"Три дні без тепла — і Київ має евакуюватися": експерт про реальні ризики атак на ТЕЦ

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко розповів, на чому зараз має концентруватися місцева влада

Ворог все частіше атакує теплову інфраструктуру в Україні. І це несе серйозні загрози, до яких влада на місцях повинна бути максимально готовою, маючи "план Б" по забезпеченню населення теплом, інакше наслідки можуть бути критичні.

Таку думку висловив під час пресконференції "Осінньо-зимовий період: чи можна розраховувати на тепло та світло у будинках" директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

"Якщо в Києві відключено ТЕЦ і протягом трьох днів при температурі мінус 10°C і нижче немає перспективи відновлення, то Київ має оголошувати: а) злив води з будинків, б) евакуацію. Це так, щоб чесно відповідати. Якщо на ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 зруйновані котли, і немає перспектив, що вони запрацюють в мінус 10°C за три дні максимум, то це ситуація техногенної катастрофи", — заявив Олександр Харченко, відповідаючи на запитання "Телеграфу".

Експерт наголосив, що на цей момент не бачить особливих проблем із забезпеченням регіонів України газом для вироблення тепла, адже газу закачано в достатній кількості, і буде закачано ще більше. При цьому, на його думку, однією з центральних проблем стає ураження об’єктів теплоенергетики, а також механізм їх відновлення та забезпечення населення альтернативними джерелами тепла, поки процес такого відновлення триває.

"Набагато більшою є проблема атак об’єктів теплопостачання. Тут, дійсно, є ризики. Вони об’єктивно існують. Відбувалися атаки на об’єкти теплопостачання вже, і будуть ще. Не треба себе обманювати, небезпека дуже суттєва. Тому я вважаю, що зараз дуже важливо, щоб міста, де є системи центрального опалення, мали б план "Б", — вважає директор Центру дослідження енергетики.

За його словами, наразі кожен мікрорайон і навіть будинок повинні мати готовий план дій на випадок тривалої перерви з теплопостачанням внаслідок руйнування ТЕЦ або котельні.

"І міська влада також має працювати над тим, що саме робити, яким чином переключити теплову систему, щоб нехай навіть зі зниженою температурою, але будинки не замерзли. Або, якщо це можливо, тримати у резерві мобільні котельні. Але тоді для них мають бути підготовлені місця підключення у кожному мікрорайоні. Щоб, якщо щось сталося, їх можна було б швидко перемістити і надати певну "теплову допомогу" у відповідних точках", — наголошує Харченко.

Також дуже важливим, на його думку, є необхідність мати розроблені плани порятунку самих систем теплопостачання будинків.

"Потрібно мати механізм, яким чином будуть врятовані системи теплопостачання будинків, себто як фізично буде злита вода з систем, бо легше злити воду з систем і потім знову їх наповнювати, ніж відновлювати зруйновану систему. Бо, якщо вода залишиться в трубах і там замерзне, вона їх просто порве. Тому тут також мають бути розроблені чіткі плани та механізми. Це головне, на мою думку, на чому зараз має концентруватися місцева влада, щоб запобігти можливим аварійним ситуаціям в умовах атак на систему опалення", — вважає Олександр Харченко.