В Україні можуть почати вирощувати банани, а от з цибулею є проблеми

Через війну виробництво овочів "переїхало", аграрії експериментують з культурами й сортами

Війна значно перекроїла овочеву мапу України: частково теплиці перемістились на Захід, південні культури вирощують там, де їх ніколи не було, а ціни взимку диктує іноземний виробник.

Чи вистачить цибулі навесні, чому баштан з Київщини не стане новою "херсонською легендою" та чи змінить спаржа з бататом звичну капусту та огірки "Телеграфу" розповів Олександр Хорев – експерт аграрного ринку, координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine.

Захід стає новою овочевою Меккою України?

За останні роки в країні плодово-овочеве виробництво з тимчасово окупованих та небезпечних регіонів частково перемістилось до центральної та західної України. Клімат тут створює додаткові ризики.

"Заради безпеки більшість компаній релокувались на Захід України, де зараз вирощують великі обсяги овочів, особливо огірків і томатів. Хоча тут й відмінні кліматичні умови, як температура повітря, так і кількість сонячних днів, вологість. Та в захищеному ґрунті, в плівкових теплицях та тепличних комплексах, виробництво може працювати по всій Україні. Звісно, будуть різні строки дозрівання продукції у порівнянні зі Сходом і Півднем", – відзначає Олександр Хорев.

Натомість експерт відзначив, попри те, що на Заході в рази збільшилось овочеве виробництво, на ринку так само лишають за собою позиції Дніпропетровська, Київська та інші області.

"Навіть буквально у прифронтовій зоні на Харківщині, а також в неокупованих регіонах на Сході, Півдні деякі великі комбінати продовжують працювати. Звісно, не вдалось повністю вийти на довоєнні обсяги виробництва овочів. Та фактично й немає такої потреби, адже кількість споживачів зменшилась, в тому числі через виїзд українців за кордон. Скажу так: наразі в сезон (весні та осінь) ми забезпечуємо себе тепличною продукцією, в першу чергу огірками та помідорами, й не потребуємо імпорту, – наголосив Олександр Хорев.

Ціни диктує Туреччина: українські овочі не конкуренти?

Ситуація з тепличними культурами змінюється в листопаді – березні. В цей період частка вітчизняного виробництва різко падає, на прилавках магазинів їх заміняють іноземні овочі.

"У другій половині листопада ми вже закуповуємо овочі, зокрема помідори та огірки закордоном. Серед постачальників країни Європи – Іспанія, Болгарія, Польща, але валовий об'єм йде з Туреччини. Саме ця продукція формуватиме ціну на ринку. На неї впливає ситуація з гривнею, адже ми купуємо овочі за валюту, а також вартість логістики", – говорить Олександр Хорев.

За словами експерта, навіть якщо значних змін ці два фактори не зазнають, вітчизняні тепличні овочі будуть дорожче імпортних. Ключова причина – вартість енергоносіїв, які необхідні для виробництва.

"У нас є лише декілька тепличних комбінатів, зокрема, Калинівський та Уманський, які працюють протягом цілого року. Але вони виробляють невеликий відсоток у порівнянні з загальним обсягом споживання овочів. Якщо ми говоримо про листопад-березень, то частка вітчизняного виробництва тепличних овочів на рівні 5-10%", – зазначає Олександр Хорев.

Цибулі вдосталь, але чи "доживе" вона до весни є сумніви

Вистачає виробництва овочів і для забезпечення внутрішнього ринку т.зв. "борщовим набором". Більшість частина якого – картопля, капуста, буряк, цибуля та часник – вирощується у відкритому ґрунті. Але й тут є нюанси, відзначає експерт.

"Всіх позицій борщового набору нам вистачає до нового врожаю, якщо виробники дотримуватимуться технології зберігання продукції. І також, якщо на період вегетації та збирання врожаю не припадатимуть природні катаклізми", – говорить Олександр Хорев.

Найбільш проблемним в наборі, на думку експерта, є ріпчаста цибуля. Цю культуру третій сезон поспіль садять у великих обсягах в різних регіонах як професійні гравці, так і новачки, що призвело до перевиробництва.

"Раніше цибуля ріпчаста вирощувалась переважно на Півдні. Збір врожаю припадав на серпень, коли різниця між денною і нічною температурою невелика й овоч на полях був у сухому вигляді. Завдяки цьому у сховищах добре зберігався до квітня-травня наступного року. Наразі виробництво зміщено на Захід, Північ і Центр, де збирання цибулі не припинялось у жовтні. Тобто, коли вже є великий перепад температур і надлишок вологи в ґрунті, який може зробити цибулю непридатною для тривалого зберігання", – пояснює Олександр Хорев.

Очікувано виробники намагаються якомога швидше позбутися такого товару, що впливає на значне зниження ціни. А постачати цибулю на ринок аж до весни зможуть лише ті, хто подбав про дотримання технологічних процесів при вирощуванні та забезпечив належне зберігання.

Смак південного кавуна не відтворити, а батат не став на промислові рейки

На Заході, Півдні й в Центрі стали активно вирощувати й кавуни, що дозволяє розмаїття сортів. Та як і з іншими не характерними для цих регіонів культурами відбувається зміщення строків дозрівання.

"Зараз вище ніж раніше температури, це плюс для тих же бахчових. Та, на мій погляд, дотягнути до рівня херсонських кавунів все-таки буде дуже складно. Принаймні ми поки не чули про експортні ініціативи кавунів з західних регіонів. Натомість кавуни з Херсону були спроможні "виступати" на міжнародній арені", – відзначає Олександр Хорев.

Експерт також відзначив: повномасштабна війна призупинила процес впровадження та адаптації нових культур. Навіть батат і спаржа, яку активно почали вирощувати в Україні кілька років тому, не наростили обсягів виробництва.

"У супермаркетах присутні вітчизняні батат і спаржа, чого не було десять років тому. Але виробництво не розширюється. Спочатку Ковід, а потім повномасштабна війна призупинили цей процес. З одного боку, я вже казав, що масово виїхали жінки та діти – та група населення, на яку орієнтовані нові продукти, страви. І загалом воєнний час не для гастровідкриттів, для більшості ключовим фактором є поживність і якість продуктів", – пояснює причини Олександр Хорев.

На питання щодо перспектив і можливості вирощування в Україні екзотичних овочів та плодів, на кшталт бананів в Миколаєві чи граната в Харкові, експерт відповів: все залежатиме від кліматичних умов та економічної доцільності.

"За наявності мінімального попиту і належних умов згадані та інші культури, про які ми не знали, будуть з'являтися на ринку. Наразі через війну та відсутність значної кількості споживачів експериментаторів важко розпочинати виробництва чогось нового й очікувати позитивний фідбек від споживання", — підбив підсумок Олександр Хорев.

Як повідомляв "Телеграф", науковці відзначають південні регіони не мали вологи в ґрунті на момент проведення посівної кампанії озимих зернових, що може мати негативні наслідки для урожаю.