Наші предки такого не носили: що не так з популярними вишиванками

Начебто звичний червоно-чорний взір української вишиванки — не такий вже й традиційний. Експертка з української вишивки Марія Чумарна наголосила — таке поєднання кольорів не природне.

Як вона пояснила в коментарі "Телеграфу", поєднувались зазвичай інші кольори.

Проте поєднання червоного та чорного у вишивці міцно закріпилось в суспільній свідомості та навіть у творчості. "Червоне — то любов, а чорне — то журба", — ці рядки знайомі безлічі українців. От і виникло явище, коли за поліською вишивкою може стояти інший тип. На сучасних розробках, окрім чорного, також використовується темно-сірий колір.

Зауважимо, Україна — велика, тож були і ті території, де чорний колір у вишивці був більш звичним. Зокрема, до таких належать Борщівські вишиванки. Підтверджують невластивість поєднання й історичні джерела. Етнограф Федір Вовк ще в 1874 році зауважив, що червоний колір на білому тлі є характерним для півночі Чернігівщини та Волині — ці частини якраз належали до Полісся.

Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, частково Катеринославщина (нині Дніпропетровська та Запорізька області), Херсонщина та майже вся Київщина "мають вишивки, в яких червоний колір поєднується з синім і дуже рідко з чорним". Чорний як один із характерних кольорів дослідник згадує для Галичини, на рівні з червоним, жовтим та коричневим.

Раніше "Телеграф" розповідав, що варто розрізняти поняття вишиванки та вишитої сорочки. Традиційна вишита сорочка XIX–початку XX століття мала чіткі регіональні канони крою, орнаментів і символіки. Натомість "вишиванка" у сучасному розумінні — це пізніша стилізована імітація.