Один дзвінок, і потяг стоїть. Чому "мінують" Укрзалізницю та які нововведення для пасажирів можуть з’явитися

Дзвінки та повідомлення про мінування поїздів торкнулися міжнародних рейсів

Протягом кількох днів в Україні фіксують хвилю повідомлень про мінування об’єктів Укрзалізниці. Внаслідок цього потяги затримуються, пасажири вимушені чекати на вулиці, поки правоохоронці завершать перевірку транспорту на наявність вибухонебезпечних предметів.

Кожен з наразі відомих випадків закінчився оголошенням про те, що виклик був хибним. Попри це, такі інциденти все ж впливають на роботу перевізника. "Телеграф" з’ясував, де саме фіксували "замінування", чому це важливо, які ризики несе така тактика і до яких наслідків це може призвести.

Де вже "мінували" потяги та як відбувається перевірка

Перші повідомлення про замінування потягів надійшли до поліції 11 жовтня. Тоді довелося зупинити такі рейси:

• №68/20 Київ – Варшава;
• №733 Дніпро – Київ;
• №748 Тернопіль – Київ.

12 жовтня поліція також провела перевірки кількох потягів за маршрутами:

• №194 Кривий Ріг – Івано-Франківськ;
• № 9/10 Будапешт – Київ;
• №79 Львів – Дніпро;
• №116 Чернівці – Івано-Франківськ – Запоріжжя.

Після отримання сигналу про потенційну загрозу, провідники попереджають пасажирів про необхідність негайної евакуації. Людей просять тепло вдягнутися та взяти найнеобхідніше — перевірка може тривати кілька годин. Висадка зазвичай відбувається не на станції, а у найближчому безпечному місці — наприклад, на узліссі або відкритій ділянці шляху.

На місці одразу з'являються поліцейські, вони координують евакуацію, допомагають з дітьми та літніми людьми. У випадку негоди, як це було нещодавно, пасажирів з дітьми тимчасово розміщують у поліцейських авто. Приїжджають кінологи з собаками, щоб обстежити поїзд. Тільки після повної перевірки та підтвердження безпеки, пасажирів пускають назад, і потяг продовжує рух.

Маскування під "мінування": спроба заблокувати магістральні залізничні лінії

Ексміністр транспорту Василь Шевченко в коментарі "Телеграфу" зазначив, що такі "мінування" навряд вплинуть на пасажиропотік. Однак, в географії таких дій закладена інша мета – блокування ліній.

"Якщо подивитися на ці мінування, то можна побачити, що вони не відбуваються так масово, однак відбуваються за напрямками. Це – міжнародні маршрути, магістральні потяги з заходу та магістральні лінії зі сходу", – говорить він.

За словами Шевченка, фальшиві повідомлення про мінування робляться для того, аби заблокувати лінії, адже в такій ситуації машиніст, згідно з інструкцією, зобов’язаний виконати алгоритм дій: зупинити потяг у найближчому підходящому для цього місці та негайно вивести всіх пасажирів, забезпечивши їм сховище.

Телефоном вигідніше. Чи посилять перевірку на вокзалах

Перевірки пасажирів на Центральному вокзалі в столиці здійснюються за допомогою металодетекторів лише біля головного входу. До самого ж приміщення легко потрапити через інші, зокрема й підземні входи. Прецеденти з повідомленням про мінування потягів одразу викликають запитання, чи не посилить Укрзалізниця перевірку пасажирів.

Василь Шевченко вважає, що навряд це станеться, оскільки загроза мінування самих вокзалів або залізничних станцій значно менша, ніж коли йдеться про потяги.

"Шкода від, наприклад, зупинки потяга на магістральній лінії, на мою думку, вища, ніж шкода від загрози вибуху чи замінування на залізничному вокзалі. Бо люди з залізничного вокзалу виходять і все. Для того, щоб залізничний вокзал пошкодити, треба десятки кілограм вибухівки, а тут один телефонний дзвінок чи лист на електронну пошту — дешево і ефективно", – говорить він.

Хаос у графіках: як півгодинна затримка потяга блокує десятки міжнародних маршрутів

Міжнародні маршрути, на відміну від тих, що курсують всередині країни, є більш значно чутливішими до затримок. Адже часто пасажири використовують його для доїзду до аеропортів в сусідніх країнах – при цьому, навіть недовгі паузи в русі можуть призвести до незручностей. Однак, як говорить Василь Шевченко, повідомлення про "замінування" точно не призведуть до скасування таких маршрутів, хоч і можуть завдати інших незручностей.

"Є загроза сповільнення і ламання графіку. Тобто, що відбувається? От вони заблокували потяг, він зупиняється на пів години. А за ці пів години там могли пройти до десятка різних потягів, якщо не більше", – говорить він.

Крім того, в осінньо-зимовий період просто вийти з потягу не вийде – пасажирам потрібний час на одягання та збирання речей, а це все призводить до ще більшого затягування в часі.

Також, як зауважує Василь Шевченко, через це "ламається" графік роботи та відпочинку локомотивних бригад, оскільки ті втомлюються, що може створити хаос в управлінні, адже треба буде проводити пошук додаткових людей.

Блокування евакуації та хаос: які неочевидні цілі переслідує Кремль

Протягом останніх днів українська залізниця стала мішенню для серії ворожих атак і диверсій. Ці дії мають чітку військову логіку і є частиною масштабної операції російської армії, спрямованої на послаблення логістики Збройних Сил України та створення паніки серед цивільного населення.

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, удари по залізничній інфраструктурі мають комплексний характер. Противник прагне паралізувати сполучення з прифронтовими територіями, зокрема на Чернігівщині та Сумщині, а також заблокувати як основні, так і резервні маршрути постачання.

Серед головних завдань росіян:

• зірвати евакуацію мирного населення;
• перешкодити постачанню вантажів для ЗСУ;
• спричинити транспортні колапси на автошляхах, коли рух біженців і військових колон перетинається;
• посіяти хаос і знизити моральний дух у прифронтових містах, які перебувають під обстрілами.

"Своєю чергою, за задумом окупантів, мирне населення через неможливість проведення евакуаційних заходів і обстріли цивільної інфраструктури буде чинити додатковий вплив на керівництво країни, щоб посадити за стіл переговорів на вигідних для РФ умовах", – зазначає експерт.

"Телеграф" надіслав запит до Укрзалізниці з проханням надати коментар.

Нагадаємо, раніше ми писали, що останнім часом українські безпілотники регулярно атакують російські нафтопереробні заводи та інші об’єкти критичної інфраструктури. Як саме відбуваються ці операції та як працюють Збройні сили України?