Варто звикати до низьких температур у квартирах: ексміністр енергетики дав прогноз на опалювальний сезон

Зараз слушний час, аби підтримати прифронтові регіони й допомогти пройти опалювальний сезон.

Складна ситуація, яка склалась в енергетиці через постійні атаки росіян і може вплинути на опалювальний сезон, не передбачає простих рішень. Серед них – перегляд нормативів щодо подачі теплоносія, перекидання обладнання з підстанцій на заході – на схід, а також посилення активного захисту інфраструктури.

Ці кроки як першочергові назвав у бліц-інтерв’ю "Телеграфу" представник держави в наглядовій раді Національної енергетичної компанії "Укренерго" і ексміністр енергетики Юрій Бойко.

Ключове:

• Заради заощадження газу варто переглянути нормативи подачі теплоносія і звикати до нижчих температур у квартирах
• Зима може стати тестом відповідності анонсованих кроків з енергетичної стійкості реальним результатам
• Центральні та західні регіони можуть допомогти з обладнанням сходу, адже процедура закупівля тривала
• Важливий напрямок – протидія здатності росіян використовувати для атак значну кількість засобів ураження

Можуть виникнути проблеми не з початком, а з фіналом

- Сьогодні, 28 жовтня, офіційно стартував опалювальний сезон, на ваш погляд як пройде цей процес – чи варто очікувати на затримки з подачею тепла/аварії?

- Насправді певна частина соціальних об'єктів почала отримувати тепло ще до офіційного старту. Це ті з них, на яких були побудовані індивідуальні теплопункти на альтернативних видах палива ще до повномасштабної війни. Зокрема, відповідні програми діяли для шкіл. І скористалися ними в різних регіонах – в центрі, на заході України, на Київщині – географія дуже широка. Не впевнений щодо сотень таких об'єктів, але те що їх десятки – це стовідсотково.

Далі, якщо ми говоримо про початок опального сезону у великих містах, по-перше, я не бачу проблем з цим в більшості населених пунктів. Але бачу проблеми з його проходженням та завершенням. Тобто я думаю, в нас потенційно можуть виникнути складнощі з можливістю виробляти тепло, починаючи з лютого. І оця перспектива точно стосується країни в цілому.

- А з чим будуть пов'язані ці проблеми?

- Банально з необхідністю щось палити, для того, щоб тепло з'являлося. Абсолютно очевидно, що для цього буде недостатньо газу. До речі, якби мене хтось запитав, я б порадив би уряду вже переглянути нормативи подачі теплоносія. Варто понизити їх на кілька градусів, наблизивши до європейських. Якщо ви поцікавитесь досвідом, то дізнаєтесь: в Західній Європі, навіть в скандинавських країнах, 18 градусів в оселях вважається хороша температура. В деяких країнах показники ще нижчі. Я не закликаю робити копіпаст, але однозначно, що з метою подовження тривалості надання послуг з теплопостачання, треба ощадливіше використовувати газ. А для цього, мабуть, варто понизити наші стандарти, цей певною мірою радянський рудимент. Я розумію, що всі звикли мати +25 квартирі й відкриті вікна, але так цього року точно не вийде!

- Про які цифри може йтися, наскільки треба зменшувати температуру теплоносія?

- Це розрахункова величина, яка залежить від багатьох параметрів. Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) чи котельні можуть мати різні характеристики, починаючи від кількості приєднаних об'єктів, закінчуючи довжиною мереж та їхнього стану, що впливає на втрати тепла. Тобто це все індивідуально для кожного виробника тепла і провести такі розрахунки нескладно. Головне створити юридичну передумову.

Чи стане Шостка другим Алчевськом?

— Якщо говорити про прифронтові регіони, очевидно, що легким опалювальний сезон для них не буде? Як цьому можна зарадити?

- Для цих територій він буде дуже складним. Ми розуміємо, чому так. Чи можна було уникнути такого сценарію? На мій погляд, – ні, але можна було пом'якшити. Завдяки анонсованим понад два роки тому програмам, пов'язаним з будівництвом розподіленої генерації, з використанням альтернативних джерел енергії в роботі водоканалів, котелень тощо. Від регіону до регіону вони реалізовані з різною ефективністю, але загалом не можу сказати, що виконанні на відмітку "5+". Тож швидше за все оця зима як раз буде тестом на відповідність задекларованим крокам реальних результатів. Та здатності цих результатів полегшити проходження цієї однозначно найскладнішої зими за весь період війни.

— Є міста, за якими прогнози загалом невтішні – це, зокрема, Чернігів, а також Шостка на Сумщині. Чи може остання стати другим Алчевськом (найвідоміший випадок техногенної аварії, коли у розпал зими зупинилось теплопостачання міста), як дехто припускає?

- Ми пам'ятаємо, що все-таки Алчевськ – це приклад негативного досвіду в мирний час. А сьогодні об'єктивно з тими ризиками та викликами воєнного часу, якими ми стикаємось, сценарій розвитку подій може бути будь-який. Щоб звузити діапазон до більш-менш прийнятного варіанту, необхідно докладати певні зусилля. А саме повернутися в бік проблемних регіонів, мобілізувати наявні ресурси, щоб допомогти їм пройти опалювальний сезон. До речі, я б до переліку додав крім Чернігівщини та Сумщини, ще Харківщину, Одещину, Херсон.

Що саме можна зробити? Якби в мене хтось запитав, то порадив би спочатку проаналізувати потреби, і сподіваюсь, що це вже роблять. Далі серед іншого розглянув би можливість демонтажу обладнання на відповідних об'єктах центральної та західної України, перенаправити в названі регіони, аби максимально швидко там провести відновлювальні роботи. Адже це найважливіший складник системи, бо без електрики все решта працювати не буде. Відповідно, коли є електрика, тоді можна говорити про якісь наступні кроки.

- Чи не вплине ця схема "забрати в одному місці й передати в інше" на роботу енергетичних об'єктів? І чи є інші варіанти?

- Абсолютно очевидно, якщо НЕК "Укренерго" сформував досить великий запас устаткування і дуже часто ремонт підстанцій затримується з безпекових міркувань, то обленерго, наскільки мені відомо, таких запасів не мають. Розпочинати зараз їх створювати, ініціювати закупівлі тощо – це абсолютно деструктивна історія. Адже відповідні процедури, а також виготовлення обладнання і постачання – це плюс 6 місяців. Тобто час за межами опалювального сезону, тому необхідно вживати швидших і ефективніших заходів. Загалом ті ж підстанції створенні з серйозним запасом обладнання, звісно, демонтаж його частини може погіршити надійність об'єкта. Проте це можливість для оперативних ремонтів в інших регіонах.

Пасивний захист без активного цієї зими не спрацює

- Якщо говорити про захист об'єктів енергетики, наскільки він є ефективним?

- Складна ситуація, не передбачає простих рішень. Якщо ми стикаємося з військовими ризиками, то сказати: "Давайте закатаємо в бетон всі підстанції", і назвати тих, хто не встиг це зробити, злодіями, неправильно. Необхідний комплексний підхід для того, щоб мати на виході результат. По-іншому це не працює. Або ми консолідуємось та вживаємо заходів, щоб виправити ситуацію, або займаємось дурницями й робимо маніпулятивні заяви, як деякі народні обранці, та шукаємо крайніх. Цілком очевидно, що коли на той чи інший енергетичний об'єкт летить значна кількість дронів, то ніякий бетон не врятує. Те саме стосується й відновлення після ударів. Що варто зробити в цьому напрямку, я пояснив. Водночас треба розуміти, якщо ми нічого не зробимо зі здатністю росіян атакувати такою значною кількістю засобів ураження, нічого доброго з цього не вийде.

Повертаючись до захисних споруд, на моє переконання, на підстанціях "Укренерго", це найкращий приклад по країні. Більше ніхто нічого не зробив по факту. Точкові речі є, але в таких масштабах точно ніхто і близько не наближається до відмітки хоча б 0,1% від того, що зробив НЕК. Але чи дозволяє це стверджувати, що ми захищені й нам будь-які сценарії не страшні? Звісно, ні. Захист ефективний, якщо на підстанцію долітає 2-3 дрони, максимум 4, а не кілька десятків. І зрозуміло, що масштаби руйнувань від пари дронів та за наявності устаткування на складах можна усунути за кілька годин чи днів. Але за умови масштабних атак на підстанцію тривалість робіт вимірюється тижнями або місяцями. За умови критичних уражень взагалі потрібно демонтувати те, що зруйновано, підготувати майданчик та будувати наново.

- Тобто посилення систем ППО – має бути пріоритетом?

- Безумовно. Я розумію, що надзвичайно складно забезпечити захист, коли ті ж дрони летять точково, лише на кілька об'єктів. Очевидно, що росіяни змінили тактику, та ми, напевно, теж маємо проактивно реагувати на нові виклики. У випадку, якщо неадекватно велика кількість засобів ураження продовжуватиме направлятися на об'єкти критичної інфраструктури, не лише на підстанції НЕК, це буде тільки погіршувати сценарій найближчої зими. Тому необхідно докладати зусилля, щоб цього не допустити. Починаючи від, можливо, ударів по заводу в Єлабузі, і закінчуючи активними системами захисту наших об'єктів енергетики. Я не військова людина, щоб говорити про реалізацію саме таких заходів, але з погляду загальної інженерної логіки, говорю про те, як все має відбуватися, щоб йшлося про більш-менш песимістичний сценарій для цієї зими.

Як повідомляв "Телеграф", на думку деяких експертів, оскільки Росія знищує стару генерацію, яка дісталася з радянських часів, потрібно працювати над розбудовою нової за принципом децентралізації.