Тут зберігається копія славетної Чорної Мадонни: де можна побачити ікону, яку двічі благословив Папа Римський

На мальовничій Ясній Горі в Прикарпатті розташована одна з найдавніших і найшанованіших святинь України – Гошівський монастир Отців Василіян

Уже понад 450 років ця обитель приваблює паломників з усієї України та діаспори, які прямують сюди, щоб помолитися перед чудотворною іконою Гошівської Божої Матері. За століття свого існування монастир пережив татарські набіги, масштабні пожежі, радянські переслідування та воєнні лихоліття, але кожного разу відроджувався з попелу завдяки незламній вірі українського народу.

Історія цієї святині сповнена дивовижних легенд про чудеса та зцілення, архітектурних унікальних рішень і трагічних випробувань. Сьогодні Гошівський монастир має статус базиліки, підтверджений благословенням Папи Римського, і залишається одним із найважливіших релігійних центрів не лише України, а й усього світу.

Стародавня історія монастиря

Перша письмова згадка про село Гошів датується 1464 роком, але сам монастир міг виникнути значно раніше — в урочищі "Красний Ділок" (пізніше перейменованому на "Чорний Ділок"), де жили ченці-пустельники, що шукали усамітнення для молитви.

У 1570 році тут збудували перші дерев'яні церкву і монастир. Проте вже в XVII столітті святиню спіткала перша велика трагедія — під час набігу кримські татари спалили будівлі, а монахів жорстоко вбили. Відродження відбулося у 1629 році завдяки Євстахію Шумлянському — спочатку жертводавцю, а згодом і самому монаху обителі.

У другій половині XVII століття монастир перенесли на Ясну Гору, сподіваючись на більшу безпеку. Але доля знову виявилася суворою: у 1762 році масштабна пожежа знищила більшість споруд. Саме тоді ігумен Йосафат Ленчевич, за переказами, отримав бачення від Божої Матері, яка спонукала його відновити святиню. Зібравши кошти від вірян, у 1771 році монастир відбудували, а у 1842 році звели більший кам'яний храм, який служить і донині.

Складні випробування радянських часів

У 1950 році монастир закрили радянська влада. Монахів заарештували та відправили до таборів, а святині розграбували або знищили. Доля оригінальної чудотворної ікони залишається таємницею — існує багато версій: від перевезення в Сибір до вивезення за кордон. Деякі вірять, що ікону приховали благочестиві люди, сподіваючись на кращі часи.

Навіть у роки переслідувань монастир залишався місцем таємного паломництва. У 1970-х роках в келіях розмістили робітників військового заводу, але це не зупинило вірян, які приходили помолитися.

Серед місцевих переказів збереглася застережлива історія про чоловіка, який зрізав залізні хрести з куполів монастиря і здав їх на металобрухт. За винагороду він купив автомобіль, але незабаром загинув у ДТП. Люди сприйняли це як попередження проти наруги над святинею.

Відродження і сучасність

З початку 1990-х років розпочалося відродження монастиря. Завдяки пожертвам вірян з України та діаспори, а також допомозі європейських експертів, зокрема групи з німецького Майнцу під керівництвом доктора Шпендлера, святиню повернули до життя.

Було відновлено храм, проведено професійну реставрацію старовинних полотен XVIII століття та створено нові мистецькі роботи, що прикрасили інтер'єр. Монастир знову став духовним центром регіону.

Унікальні особливості Гошівського монастиря

Гошівський монастир вирізняється не лише своєю багатовіковою історією, а й унікальними архітектурними деталями. Особливу цікавість викликає сонячний годинник, намальований на задній стіні храму. За чистої сонячної погоди тінь стрілки годинника точно показувала час протягом дня, що було справжньою новинкою і дивом для того часу. Крім того, до монастиря належать п’ять великих дзвонів, подарованих мирянами, найбільший з яких важить 1500 кг, а найменший – 500 кг.

Іншою цінністю монастиря є його богословська бібліотека, де зберігалися українські книги, газети та журнали, які виходили у Галичині з 1848 року. На жаль, значна частина бібліотеки була втрачена у 1944 році через пожежу під час війни.

Архітектура монастиря також вирізняється багатьма цікавими деталями: вишуканий іконостас, унікальна проповідальниця у вигляді рибальського човна з фігурами апостолів Петра і Андрія — "ловців людських душ", що було архітектурною інновацією для греко-католицьких церков.

Легенди й чудеса Гошівської Божої Матері

Особливою святинею монастиря є чудотворна ікона Гошівської Божої Матері – копія знаменитої Ченстоховської ікони, яку на початку XVIII століття привіз місцевий шляхтич Андрій Шугай. За легендою, ікона пережила пожежу, залишившись неушкодженою, і навіть "плакала", що засвідчили численні очевидці. Цю ікону митрополит Лев Шептицький офіційно проголосив чудотворною.

За століття її історії були зафіксовані сотні чудесних зцілень, зокрема одна з найвідоміших історій – порятунок мертвонародженої дитини жінкою Марією Кульчицькою у XVIII столітті. Паломники й досі йдуть до монастиря з молитвами про зцілення душі й тіла, сподіваючись на заступництво Пресвятої Богородиці.

Під час тривожних подій Другої світової війни, коли Червона армія обстрілювала німецький гарнізон, розташований на Ясній Горі, монастир і церква зазнали сильних пошкоджень від пожежі. Проте одній зі стін храму, на якій висіла Гошівська чудотворна ікона Божої Матері, вдалося встояти, а монахи, які в ті страшні часи просили заступництва Пресвятої Богородиці, були врятовані. Старожили села згадують цю подію як справжнє диво, що зберегло святиню серед руїн.

На жаль, у повоєнний період життя обителі стало складнішим: у 1950 році монастир було закрито, а його будівлі перепрофільовано на притулок для дітей. У цей час загадково зникла оригінальна ікона – існує багато версій щодо її долі: одні говорять, що її вивезли до Сибіру, інші – що вивезли за кордон.

Зі встановленням духовного відродження монах та іконописець Ювеналій Мокрицький присвятив кілька років відтворенню копії Гошівської ікони Божої Матері у Римі. Цю копію освятив Папа Іван Павло ІІ, після чого вона повернулася в Україну

У 2009 році сталася знакова подія: Папа Римський Бенедикт XVI особисто благословив і освятив золоті корони для ікони Гошівської Божої Матері. Після цього монастир отримав почесний статус базиліки.

Гошівську чудотворну ікону Божої Матері шанують щороку 5 серпня. Саме цього дня проходять урочисті святкування на честь ікони у Гошівському монастирі. Ця дата пов’язана з перенесенням ікони в монастирську церкву 5 серпня 1737 року, і з тих пір вона є днем її особливого вшанування.

Тисячі паломників з усієї України та з-за кордону приїжджають до Гошева, особливо на свято Успіння Пресвятої Богородиці. Тут проводяться урочисті богослужіння, відбуваються прощі, люди моляться про здоров'я, мир і заступництво.

Як дістатися до монастиря

Гошівський монастир розташований у селі Гошів Долинського району Івано-Франківської області на Ясній Горі, приблизно за 70 км від Івано-Франківська. Найзручніший шлях — через місто Долина, а потім 10 км до монастиря.

Від Івано-Франківська треба їхати трасою Івано-Франківськ — Калуш — Долина — Гошів. На в’їзді до села буде великий вказівник на "Гору Ясну" – місце розташування монастиря. Дорога проходить мальовничими Карпатами, тож подорож обіцяє бути приємною.

З Івано-Франківська курсують маршрутки №117 та №120, що прямують через Надвірну до села Гошів. Також автобуси і маршрутні таксі їздять із Надвірної, Коломиї і Долини — це найближчі залізничні і транспортні вузли. Від центру села до монастиря залишається приблизно 5 км пішки лісовою дорогою або серпантином, що веде на Ясну гору.

Раніше "Телеграф" розповідпав про ікону, яка врятувала монастир від татар і стала оберегом України. У 19 столітті для неї виготовили розкішну ризу з двох фунтів чистого золота 82-ї проби та дорогоцінного каміння, підкреслюючи її духовний і мистецький статус серед вірян.