Три роки з моменту підриву Каховської ГЕС. Як це було і що там зараз (фото і відео)

В зоні екологічного лиха опинилося близько 16 тисяч людей

Рівно три роки тому, 6 червня 2023 року, росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію в Херсонській області. Це був заздалегідь спланований і прорахований терористичний акт, який став найбільшою техногенною катастрофою в історії незалежної України.

До роковин трагедії "Телеграф" розповідає, як це було та зараз відбувається на місці Каховської ГЕС. Потужний вибух, який пошкодив греблю, шлюзи та машинний зал, пролунав близько 2:50 ночі.

Станція, яку ворог захопив ще в лютому 2022-го, була зруйнована зсередини. За даними української розвідки, росіяни заклали вибухівку ще під час мінування об’єкта в перші місяці окупації.

За даними ДСНС, внаслідок підриву Каховської ГЕС було затоплено понад 80 населених пунктів у Херсонській та Миколаївській областях. Найбільше постраждали громади вздовж нижньої течії Дніпра. В зоні екологічного лиха опинилося близько 16 тисяч людей.

Згідно зі звітом "Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС" (PDNA), що був підготовлений спільно Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй, повінь пошкодила понад 37 тисяч житлових будинків, переважно приватних. Близько 15% з них відновити неможливо. Тисячі родин втратили житло, майно, транспорт, господарство та врожай.

Що відбувається на місці Каховського водосховища через три роки після підриву

Території, затоплені під час будівництва Каховської ГЕС у 50-х роках, після її руйнування висохли та почали вкриватися лісом і очеретом. На території водосховища домінують вербово-тополеві ліси.

Як розповів еколог, доктор біологічних наук, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко "Еспресо", на місці водосховища почав відроджуватися Великий Луг. Це — нова екосистема, яка значно різноманітніша і складніша за саме водосховище.

"Це і річки протоки, єрики, озера, території, які періодично затоплюються. Замість одноманітної товщі води, утворилось багато водних та суходільних екосистем. І уже сьогодні бачимо, що ця екосистема не просто забезпечує велику кількість кисню, яку продукують ці молоді дерева. Вона депонує карбон, тож набуває конкретного такого природоохоронного значення", — пояснив еколог.

За словами науковців, що досліджують Великий Луг, на колишньому дні водосховища, дерева ростуть аномально швидко. Цього року заміри ще не проводили – вони відбуваються у жовтні. Проте навіть у жовтні минулого року середня висота вербових лісів була понад 5 метрів. Найвища верба мала 7 м 15 см.

Верби завжди ростуть активно, але така швидкість завелика навіть для цих дерев. Науковці припускають, що причиною такого аномально швидкого зросту є велика кількість поживних речовин у ґрунті, а також багато вологи та сонця.

Раніше "Телеграф" розповідав, що під водами Дніпра після підриву Каховської ГЕС знайшли унікальні військові об'єкти. Археологи заповідника "Хортиця" разом із закордонними колегами витягли з піску фрагменти носової частини дубель-шлюпки XVIII століття, що належала Дніпровській військовій флотилії часів російсько-турецької війни.