нас, а до Верховної Ради. І саме з парламентом вони планують консультації, зустрічі", — додав генпрокурор.

Кравченко також підтвердив, що у середу не обговорював реакцію Єврокомісії з президентом Володимиром Зеленським. За його словами, розмова стосувалася виключно майбутньої координації роботи силовиків.

"Ми говорили лише про спільну діяльність. Кожен виконує свою місію, свою діяльність і працює у своєму напрямку", — підсумував він.

Про протести

Генеральний прокурор прокоментував і публічну реакцію на ухвалення закону, який наділив його новими повноваженнями, та заявив, що вважає відкритий діалог із суспільством і журналістами своїм обовʼязком.

"Ми зустрілися сьогодні, тому що я, Руслан Кравченко, відкритий і прозорий. І так буде завжди. Я буду виходити до журналістів, пояснювати ситуацію і відповідати на питання", — сказав Кравченко.

Руслан Кравченко заявив, що не бачить проблем у проведенні акцій протесту проти закону про підпорядкування НАБУ та САП, якщо мітинги відбуваються в межах закону.

"Якщо вони законні, не порушують прав і порядку, поважають інших громадян — добре ставлюсь до цих акцій. З великою любов’ю як громадянин ставлюсь до інших громадян України. Все добре, якщо не порушується закон і не порушуються права інших", — сказав Кравченко.

Водночас він визнав, що такі події, як і будь-які публічні протести, можуть бути використані ворожими силами в інформаційній війні.

"Авжеж, ворог може використати будь-яку інформацію, будь-яку подію — не лише пов’язану з акціями. Але якщо є безпекова ситуація, за якою стежать наші розвідки та служби, і вона не несе загрози, то немає жодних заперечень", — наголосив генпрокурор.

Про справу Назарія Гусакова та підтоплення київського метро

Руслан Кравченко заявив, що у справі Назарія Гусакова найближчим часом буде оголошено підозру. Водночас прокуратура зіткнулась із проблемою масових відмов постраждалих від процесуального статусу потерпілих, що ускладнило оцінку завданих збитків.

Як повідомив Кравченко на брифінгу, заступниця генерального прокурора проінформувала його, що підозру буде оголошено в межах заочного досудового розслідування — оскільки підозрюваний перебуває за межами України. За зібраними матеріалами, у справі Гусакова йдеться про близько 1 200 000 гривень збитків, однак ця сума значно нижча за очікувану.

"Велика кількість людей, які перераховували кошти, відмовилися бути потерпілими. Якщо не помиляюсь, це понад 300 осіб. Через це ми не можемо враховувати повну суму збитків, яка була фактично завдана", — пояснив Кравченко.

Він наголосив, що, попри це, досудове розслідування продовжиться і після вручення підозри, оскільки слідству ще потрібно зібрати докази для повного встановлення картини злочину. Оголошення підозри не є фінальною дією, зазначив генпрокурор.

Окрему увагу Кравченко приділив розслідуванню у справі підтоплення метрополітену в Києві. За його словами, більшість фігурантів справи вже отримали підозри, а слідство встановило бездіяльність відповідальних осіб, яка й призвела до катастрофи. Прокуратура з’ясувала, що службовці були поінформовані про потенційні ризики, однак не вжили жодних заходів для їх недопущення.

"Ми вже повідомили підозри багатьом посадовцям, які відповідали за цю ділянку роботи. Під час негласних слідчих дій встановлено, що ці особи знали про ймовірність настання підтоплення, але нічого не зробили. Тобто йдеться саме про бездіяльність, а не про раптову аварію", — сказав Кравченко.

Він додав, що особисто вивчав цю справу після свого призначення і дав вказівки щодо збирання додаткових доказів. Зокрема, для встановлення остаточних причин і відповідальності призначено комплексну судово-економічну та гірничо-технічну експертизу. Їхні результати мають дати об’єктивну оцінку тому, що саме призвело до масштабного затоплення.

"Крапку в цьому провадженні ще не поставлено. Нам необхідно дочекатися експертних висновків, які підтвердять або спростують наявність конкретних дій чи бездіяльності", — зазначив генпрокурор.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що справа Тетяни Крупи викликала широкий суспільний резонанс і в результаті стала поштовхом до ліквідації МСЕК та переходу до роботи експертних команд щодо оцінки функціонального стану.