Хороші сценарії на цю зиму шукати не варто: експерт про перспективи для енергосистеми

Не всі міста стануть об’єктами енергетичного терору росіян

Росія посилила удари на критичну інфраструктуру саме взимку, коли навантаження на мережі максимальне, а будь-які пошкодження одразу відчувають мільйони людей – через відключення світла, проблеми з теплом і зростання соціальної напруги. У такій ситуації ключовим стає розуміння: наскільки критичним є поточний стан енергетики і які реальні сценарії на найближчі місяці.

Про це "Телеграфу" розповів Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центр Разумкова.

— Що зараз відбувається з енергетикою? Чи справді ситуація критична і чи є для країни можливість "вирулити" з неї в нинішніх умовах?

— Тут дуже багато ризиків. Очевидно, що Росія поставила собі за мету саме в зимовий період, у часи найбільших морозів, системно обстрілювати енергетичну інфраструктуру — ключові об’єкти генерації, підстанції системи передачі, об’єкти теплової генерації. Ми бачимо удари по ТЕЦ, зокрема нещодавній обстріл Придніпровської ТЕС у Дніпрі.

— Ми бачимо, що росіяни намагаються бити по Дніпру, Запоріжжю, Одесі, Києву. Чи можуть вони теоретично обрати подібною ціллю й міста на заході України?

— Західні області їх загалом не цікавлять. Це може бути лише елемент залякування — не стільки самих українців, скільки, умовно, західних партнерів. Але стратегічно для них це не пріоритет.

Їхня головна ціль — Київ, тому що це столиця, центр ухвалення рішень. Удар по столиці, на їхню думку, має створити максимальний хаос, соціальну напругу, можливо, навіть заворушення.

Друга важлива ціль — промислові регіони: Дніпро, Запоріжжя, Одеський регіон.

Одеса — це ворота України, ключові торговельні порти. Тому логіка їхніх дій достатньо зрозуміла.

— Чи може Україна ефективно протистояти цьому в нинішніх умовах?

— Об’єктивно протистояти дуже складно, коли є великий дефіцит засобів протиповітряної оборони.

Енергетики та ремонтні бригади роблять усе можливе, але вони фізично не можуть захистити об’єкти від ракетних ударів. Вони працюють після атак, відновлюють, але не можуть запобігти самим ударам.

— У Києві в окремих районах встановлюють великі генератори для живлення будинків. Наскільки це ефективне рішення?

— Це, по суті, крапля в морі. Такі установки важливі, добре, що вони є, але суттєво на загальну ситуацію вони не впливають. Їх просто недостатньо, щоб масово заживити велику кількість будинків.

Це тимчасові, оперативні рішення локального рівня. Вони допомагають точково, але не можуть розв’язати системну проблему енергозабезпечення міст.

— Ви говорите, що відключення триватимуть щонайменше до кінця зими. А що далі — навесні? Чи будуть ресурси для відновлення енергосистеми?

— Тут усе залежатиме від того, в якому стані енергосистема вийде з цієї зими. Важко прогнозувати, не знаючи масштабів майбутніх руйнувань.

Втім, у нас залишаються атомні енергоблоки — вони нікуди не зникнуть і залишатимуться базою генерації. Теплову генерацію, наскільки це буде можливо, також намагатимуться відновлювати.

З березня поступово почне працювати сонячна генерація — в Україні збудовано близько 9 ГВт сонячних потужностей. Додасться гідроенергетика, коли зросте водність і запрацюють ГЕС. Хоча й там частина потужностей пошкоджена.

Також можна розраховувати на вітрову генерацію та, в перспективі, на біоенергетику, зокрема біометан. Це не ключовий фактор у короткій перспективі, але напрямок загалом перспективний і важливий для майбутнього.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Україні прогнозують найскладніший опалювальний сезон за весь час війни через системні удари РФ по енергетичній інфраструктурі. Внаслідок обстрілів у багатьох житлових будинках зникли тепло та електропостачання. Найшвидше дефіцит тепла може відчуватися у висотних панельних будинках, які є більш уразливими до тривалих відключень.