На початку вторгнення такого не було: в "Трійці" назвали причину "бусифікації" та нападів на ТЦК
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Командир Кухарчук вважає, що є ключове питання, на яке має відповідати держава
Наразі в українському суспільстві немає чіткого розуміння чому та навіщо треба воювати, що й створю чимало проблем з територіальними центрами комплектування (ТЦК). Цей фактор впливає й на "бусифікацію", яку чимало людей засуджують.
Про це розповів заступник командира Третього армійського корпусу Дмитро Кухарчук "Телеграфу" у матеріалі ""Безжалостный и беспощадный" руський бунт не за горами: замком "Трійки" про вихід з Донбасу, прорив фронту і "бусифікованих" "рексів".
Що треба знати:
- Держава має забезпечити розуміння у суспільства, навіщо треба йти воювати
- На початку повномасштабного вторгнення українці сприйняли війну як національно-визвольну війну
- Міноборони РФ досить вдало доносить росіянам, чому вони йдуть на фронт
За словами Кухарчука, мотивація суспільства йти воювати починається не з моменту мобілізації чи рекрутингу, а у цивільному житті. Саме там люди мають розуміти за що вони повинні йти воювати. При цьому держава має давати відповідь на ці запитання. Адже чимало людей не розуміють навіщо їм втрачати здоров'я чи навіть життя. І в цьому напрямку наразі, на думку військового, робота не проводиться.
Командир наголошує: "Наші американські і британські партнери на початку повномасштабного вторгнення давали нам 14 днів, а далі Україна мала бути окупована. Вони зробили розрахунки з військово-наукової точки зору, але не врахували фактор морально-психологічного стану українців. На початку повномасштабного вторгнення українці сприйняли це як національно-визвольну війну. Це дуже важливий фактор. Українці розуміли, за що саме вони воюють. Ситуації, які виникають з ТЦК, з "бусифікацією"… Вони б не виникали, якби українці розуміли куди вони йдуть, чому, що їх буде очікувати і за що вони це роблять. А сьогодні багато хто цього не розуміє".
Як в Третьому армійському корпусі відповідають на ці питання
"Клаузевіц (Карл фон Клаузевіц – прусський генерал, військовий реформатор та військовий теоретик, — Ред.) визначав моральний стан бійця трьома основними факторами: це гордість за державу, гордість за підрозділ і гордість за командира", — каже Кухарчук.
Він пояснює, що гордість за підрозділ – це коли людина потрапляючи в підрозділ, розуміє, що вона тут буде забезпечена, одягнута, взута. Розуміє, що у підрозділу є бойовий шлях, і людина може цим підрозділом пишатися.
Гордість за командира – це коли людина впевнена в командирі, розуміє що командир не буде давати дурних розпоряджень, що він зробить все, аби мінімізувати людські втрати, виконуючи бойові завдання.
Однак з гордістю за державу все набагато складніше, на думку військового. Наразі цим в Україні майже не займаються, натомість воєнно-політичне управління Міноборони РФ має непогані результати.
"І тут нам доводиться виконувати не властиві нам функції стратегічного рівня. На противагу російському аналогу ми створили свою Хорунжу школу. Вона займається роботою з особовим складом з поясненням сенсів", — резюмував Кухарчук.
Раніше "Телеграф" розповідав, кого з чоловіків можуть мобілізувати з нового року у першу чергу.