В Україні є ікона, яка пережила найбільшу техногенну катастрофу в історії людства: чи можна її побачити

У самому серці Чорнобильської зони відчуження, де час ніби зупинився після катастрофи 1986 року, продовжує жити віра. Свято-Іллінська церква — єдина чинна церква на цій території — стоїть як символ незламності людського духу та надії серед спустошення.

Саме тут зберігається святиня, яка більше ніж просто реліквія: вона уособлює надію, захист і силу духу чорнобильчан, які попри всі складнощі не втрачали віру і любов до рідної землі. "Телеграф" розповість про неї детальніше.

Шість століть історії

Коріння Іллінської церкви сягають глибини XVI століття. Перша дерев'яна споруда з'явилася тут ще у 1500-х роках на перетині вулиць Московська та Пожежний узвіз, на місці, що здавна називають Іллінською горою. Доля цього храму виявилася непростою — пожежі неодноразово знищували будівлю, але кожного разу її відбудовували заново, наче сама віра парафіян не дозволяла святині зникнути.

Сучасна будівля церкви, яку ми можемо бачити сьогодні, була зведена у 1877 році і освячена наступного року. Храм володів значною земельною ділянкою, а його парафіянами були жителі Чорнобиля та навколишніх сіл, які підтримували святиню навіть у найтемніші часи історії.

Випробування XX століття

Свято-Іллінський храм пройшов крізь вогонь і воду радянської епохи. У 1930-х роках, під час масових гонінь на церкву, його закрили, дзвони скинули з дзвіниці, а приміщення перетворили на зерносховище. У 1941 році, під час евакуації міста, церкву намагалися підірвати, але і цього разу вона дивом встояла.

Вже у 1944 році богослужіння відновилися і тривали, попри всі випробування тоталітарного режиму. Храм продовжував бути духовним центром для місцевої громади аж до страшної ночі 26 квітня 1986 року.

Святиня храму

Особливу цінність становлять ікони, що зберігаються в Іллінській церкві. Серед них — чудотворна ікона Миколи Чудотворця XVIII століття, яку місцеві мешканці шанують як Охоронця землі Чорнобильської. Вона символізує надію, зцілення та силу, яких так потребували люди після катастрофи.

Цю ікону особливо дбайливо оберігали й зберігали. У 1930-х роках святиня пережила знущання: агресивно налаштовані безбожники увірвалися під час богослужіння, кинули ікону на землю й сокирою намагалися її знищити. Після цього всі вони померли, а на іконі залишилися сліди наруги, які і досі помітні.

Під час Другої світової війни храм двічі намагалися підірвати, але мешканці Чорнобиля встеляли підлогу храму і молилися заступництву Святого Миколая. Після катастрофи на ЧАЕС 1986 року та евакуації міста Святий Миколай неодноразово рятував Свято-Іллінський храм від мародерів: вони сприймали ікону за живого сторожа і тікали в паніці, не насмілюючись надалі шукати скарби.

У посушливе літо після аварії розгорілися сильні лісові пожежі, а радіаційний фон значно підвищився. Тоді віряни, взявши Чудотворний Образ, хресним ходом обійшли Чорнобиль – і стихія почала відступати. Цьому чуду було багато свідків.

Коли після 12 років перерви богослужіння в храмі відновилися, ікона почала відновлюватися — потемнілі фарби розкрилися новими світлими відтінками. Відтоді віряни звідусіль стали приїжджати, щоб помолитися чудотворцю Миколаю та отримати духовну підтримку.

Через особливий режим у зоні відчуження ікона нерідко перебуває в інших містах, де також стала джерелом численних свідчень про зцілення та допомогу. Сьогодні налічується кілька десятків засвідчених чудес і зцілень, які відбувалися під час її перебування у різних церквах України.

Відродження після катастрофи

Після трагедії на Чорнобильській АЕС богослужіння у Свято-Іллінській церкві тимчасово припинилися. Але наприкінці 1990-х років тут почалося духовне відродження. Храм знову відкрив двері — тепер для ліквідаторів, самоселів і всіх, хто шукає підтримки та спокою в цій непростій зоні.

Під час релігійних свят у храмі відбуваються богослужіння, які збирають нечисленних парафіян. Серед них — самосели, які проживають у зоні, працівники ЧАЕС і співробітники правоохоронних органів, що несуть службу в Чорнобилі, а також нечисленні туристи.

У 2011 році поряд з храмом відкрили Чорнобильський церковний музей у приміщенні колишньої церковноприходської школи. Це стало важливим кроком у збереженні культурної та духовної спадщини краю. Музей розповідає історію не лише самої церкви, але й життя людей до і після катастрофи, нагадуючи про стійкість людського духу.

Раніше "Телеграф" розповідав, де в Україні чудотворна ікона, яка сама себе "сфотографувала". Цей феномен сучасна наука пояснити не може.