Кінець європрагненням та загроза безвізу? Якими можуть бути наслідки ухвалення закону щодо НАБУ та САП

У вівторок, 22 липня, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12414, який передбачає зміни у підпорядкуванні антикорупційних органів. Законопроєкт підтримали 263 народних обранці. Напередодні стало відомо, що СБУ та Офіс Генпрокурора провели масштабну спецоперацію, в ході якої викрили низку працівників НАБУ на зв’язках із Росією. За даними слідства, один із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов налагодив схему незаконної торгівлі з країною-агресором.

У зв’язку з цим НАБУ провели брифінг. "Телеграф" зібрав основні тези з цього заходу, реакцію публічних осіб в Україні та іноземних партнерів.

ЄС і G7 занепокоєні діями України щодо НАБУ та САП

Європейський Союз висловив стурбованість через останні рішення України, які впливають на незалежність антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.

"Ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості. Для вступу України до ЄС необхідна потужна спроможність боротися з корупцією та забезпечити інституційну стійкість", — наголосив він. ЄС продовжуватиме стежити за розвитком подій і підтримуватиме Україну у дотриманні принципів верховенства права.

Занепокоєння також висловила Група послів G7. У заяві у X йдеться, що посли уважно стежать за розслідуванням щодо кількох співробітників НАБУ та вже обговорили ситуацію з керівництвом бюро.

"Ми маємо серйозні занепокоєння і маємо намір обговорити ці події з представниками уряду. Ми всі поділяємо спільне зобов’язання підтримувати прозорість, незалежність інституцій та належне врядування й цінуємо наше партнерство з Україною у спільній боротьбі з корупцією", — йдеться в заяві.

14:37 Голова ВР Стефанчук уже підписав законопроєкт №12414. Документ передали на підпис Зеленському.

Головне з брифінгу

14:33 Публічна реакція закордонних партнерів, за словами Кривоноса, спрямована на підтримку незалежності НАБУ та САП. "Вони, безумовно, чули те, що ми говоримо. Частина з них не так критично сприймали, говорили, що не буде знищене НАБУ чи САП. Але, бачите, реальність виявилася іншою. Але є міжнародні партнери, з якими ми прямо зараз комунікуємо. Я знаю точно, що вони дуже шоковані тим, що відбувається і будуть працювати з нашою владою, щоб повернути цю ситуацію в правильне русло", — заявив він.

14:30 Відповідаючи на питання про те, чи сплине історія з цим законопроєктом на допомогу західних партнерів, в тому числі військову, Кривонос заявив, що сподівається на те, що українські оборонці будуть отримувати необхідні засоби для боротьби.

"А що стосується питань євроінтеграційних, я наголошую: посилення інституційних спроможностей САП, НАБУ — це все частина плану вступу до ЄС і надання допомоги від ЄС. Чи вплине це? На мою думку, може вплинути", — повідомив чиновник.

14:25 Кривонос зазначив, що антикорупційні органи очікують навіть найгірші варіанти розвитку подій, зокрема тиск на нього та очільника САП, проведення слідчих дій, створення якихось справ. Вони допускають, що подібні речі можуть відбутися. Крім того, за його словами, інформація про можливу атаку та НАБУ та САП була у них вже досить давно, про це вони інформували міжнародних партнерів та готувалися до цього. Щодо того, чи спеціально ці події відбулися під час відрядження керівників інституцій до Лондону, вони припустили, що це могло бути спланованим.

"Треба розмежувати: питання дійсно викриття зрадник та шпигунів — це одна складова. Інша складова, коли це використовується як тиск на антикорупційну інституцію — це вже велике питання. І це результат нашої роботи, оскільки ми притягаємо і народних депутатів, і високопосадовців", — повідомив глава НАБУ.

"Зараз ви прекрасно розумієте, що відбулося. Фактично, голосами 263 народних депутатів була знищена антикорупційна інфраструктура. Те, що створювалося як запит Євромайдану, суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією, було знищено, в тому числі представниками "регіоналів" в парламенті, особами, щодо яких були пред’явлені підозри. Я хочу сказати, що ці особи діяли в умовах конфлікту інтересів", – повідомив очільник відомства.

Голова НАБУ Семен Кривонос заявив, що створюється загроза євроантлантичній інтеграції країни. За його словами, НАБУ та САП переводяться в абсолютно залежний від Генпрокуратури режим. Він закликав президента Зеленського не підписувати цей режим та повернути його з вето.

"Ми точно хочемо бачити Україну світлою. Ми хочемо сильної та потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство. НАБУ та САП створювалися як орган, який мав виключну підслідність в боротьбі з високопосадовою корупцією, з усіма гарантіями незалежності. І це – умова нашого вступу в ЄС, і розвитку європейського суспільства", – повідомив він.

Фінальної версії законопроєкту представники органу не бачили, але з того, що вони знають – фактична незалежність інституцій знищується від будь-якого політичного впливу та тиску на розслідування і ті, які проводяться і ті, які тривають зараз.

"Це – кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій", – заявив глава САП Олександр Клименко.

Кривонос перерахував останні відомі операції 2025 року НАБУ та САП: "Чисте місто" з викриттям масштабної корупції в Києві, низка підозр посадовцям, масштабні викриття злочинів в сфері оборони, зокрема всім відомі "Яйця по 17".

"Ми діємо незалежно. Діємо проактивно, ми вважаємо, що антикорупційні органи мають зберегти цю незалежність. Вчора було проведено понад 70 обшуків в наших співробітників. Ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводить СБУ, з повагою відносимося до роботи правоохоронців, але підкреслюємо: подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційних інституцій", – заявив Кривонос.

Він наголосив, що органи мають пояснення в низці кейсів, які стосуються закидів щодо співробітників НАБУ та САП. Кривонос ще раз повторив, що навіть з наявними доказами ці справи не можуть бути підставою для знищення антикорупційних органів в Україні.

"У нас було два основних елементи незалежності: відсутність політичного впливу, тобто генеральний прокурор не міг втручатися в розслідування НАБУ та САП, а також виключна підслідність. Ці два елементи незалежності цим законопроєктом були втрачені", – повідомив Клименко.

Очільник НАБУ Кривонос наголосив, що вважає – оскільки низка нардепів, які мають очевидний конфлікт інтересів, радісно голосували за законопроєкт, – що це є питанням тиску на НАБУ та САП, та це є наслідком діяльності цих органів.

"Питання не в тому, що ліквідовується НАБУ та САП. Питання в тому, що дуже сильно процесуально обмежується. Чи вплине це на роботу антикорупційних органів? Безумовно, вплине. Ми б не стояли зараз і не комунікували про це, це – фактично обмеження, суттєве, процесуальної незалежності детективів та прокурорів САП", – наголосив Кривонос.

За його словами, будь-яке кримінальне провадження можна взяти, прочитати, дізнатися, які заходи та дії були проведені. Раніше це все відбувалося лише в межах НАБУ та САП, зараз це може зробити генеральний прокурор.

Для Європи Україна – шанс підготуватися до війни

Політолог Олексій Голобуцький вважає, що офіційним приводом для зміни повноважень НАБУ стала загроза з боку Росії, але справжня причина – політична нетерпимість до незалежної антикорупційної інституції.

"Формальний привід, зрозуміло, — це "кроти" російські. Подивимось, чим усе закінчиться. Єдина незалежна залишилася відносно незалежна антикорупційна структура. А в цій системі координат, яка зараз у нас є, це неприпустимо", – заявив він в коментарі "Телеграфу".

Що буде далі, залежить від багатьох чинників — від рішення президента до реакції Заходу.

"Не знаю, що далі буде. Це залежить від дуже багатьох речей. Підпише — не підпише президент, яка буде реакція західних партнерів, що далі відбуватиметься. Сказати, що це якась унікальна ситуація — теж не можна. У сусідніх країнах таке відбувалося".

На думку Голобуцького, система загалом побудована на корупції, а ефективність НАБУ була низькою.

"Ніхто не хоче, щоб таке відбувалося. Але вся система заточена на корупцію. Якщо зʼявилася можливість трохи зменшити "навантаження" на наших корупціонерів — значить, так і буде. НАБУ — важливий орган, але скільки він вже існує? І показує дуже низьку ефективність. Якби справді були результати — влада не пішла б на такий крок", – зауважив він.

Він вважає, що ключовим сигналом буде реакція Заходу:

"Якщо реакція буде вʼяла, як зараз, — значить, усе зрозуміло. Для Європи Україна — це шанс підготуватися до війни. А як саме ми це робимо — при демократичному режимі, при авторитарному, з корупцією чи без — не має значення".

Порівняння з законами "16 січня"

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що порівнювати новий законопроєкт із "диктаторськими законами" 16 січня — перебільшення. Однак загрози в ухваленому документі справді є.

"Щодо "диктаторських законів" — це трохи перебір, бо все ж ідеться не про репресивний закон. Але проблема в тому, що він фактично ліквідовує незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Це серйозний удар по всій системі, яка вибудовувалася з 2015 року", — пояснив фахівець.

Він звернув увагу, що закон розширює повноваження Генерального прокурора, який призначається без конкурсної процедури, під контролем президента.

"На відміну від керівників НАБУ чи САП, Генпрокурор призначається Верховною Радою за поданням президента, без конкурсу. Він фактично підпорядковується президенту. І тепер виникає питання — як саме він буде використовувати ці нові повноваження", — сказав політолог.

На його думку, це відкриває можливості для затягування або політичного впливу на справи проти фігурантів, які раніше не могли уникнути переслідування через НАБУ.

"Для багатьох, кого звинувачували у корупції, це дуже зручна історія. З'являється можливість вирішити справу на якомусь іншому рівні — не з НАБУ", — зазначив він.

Рейтерович наголосив, що реакція суспільства зрозуміла, адже зміни прямо суперечать європейським зобов’язанням України.

"Мережею йде хвиля обурення, бо ці зміни суперечать зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Там чітко прописана побудова незалежної антикорупційної інфраструктури. Якщо ми її знищуємо — можемо отримати великі проблеми, навіть у контексті безвізу", — попередив він.

Реакція Заходу може бути або стриманою, або жорсткою

За словами Рейтеровича, міжнародна реакція може піти двома шляхами.

"Перший варіант — захід, на жаль, закриє очі, бо є консенсус, що Україну треба підтримувати у війні з Росією і не розхитувати внутрішньополітичну ситуацію. У такому разі це просто відкладуть на потім. Другий — жорстка реакція, з чіткими заявами про загрозу євроінтеграції, що змусить владу переглянути ухвалене", — сказав він.

В ідеалі, за його словами, президент Зеленський міг би накласти вето, але такий сценарій малоймовірний.

"Влада протиставила себе громадянському суспільству"

Рейтерович переконаний, що ситуація навколо НАБУ має політичне підґрунтя: влада зреагувала на успіхи антикорупційних органів саме тоді, коли вони почали висувати підозри топкорупціонерам.

"До НАБУ і САП було багато претензій, ми пам’ятаємо різні історії. Але виглядає це так: щойно вони дійшли до справжніх топкорупціонерів — їх одразу й "знесли", або знищили їхню незалежність. Це сприймається як виклик для громадянського суспільства", — наголосив експерт.

Він підкреслив, що, навіть якщо люди не вийдуть на вулиці, довіра до влади буде остаточно втрачена.

"Громадянське суспільство зробить для себе висновки. Воно терпить цю владу доти, поки триває війна. Але потім обов’язково це згадає", — застеріг політолог.

Москва може скористатися внутрішньою дестабілізацією

Рейтерович визнав, що Росія може використати ситуацію — не прямо, але для підриву довіри всередині країни.

"Москва може цим скористатися. Росія не зможе повністю розіграти ситуацію, бо наше суспільство достатньо освічене, розуміє, що робить РФ. Але підіграти, "підкинути дров у вогонь" — звісно, може", — підсумував він.

Реакція лідерів думок в Україні

Волонтер і громадський діяч Сергій Стерненко різко розкритикував рішення Верховної Ради підтримати законопроєкт №12414, який, за оцінками експертів, послаблює незалежність НАБУ та САП. У своєму дописі він назвав це "актом внутрішньої підривної діяльності в умовах війни".

"Вже зараз бачу тотальне неприйняття суспільством цієї ініціативи. Військові, волонтери, громадські діячі, абсолютна більшість обурена діями нардепів", — написав Стерненко.

На його думку, рішення парламенту деморалізує суспільство, підірве довіру до державних інституцій і може стати джерелом внутрішнього розбрату.

"Країна, у якій влада втрачає підтримку громадян, не може ефективно протистояти агресору. Це аксіома. Це подарунок Москві, кращий за будь-які ІПСО разом узяті", — наголосив він.

Стерненко закликав президента Зеленського не підписувати або ветувати закон, зазначивши, що "ще не все втрачено". Він підкреслив, що НАБУ та САП мають залишатися незалежними інституціями.

Народний депутат Олексій Гончаренко також розкритикував ухвалення Верховною Радою законопроєкту №12414. У своєму публічному дописі він заявив:

"Прапори Євросоюзу після цього законопроєкту можна міняти на прапори Північної Кореї".

Політолог Олег Саакян зазначив, що, на його думку, сама антикорупційна система в Україні від початку була побудована як "помилка".

"НАБУ, САП й вся антикорупційна інфраструктура, як на мене, порочний бастард грішного та праведного", — заявив Саакян. За його словами, десятирічне існування цих інституцій не дало очікуваного результату, однак їх знищення через підпорядкування старій системі — ще гірше.

"Таке знищення — продукт персональних розбірок, пошуку безкарності та провокування інституційної кризи. На виході всі в лайні будут по вуха, але суспільство переконуватимуть, що то шоколадне огортування", — наголосив політолог.

Він також додав, що ухвалення такого рішення — "закони 16 січня 2.0", і висловив жаль за позицію парламенту. Окремо Саакян прокоментував можливу роль президента: "Будь це стратегічна гра, то Президент наклав би вєто. На цьому тлі забулося би про дії СБУ… Але, думаю, що все буде примітивніше".

Аналітик Марко Копил, автор Telegram-каналу "Гамбіт Трампа", розкритикував голосування Верховної Ради за законопроєкт.

"Те що зараз відбувається в парламенті — це якесь геополітичне самогубство", — заявив Копил. Він наголосив, що таке рішення ухвалене у критичний момент, коли Україна була максимально близькою до відкриття першого кластеру у перемовинах про вступ до Європейського Союзу.

Військовослужбовець і блогер Кирило Сазонов саркастично прокоментував у Facebook рішення Верховної Ради щодо підпорядкування антикорупційних органів.

"Гортаю стрічку, доки працює генератор. Там жах у столиці? Пишуть — знищили антикорупційну інфраструктуру в Україні? Блін, це капець. І що тепер? Почнуть знову брати хабарі? Як при Порошенко?" — написав Сазонов.

Він іронізував, що ситуація виглядає абсурдною, з натяком на повернення до старих практик:

"І ніхто не завадить? Як при… чи досить вже незручних питань, бо буде тільки гірше? А якщо без жартів — невже знов почнуть брати хабарі? І навіть у ТЦК? Не вірю… Вже так довго не брали, а тут почнуть?"

Народний депутат Олексій Кучеренко прокоментував критику законопроєкту №12414, який передбачає посилення повноважень Генпрокурора щодо антикорупційних органів. За його словами, мова не йде про ліквідацію САП чи НАБУ, а лише про контроль у разі їхньої бездіяльності.

"Спостерігаю за істерикою стосовно того, що хтось "ліквідує" САП та НАБУ — повна маячня та маніпуляція з боку певної "когорти". Нема там нічого схожого. Йде мова про певні повноваження Генерального прокурора у випадку відвертої бездіяльності або неспроможності цих органів", — заявив Кучеренко.

Він навів кілька прикладів, які, на його думку, свідчать про неефективність НАБУ і САП: "Яскравий приклад — 9 років НАБУ та САП імітують розслідування по "Роттердам+". Результат нульовий. Інший приклад — комедія із звинуваченням Коболєва в незаконних преміях на 800 млн грн з Нафтогазу. Пшик! Авантюрист бігає по конференціях та піариться — а Нафтогаз без грошей та без газу".

Кучеренко також наголосив на необхідності контролю за розслідуваннями, які фактично блокують доступ до аудитів: "Практично всі аудити енергокомпаній з боку ДАСУ закриті під приводом "досудового розслідування". Три роки я як депутат та голова ТСК не можу на них подивитися, а там акти про багатомільярдні порушення".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав деталі про цей скандальний законопроєкт. У січні 2025 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану". Ініціаторами документа виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Мідяник, Олександр Бакумов і Сергій Мінько.