Після підриву Каховської ГЕС знищено унікальні екосистеми: що втратила Україна

Зміни у нижній течії Дніпра можуть мати довготривалі наслідки

Руйнування Каховської гідроелектростанції в Херсонській області завдало серйозного удару не тільки по інфраструктурі та населеним пунктам, а й по цінних природних екосистемах. Великі побоювання викликає стан територій нижче самого водосховища.

Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла завідувачка відділу фауни та систематики хребетних Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, іхтіологиня Юлія Куцоконь.

За її словами, вода після руйнування греблі зійшла вниз не так, як це було б під час звичайного паводку. Затоплення трапилося вже в той момент, коли був період активного гніздування та розвитку молоді цінних видів риб. Зокрема, може йтися про морського судака, який вважається раритетним видом риб, занесеним до Червоної книги України та інших природоохоронних документів.

"Звичайно, ми можемо очікувати, що міграції певних видів, які прохідні чи напівпрохідні, тепер безпосередньо можуть доходити до Запоріжжя. Але все одно основна маса нерестовищ, тих же осетрових, вище Запоріжжя", — пояснила співрозмовниця.

Вона наголосила, що говорити про відновлення популяцій осетрових поки що передчасно.

Популяція червонокнижної риби в Україні викликає тривогу

Після підриву Каховської ГЕС Юлія Куцоконь у коментарі "Телеграфу" розповідала, що спорудження цієї греблі свого часу перетворило річку на водосховище, крім того, перегородило доступ до нерестовищ для осетрових риб. А тепер, після багатьох років існування, риби повинні перелаштовуватись знову.

Таким чином осетрові опинилися під загрозою зникнення, адже річки, в яких вони нерестилися, зарегульовані. Певна частина видів підтримується в Дунаї. Не в останню чергу завдяки багатьом природоохоронним програмам.

"Євросоюз дає на це купу коштів, щоб випускати малька після штучного розмноження. Так, випускають просто потім в річку, чим і наші займалися, наприклад, той же Дніпровський осетровий виробничо-експериментальний завод імені С.Т. Артющика у свій час на Херсонщині, коли ще функціонував. Тобто ми не знаємо, чи взагалі існує те природне відтворення оцих видів, які мусять йти на нерест з моря в річки", — резюмувала іхтіолог.

Підрив Каховської ГЕС

У ніч проти 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію в Херсонській області. Це був заздалегідь спланований та прорахований терористичний акт. Після підриву 11 із 28 прольотів греблі було зруйновано. Сталося забруднення води — до річки потрапило понад 150 тонн технічного мастила з машинних залів. Каховська ГЕС більше не підлягає відновленню.

Удар припав насамперед на окуповану частину Херсонщини — тож точну кількість загиблих встановити неможливо. За офіційними даними, загинули щонайменше 34 особи, ще 28 отримали поранення. Безвісти зниклими вважаються 39 людей. Постраждали щонайменше 180 населених пунктів. Евакуювали майже 4 тисячі людей. Росіяни відкривали вогонь по цивільних під час евакуації.

Каховське водосховище, зруйноване внаслідок підриву, забезпечувало стабільну роботу найбільшої в Європі атомної станції Запорізької. Через підрив ГЕС частина населених пунктів півдня втратила доступ до питної води. Цей злочин торкнувся не лише України – його наслідки відчуваються для всіх країн на березі Чорного моря.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що у Дністрі є рідкісна червонокнижна риба. Як вона виглядає та що особливого.