Тримайте рота на замку. Депутат пояснив, чому не можна обговорювати удари по енергетиці

Читать на русском
Автор
847
Ексміністр ЖКГ Олексій Кучеренко Новина оновлена 01 листопада 2025, 11:18
Ексміністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Фото Колаж "Телеграфу"

Найгірша ситуація — коли ворожі ракети влучають в машинні зали ТЕС, каже голова парламентської ТСК

Україні потрібно ввести певний мораторій на висловлювання експертів та непрофільних коментаторів, навіть депутатів, щодо наслідків атак на енергетику. Адже ворог активно моніторить українське медійне поле, та робить висновки, наслідками чого часом є навіть прильоти по об’єктам критичної інфраструктури, вважає народний депутат Олексій Кучеренко.

В інтерв’ю "Телеграфу" голова парламентської ТСК з цінової і тарифної політики в енергетиці, колишній міністр ЖКГ також висловив своє ставлення до справи Кудрицького, змалював перспективи проходження опалювального сезону з погляду забезпечення газом та розповів про ефективність новоствореного координаційного штабу захисту енергетики.

Наслідки останніх атак на енергетику, і чому не про всі з них можна говорити

Щодо наслідків атаки у ніч на 30 жовтня – росіяни, як завжди, били по об’єктам енергетики. Цього разу удари спричинили серйозні руйнування на низці ТЕС (зокрема відомо про "прильоти" Ладижинській та Добротвірській ТЕС). Наскільки критичним для забезпечення не тільки постачання електроенергії, але й тепла в оселі українців, є саме такий вектор атаки? Це все-таки капітальні споруди, які може бути важче відновити, від, умовно електрообладнання на підстанціях…

Кожна подібна теплова станція зазвичай на себе бере постачання тепла в своєму містечку. І зрозуміло, що внаслідок атак там можуть виникнути певні проблеми з теплопостачанням. Тому лишається сподіватися, що якісь альтернативні можливості для постачання тепла там були побудовані, хоча, відверто кажучи, у мене є сумніви щодо цього. Напевно, частково питання можна буде "закрити" за допомогою мобільних котелень, але не врятувати ситуацію повністю, адже працювати тривалий час вони не зможуть.

Зараз по суті по країні лише починається подача теплоносіїв. І я думаю, що штаб Кулеби (створений в середині жовтня Координаційний штаб захисту енергетики, який об’єднує роботу відомств, відповідальних за енергетику, транспорт, воду, тепло і зв’язок, — ред.) повинен цим питанням невідкладно перейнятися.

Та все ж таки, на мою думку, ключова загроза від цих атак — це саме стабільність енергосистеми України.

Що стосується наслідків атаки, то я все ж таки казав би про пошкодження, а не руйнацію. Так, наслідки достатньо суттєві, бо зрозуміло, що коли ракети, прилітають, вони чинять шкоду або інженерним конструкціям будівлі, або енергетичному обладнанню. Це можуть бути трансформатори, автоматика, реле, лінії подачі вугілля. Найгірше, коли вони потрапляють в саме в турбінне обладнання, тобто в машинний зал.

Тому потрібно розуміти, куди саме вони попали у кожному з цих випадків. Наразі в мене немає оперативної інформації про характер пошкоджень. Але, відверто кажучи, якби навіть і була, я б навряд чи з вами поділився.

Очевидно, з міркувань безпеки…

Розумієте, у мене наразі є чітка, стовідсоткова інформація, що ворог відстежує буквально все наше медійне поле – усі заяви, у тому числі мої, інших депутатів, і кожну з них по-своєму трактує, вимальовуючи потрібну йому картину. Окрім того, так ворог може відстежити, досягла мети його атака, чи не досягла. І відповідно наступний раз скоригувати свою тактику, щоб наступна атака досягла.

От, наприклад, той факт, що під час атаки 30 жовтня ворог бив по західній частині енергосистеми, в тому числі по підстанціях. Варто згадати, що лише нещодавно були заяви щодо необхідності збільшення імпорту електроенергії – що це важливі для нас питання, адже імпорт складає 15-18%. Ну от і реакція: з’явилися заяви, і одразу туди й "прилетіло". Тобто те, що ворог спрямував свою атаку західні області, цілком може бути свідченням того, що він хоче обмежити для нас можливість імпорту.

Тому наразі я приходжу до висновку, що варто було б взагалі припинити сторонні коментарі щодо оперативної інформації, зокрема наслідків атак. Щоб ці питання могли коментувати виключно офіційні структури – уряд, "Укренерго", Міненерго, Мінрозвитку, чи там Координаційний штаб тощо. А депутати, експерти, яким сьогодні відчуває себе ледве не кожен – вони зазвичай користуються вторинною інформацією, яку потім (у ЗМІ) ще й можуть перекрутити…

Щодо ефективності роботи Координаційного штабу по захисту енергетики

Ви тривалий час говорили про необхідність створення централізованої структури, яка б відповідала за захист об’єктів енергетики. Чи відповідає цій меті згаданий Вами новостворений Координаційний штаб? Чи можна вже говорити про якусь ефективність його роботи, або хоча б про перші кроки?

Це не зовсім та структура, яку я мав на увазі. Все рівно, я вважаю, що мають бути проведені зміни на рівні законодавства, які б впровадили нові, більш жорсткі принципи управління енергетикою під час війни, включно зі змінами на рівні структури Кабміну. На мою думку, один міністр не може координувати всі ці питання, це має бути надзвичайно потужний віцепрем'єр, якому формально треба передати повноваження і, безумовно, покласти на нього відповідальність за ці питання.

Зараз я також є членом цього штабу, беру участь в його засіданнях, і можу сказати, що як мінімум, добре що там впроваджено достатню дисципліну і усі розуміють відповідальність моменту. І тим не менше, я вважаю, що цей же штаб є досить "проміжною" конструкцією.

Справа в тому, що завдання такого штабу – це координація діяльності обласних адміністрацій, міських адміністрацій та міських голів, у яких також є дуже потужні можливості і повноваження, різноманітних енергетичних структур, як приватних, так і державних. Адже заразу у нас є частина об’єктів під Фондом держмайна, є під урядом, є під міністерствами. Є взагалі незалежний НКРЕКП. Ну, а в даному випадку, мені здається, що така конструкція "не полетить", якщо її не поміняти на час війни.

Штаб створювався, у тому числі і для спрощення процедури будівництва об’єктів захисту, зокрема спрощення виділення коштів. Чи є вже якісь кроки у цьому напрямку?

Зараз те, що вже зроблено, це оперативно виділено кошти на захист у прифронтових областях. Не антиракетний, а умовно рівня "один +", тобто від дронів, вибухової хвилі – але ці кошти вже виділили.

Про причини дефіциту газу

28 жовтня відбулася спільна пресконференція замміністрів енергетики, відновлення та керівництва "Укренерго" і "Нафтогазу". Її учасники досить, так би мовити, оптимістично говорили про перспективи проходження майбутнього опалювального сезону. Але не могли не привернути до себе увагу слова очільника "Нафтогаз" Сергія Корецького про необхідність закупівлі додаткових понад 4 млрд кубометрів газу, вартістю 2 млрд євро. Ці цифри, відверто кажучи, дещо лякають…

Ну, немає нічого дивного, що керівник державної компанії розповідає, що зараз основні гроші потрібні саме йому…

Може й так, але не зрозуміло – як прогнозувався баланс, якщо зараз мова йде про дефіцит понад 4 млрд кубів газу. Ну не могли ж у "Нафтогазі", Кабміні не враховувати ймовірні обстріли. Чому ж у балансі було закладено 13,2 млрд кубів, а зараз на початку опалювального сезону, раптом побачили необхідність ще ледве не у чверті цих обсягів?

Послухайте, будь ласка, ваше питання, воно вторинне від головного питання. А головне питання, яке варто ставити — чому взагалі на початок весни, коли ми почали готуватися, виникала цифра, що Нафтогазу потрібно закупити 5,4 млрд кубів, і на це треба 3 млрд євро?

Все це намагалися списати на удари, але ж потрібно розуміти, що удари не нанесли такої шкоди. Я вам можу сказати, скільки нанесли удари — це, значно менше, умовно, весняні удари нанесли шкоди, я думаю, десь на 0,6 млрд кубометрів.

І тому тут ключове питання до Нафтогазу: а як так сталося, що у "Нафтогазу" на кінець минулої зими не було ні газу у сховищах, ні грошей? Зараз вони, звичайно, хочуть списати це все на атаки, а я вважаю, що просто у "Нафтогазі" повний безлад і неефективне управління, що відбувається останні кілька років…

І все-таки щодо обсягів газу: чи вистачить його на нормальне проходження опалювального сезону? З огляду, зокрема, й на атаки по газовій інфраструктурі?

Я так розумію, що додаткові обсяги газу вони ("Нафтогаз", — ред.) будуть закуповувати протягом усього ОЗП – з листопада по березень. Технічно це можливо, якщо гроші будуть.

Що ж стосується обстрілів…. Я не думаю, що ці ракетні удари по газовій трубі, будуть "смертельними". Так, нестимуть негативні наслідки. Але, якщо відверто, я по газу не бачу критичних ризиків. Набагато вразливіша, повторюся, енергетична інфраструктура.

Справа Кудрицького і ситуація в "Укренерго"

Не можемо не запитати про Ваше ставлення до однієї з найголосніших "енергетичних" справ останнього часу — справи Кудрицького, його затримання, висунення підозри і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою…

Я одразу хочу сказати, що ця справа мені не подобається. По-перше, навіть якщо там справді є склад злочину, то питання до правоохоронців — а що ви робили з 18-го року? Що розслідували цілих сім років?

Друге питання – я не розумію підслідність. НАБУ, САП, ДБР, можна заплутатися, хто за що відповідає.

Третє — я особисто абсолютно не вважаю Кудрицького супер-ефективним менеджером. Вважаю, що там 90% дорогого піару, який він використовував за гроші "Укренерго". Але вважаю, що якби правоохоронці просто прочитали уважно, а вони мали таку можливість, акт державного аудиту 2022-го року, то вони би справу проти нього відкрили ще у 2022-му році. А уряд мав був би зобов'язаний його негайно звільнити.

Тому ще раз скажу – цей судовий процес мені абсолютно не подобається. А притягати до відповідальності його потрібно за зовсім інші речі, причому як чиновника держпідприємства високого рангу, а не як це зараз подається – як політика.

Про що саме мова?

По-перше, про кредитний портфель, який було повішено на НЕК "Укренерго", і який зараз в обслуговуванні коштує 10 млрд грн на рік. І це все буде закладатися в тариф, як один з наслідків. Питання – на що бралися ці кредити, куди вони пішли? А зараз через це підвищується тариф НЕК "Укренерго".

По-друге, неефективне, непідготовлене впровадження системи управління ринком під час, коли починалася його робота у 20-му році, що призвело до вимивання мільярдів гривень з ринку, по суті, які втратили виробники, і які пішли усіляким трейдерам. Це саме "Укренерго" провалив цю підготовку, мова про так звану платформу ММС (Market Managing System).

Наступне – це будівництво захисних споруд, ефективність такого будівництва. Претензії дуже глобальні. Перш за все до програми самого "Укренерго", яку вони не те, щоб провалили, але не здійснили в терміни, які було потрібно, в результаті чого низка регіонів залишилася без світла.

І друга претензія — це абсолютна неефективна поведінка стосовно програми, яку реалізовувала Агенція з відновлення, яка будувала і недобудувала укриття на об'єктах НЕК "Укренерго". Керівництво "Укренерго" просто зобов'язане було знати абсолютно все про ці укриття, про їх кошториси, про їх графіки і волати на весь голос, коли ці графіки Агенцією було зірвано. Кудрицький же просто зайняв якусь мовчазну позицію, тобто таке враження, що вони там все в якомусь тандемі робили.

Далі – блекаут 23 листопада 22-го року. Очевидною була непідготовленість НЕК "Укренерго" до перших ударів, не проведення відповідних превентивних заходів, що призвело до масштабної аварії енергосистеми України. Ще раз наголошую, ключовим для цієї аварії фактором став не ракетний удар, а непрофесійні дії керівництва низки державних енергокомпаній, в тому числі НЕК "Укренерго".

Окрема розмова — це маніпуляції з системою корпоративного управління, з протоколами, зарплатами, преміями, гонорарами, інші фінансові порушення. Це, до речі, значною мірою відображено в акті Держаудитслужби.

Тому, мені здається, абсолютно достатньо було підстав його звільнити ще в 22-му році і розбиратися з цим спокійно, без нервів стосовно його "дуже ефективного" менеджменту.

А що Ви скажете про теперішній менеджмент "Укренерго"?

Тут, до речі, хотів би звернути увагу, що вперше за багато років до керівництва "Укренерго" прийшов професійний енергетик. Бо останнім професійним енергетиком, там був ще (Костянтин) Ущаповський у 2014. І от зараз, у 2025, нарешті прийшов професійний енергетик Зайченко, а не фінансовий менеджер, чи банкір, які заполонили простір в останні 10 років. Вони перетворили виробничі компанії, просто в якісь там, фінансові механізми для надходження кредитних грошей, для обслуговування їх заробляння на всіляких фінансових спекуляціях і махінаціях. І це, звичайно ж, відобразилося в тому числі на роботі таких компаній. Безумовно, і на роботі "Укренерго"

Ви вважаєте, що в ситуація по "Укренерго" має покращитися?

У всякому разі, там буде набагато менше піару, і набагато більше простої технічної роботи. Зайченко – це кадровий "технарь" з "Укренерго", колишній багаторічний Головний диспетчер Укренерго, тобто всієї Об’єднаної енергосистеми країни, людина яка реально зсередини знає і розуміє як воно все працює, а не з презентацій та круглих столів. Тому його призначення - це дуже добре. Адже раніше саме на ньому трималася вся робота компанії, а не на надбудові, яка займалася піаром і вибудовувала кредитні схеми на 91 млрд гривен, які сьогодні винне "Укренерго".