Гарантії безпеки для України на фінішній прямій? Що відомо про масштабну зустріч міністрів у Данії
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Топдипломати з’їхалися до Данії для важливої дискусії
З 28 по 30 серпня у Копенгагені проходить неформальна зустріч міністрів оборони та закордонних справ країн-членів ЄС — цей формат також відомий як Gymnich. За даними "Телеграфу", на порядку денному — новий пакет санкцій проти Росії, гарантії безпеки для України, питання заморожених російських активів, а також кроки щодо подальшої підтримки Києва в умовах триваючої війни.
"Путін не демонструє жодної готовності до переговорів та завершення війни. Наша підтримка України, як завжди, непохитна", — прокоментував один зі співрозмовників видання.
Зокрема, європейські міністри мають отримати інформацію від групи радників з національної безпеки в рамках "Коаліції охочих" щодо того, як конкретно можуть виглядати гарантії безпеки, та який внесок кожна з держав могла б зробити. Зокрема — яка нейтральна третя країна могла б надати щось на кшталт миротворчих військ для патрулювання майбутньої демілітаризованої зони. Та який "адекватний внесок", який Європа могла б запросити в Сполучених Штатів Америки.
"Важливо не впустити момент, коли адміністрація Трампа відкрита до таких дискусій", — каже один зі співрозмовників.
"Буде повноцінна дискусія щодо нашої підтримки України — чи то військової, чи то через місії та операції, а також політичної підтримки", — анонсувала речниця Єврокомісії Аніта Гіппер.
Водночас як повідомили "Телеграфу" в Данському головуванні в Раді ЄС, міністри оборони у наступні два дні окремо "зосередять обговорення на шляхах посилення військової підтримки ЄС для України та на зусиллях зі зміцнення оборонно-промислової співпраці й інтеграції між ЄС та Україною".
Що стосується 19-го за рахунком пакета санкцій проти Росії, в Єврокомісії дотримуються політики не розкривати змісту пропозицій й натомість обіцяють оприлюднити офіційну інформацію в перші тижні вересня.
Та як вдалося дізнатися виданню Politico, Данія пропонує нові санкції проти доходів Росії від експорту нафти та газу, а також проти фінансового сектору, включно з криптовалютами. Вони також обговорюють застосування ще ніколи не використаного інструменту, який може забороняти експорт до країн поза межами ЄС, які вважаються високоризиковими в сенсі обходу санкцій.
Окрема робоча сесія в суботу, 30 серпня, буде присвячена темі заморожених російських активів.
"ЄС завжди чітко заявляв, що Росія має сплатити за збитки, завдані цією війною, і що юридично обґрунтовані та фінансово вигідні варіанти компенсації збитків завданих Росією Україні, мають залишатися на столі. І ми маємо продовжувати обговорювати це питання.
Але зараз ми говоримо саме про прибутки від цих активів. Ми заморозили російські активи, з яких 210 мільярдів знаходяться в ЄС, і використовуємо прибутки від них для підтримки України за допомогою кредиту G7 у розмірі 45 мільярдів євро.
Ці гроші йдуть, наприклад, на оборонну промисловість України та відновлення енергетики.
Перший платіж у розмірі 3 мільярдів був надісланий Україні в січні, 1 мільярд – у березні, 1 мільярд щомісяця в квітні, травні, червні та липні, а останній мільярд – у серпні цього року. І виплати будуть продовжуватися протягом року. Ось що зараз стоїть на порядку денному", — прокоментував речник Єврокомісії Маркус Ламмерт.
Зазначимо, що зустріч європейських міністрів, на якій головною темою постає посилення тиску на Росію, розпочалося у день, коли Москва обстріляла Київ, і серед іншого пошкодила будівлю Представництва ЄС в Україні.