Поминальні дні після Великодня: що нести на кладовище і чого не варто робити

Що важливо знати перед відвідуванням та з якого віку діти можуть допомагати батьками на кладовищі

Маленькі діти на кладовищі та смартфони у руках — те, чого українцям варто уникнути під час відзначення Радониці вже за кілька тижнів, 21 квітня. І хоча чимало людей звикли до певних традицій на проводи (гробки), церква радить переглянути окремі звички.

На що слід звернути увагу під час вшанування пам'яті покійних родичів, у розмові з "Телеграфом" детально пояснив священник Православної Церкви України, військовий капелан ЗСУ о. Тарас Видюк. Він розвінчує деякі міфи про "правильні" приношення та загальну поведінку на цвинтарі.

Що потрібно нести на кладовище

Як наголошує отець Тарас Видюк, важливо, щоб поминання — це був духовний акт і найважливішою є молитва за душі. Та з огляду на практику відмови від пластикових квітів з огляду на екологію, "Телеграф" поцікавився, що краще використовувати.

"Сучасна практика використання пластикових квітів і вінків, на жаль, шкодить довкіллю, довго розкладається і забруднює землю, тому ми, як християни, покликані шанувати пам’ять наших рідних з любов’ю до Бога і до Його створіння, тому слід обирати більш екологічні способи. Найкращою альтернативою є живі квіти, декоративні рослини в горщиках або сухі букети з природних матеріалів. Вони прикрашають місце поховання, не шкодять природі та зберігають символіку шани та пам’яті. Також пам’ять можна вшановувати свічками та лампадками, обираючи екологічні варіанти, — пояснив священник. — Ці дії мають глибокий духовний зміст і допомагають нам підтримувати живий зв’язок із тими, хто відійшов у вічність".

Та найважливіше — духовна присутність, а не матеріальні дари, які допомагають живим виразити шану й любов до тих, хто вже помер. Проте є й певні звичаї, зазвичай не заведено приносити їжу, напої, дорогі речі, те що може швидко зіпсуватися.

Як правильно поводитися на цвинтарі та з чого почати поминальний день

Поминальні дні традиційно супроводжуються відвідуванням кладовищ, однак багато людей не до кінця розуміють, як поводитися правильно. Священник наголошує: головне — не зовнішні речі, а внутрішній стан людини та щира молитва. Щодо одягу — Церква не встановлює жорстких правил. Важливішими є повага та належна поведінка.

Найкраще починати поминальний день із храму — відвідати богослужіння, а вже потім іти на кладовище. На самому кладовищі варто дотримуватися тиші та стриманості. Гучні розмови чи недоречна поведінка порушують атмосферу молитви: "Не слід кричати, сваритися, або використовувати телефон у гучному режимі. Кожен приходить сюди з власним смутком і молитвою, тому важливо створити атмосферу тиші та благоговіння".

Коли людина виходить з кладовища, потрібно обернутися та зробити хресне знамення, попросити Бога про прощення і мир для душі померлого, висловити свої щирі спогади та благословення, радить священник. "Не важливо, скільки слів ви скажете, а те, щоб ваші думки і молитви були чистими та від щирого серця. Церква вчить, що саме така внутрішня молитва приносить душі спокій і втіху, а зовнішні слова — лише її супровід", — зауважив отець Тарас.

Чи можна приходити з дітьми на кладовище

Щодо дітей — їх можна брати із собою, але "коли вони можуть зрозуміти, що це місце молитви та пам’яті".

• Маленькі діти до 5–6 років ще не усвідомлюють значення молитви і шани до покійних, тому їхня присутність можлива лише на короткий час і під постійним наглядом дорослих.
• Діти віком 6–10 років можуть брати участь у відвідуванні кладовища: слухати пояснення дорослих, ставити свічки, молитися, допомагати доглядати за могилою.
• Підлітки 10 років і старше вже можуть повноцінно брати участь у поминальних днях, молитися і проявляти повагу до всіх присутніх.

Раніше "Телеграф" розповідав, що на Великдень не обов'язково нести паску на освячення, якщо її вже освятили до продажу. Можна навіть не ходити до храму — церква не забороняє святкування дома, якщо воно відбувається у вірі та з молитвою. Проте є особливості, які пояснив священник. Читайте у матеріалі: Як правильно святкувати Великдень. Священник пояснив, що не є помилкою та гріхом