Ця ікона врятувала монастир від татар і стала оберегом України: де можна її побачити

У серці Тернопільської області, на Почаївській горі, зберігається духовна святиня, яка протягом століть надихає мільйони вірян. Почаївська ікона Божої Матері — це не просто релігійний образ, а жива історія українського народу, свідок драматичних подій і джерело незліченних чудес.

Почаївська ікона Божої Матері — унікальна святиня, написана олійними фарбами в строго візантійському стилі на дошці з липи. На образі зображена Богородиця з дитиною Ісусом на правій руці. Зверху на іконі монограма — "Марія Діва"; з правого боку Спасителя — монограма "Ісус Христос".

На багатьох списках ікони знизу є відбиток стопи на скелі, що символізує явлення Божої Матері на Почаївській горі. Варіанти ікони можуть бути без корон або з короною лише у Пресвятої Діви. У 1866 році для ікони виготовили розкішну ризу з двох фунтів чистого золота 82-ї проби та дорогоцінного каміння, підкреслюючи її духовний і мистецький статус серед вірян.

Історія ікони

Точне походження Почаївської ікони не встановлено. Є припущення, що ікона була створена у Візантії, де зосереджувалися провідні центри іконопису, або ж у Болгарії, яка мала тісні культурні зв’язки з Константинополем.

У 1559 році, згідно з легендою, ікону митрополит Неофіт, який згодом став константинопольським патріархом, подарував Анні Гойській — вдові луцького земського судді та власниці Почаєва у другій половині XVI століття. Саме ця родина вважала ікону своєю сімейною святинею.

Чудеса та захист від ворогів

Почаївська ікона відома своїми численними чудесами, найбільшим з яких вважають захист монастиря від нападу татар 1675 року. Хоча монастир був слабко укріпленим, напад вдалося відбити, що приписують божественному заступництву святині.

З 1713 по 1832 рік монастир перебував у підпорядкуванні українського греко-католицького ордену василіян. За цей час у монастирських хроніках зафіксовано понад п’ятсот випадків зцілення, пов’язаних із молитвами перед іконою.

Глибинний сенс і духовна роль

Почаївська ікона вважається духовним оберегом України, особливо її західних і південно-західних земель. Вона виступає у ролі захисниці українського народу, і до неї найчастіше звертаються в часи випробувань, воєнних конфліктів і криз. Ця святиня відома своєю силою зцілення не лише тілесних недуг, а й душевних та духовних ран.

До Почаївської ікони звертаються за зціленням від сліпоти, застарілих хвороб і визволенням із полону. Дні її вшанування відзначаються відповідно до різних християнських традицій: у православних 23 липня та 8 вересня, а у римо-католиків – 30 березня.

Де можна побачити ікону

Почаївська ікона Божої Матері сьогодні зберігається в Успенському соборі Почаївської Лаври — одній із найважливіших православних святинь України, розташованій у Почаєві Кременецького району Тернопільської області. Саме тут ікона перебуває під постійною охороною і служить духовним символом для тисяч паломників з усієї країни та світу.

Древня реліквія зцілює не лише фізичну сліпоту, але й духовну – цинізм, апатію та байдужість до Божого слова. Вона допомагає подолати сумніви, спокуси і зміцнити віру. До ікони звертаються з молитвами про звільнення рідних з полону, припинення сімейних конфліктів і правильний життєвий шлях для близьких.

Раніше "Телеграф" розповідав про чудотворну ікону, яка сама себе "сфотографувала". На жаль, оригінальний образ не зберігся до наших днів, однак його духовна сила продовжує жити у численних списках ікони.