Раніше це були обереги: що не так із сучасними вишиванками

Колись процес вишивання вважали священнодійством, а сорочку — захистом для людини

Сучасне сприйняття вишиванки часто зводиться до естетики, однак у минулому кожен орнамент мав особливий зміст. Експертка пояснює, що орнаменти на сорочках сприймалися як своєрідний оберіг.

Про це "Телеграфу" розповіла експертка з української вишивки Марія Чумарна. Вона наголосила, що вишита сорочка є своєрідним "енергетичним панциром" для тіла.

"Все зводиться лише до прикрашальності — без врахування того, які енергетичні центри нашого тіла завдяки вишивці вступають у тонкий резонанс сили із енергіями космосу", — пояснює Чумарна та зауважує, що це дивує її.

Зауважимо, твердження про прямий переклад є радше поетичною метафорою. В грецькій мові слово κόσμος (космос) першочергово означало "порядок", "устрій", "лад". Через ставлення давніх греків до порядку та гармонії, це слово набуло і другого значення — "прикраса", "ошатність". Саме завдяки цьому значенню утворилось слово "косметика".

Традиційна ж вишивка — упорядкований орнамент, "всесвітній лад", який майстрині намагались відтворити на полотні. Цю ідею підтримують і науковці. Зокрема, найпоширенішим символом-оберегом орнаментальної композиції називають "Дерево життя". Традиційно його розглядають як символ єдності поколінь і всього світу, а також як образну модель Всесвіту, в якій кожна людина та кожне явище є важливою частиною цілого.

Інший символ — хрест Сварога (також відомий як зірка Сварога або восьмикутна Ружа) — це один із найдавніших та найважливіших сакральних символів у слов'янській ведичній традиції. Він уособлює основу Всесвіту, баланс між чоловічою та жіночою енергіями. На вишивці це червоний елемент.

Раніше "Телеграф" розповідав, що червоний і чорний колір в поєднанні не були характерні для української автентичної вишивки в багатьох регіонах. Здебільшого червоний поєднувався з синім.