Причини відставки, опір закупівлям та реформа мобілізації: головне з інтерв'ю Михайла Федорова

Ексочільник МО відверто окреслив головні проблеми

Колишній глава Міністерства оборони дав велике інтервʼю "Українській правді", де розповів про ключові причини своєї відставки з посади міністра оборони, конфлікт з головкомом Олександром Сирським та Генштабом, а також підкреслив критичні проблеми у системі управління під час війни.

За його словами, головним тригером став систематичний супротив реформам з боку груп впливу та критичні проблеми всередині армійської вертикалі, які відмовляється помічати військове керівництво. "Телеграф" зібрав основні заяви експосадовця.

Як Федоров дізнався про звільнення

Федоров зазначив, що рішення було прийнято спонтанно та без глибоких розборок. Про те, що на його посаду подають кандидатуру Ігоря Клименка, йому повідомили буквально за пів години до засідання фракції.

Формальним аргументом під час розмови Президент назвав конфлікт між Міністерством оборони та військовим керівництвом (Генштабом), хоча сам Федоров переконаний, що це лише привід:

• "Я не хочу повторюватися. Ці розмови, які були в нас із президентом – незважаючи на те, що вони мають важливе суспільне значення – але все-таки це розмови, які були між нами двома. І я хотів би, щоб вони залишилися між нами."

Причини відставки: чому Федоров пішов та відмовився від посади радника

За словами Федорова, будь-які спроби навести лад у оборонному відомстві впиралися в опір "тіньових гравців", які не були зацікавлені в зміні правил гри на оборонному ринку. Коли команда реформаторів перекрила фінансові потоки та запустила прозорі процедури, проти них об'єдналися бізнес-інтереси та пов'язані з ними політики.

Реалізувати реформи в таких умовах без повної підтримки стало неможливо. Після рішення про відставку Федорову пропонували альтернативні посади (зокрема віцепрем'єра чи радника), однак той категорично відмовився, оскільки вважає посади без міністерства декоративними:

• "Дуже багато людей оточили Міністерство оборони і мене як міністра, тому що ми почали перебудовувати багато різних процесів всередині. І з того, що почало відбуватися в публічному просторі – певний тиск, певні правоохоронні органи навколо нашої роботи – десь з початку квітня було зрозуміло, що градус піднімається. І що це буде чимось закінчуватися."
• "Причина, яка пов'язана із закупівлями, з тендерами, з тим, що ми почали перебудовувати процеси в цьому напрямку – це викликало велике незадоволення в багатьох людей, які почали постійно впливати і сіяти негатив не тільки навколо президента, а і в цілому в медіапросторі."
• "Віцепрем'єр без міністерства – це, по суті, як радник, який може радити системі, як працювати, але в тебе немає можливості сформувати команду, впливати на реальний результат. В тебе може бути інституційний конфлікт з міністерствами, якими ти опікуєшся, тому що не ти обираєш керівників цих міністерств. В тебе може бути різний погляд на ті політики, якими вони займаються. Тому це більше декоративна посада, яка не націлена на реалізацію моїх сильних сторін."

Війна за закупівлі: як зламали систему "для своїх"

Основний конфлікт всередині оборонного сектора розгорнувся навколо забезпечення фронту та прозорості ринку. За словами Федорова, за роки у відомстві сформувалися зв'язки приватних компаній та посадовців, а спроба побудувати відкриту систему спричинила інформаційні атаки та кримінальні провадження.

Команда Міноборони намагалася ліквідувати ручне управління та запровадити прозорі тендери й системне оцінювання:

• "Я 7 років працював в уряді і не міг уявити, що в Міністерстві оборони можуть бути люди, які призначені приватними компаніями на начальників департаментів. Що є вплив правоохоронної системи на деякі процеси. Тобто наскільки процес запущений всередині."

Діагноз армійській системі: інституційний конфлікт та заміна керівництва

Ексочільник Міноборони заявив про наявність світоглядного та інституційного конфлікту з вищим військовим командуванням щодо темпів і способів ведення війни. Він наголосив, що армійська система вимагає більшої свободи для молодих лідерів, дебюрократизації та впровадження нових технологічних підходів.

Водночас Федоров підтримав кадрове оновлення та призначення Михайла Драпатого:

• "Насправді в нас прямо такого особистого конфлікту з головкомом не було. Це більше світоглядний конфлікт. У нас є певна візія війни, з якою ми прийшли. Але ця візія декомпозується на певні реформи, проєкти і операції, які потрібно реалізувати… В нас був більш інституційний конфлікт щодо реалізації цієї візії. Плюс культурний конфлікт. Тому що потрібно давати свободу молодим лідерам, потрібно швидше приймати рішення, потрібно закінчувати певні реформи, які почалися."
• "І я вважаю, що те, що відбулася зміна головкома – велика перемога активного суспільства. Тому що сьогодні з'явилася нова надія в Збройних силах. Прийшла людина і команда з іншою культурою. І саме з такою культурою у нас реальні лідери з'являться і будуть зростати, я впевнений."

Мобілізація та філософія війни: воронка умов та чесний підхід

Торкаючись теми мобілізації, Федоров наголосив, що комплектування війська слід сприймати як воронку, де ключову роль відіграють гідні умови служби, прозорість, високі виплати та повага до людини.

Його команда пропонувала розв'язувати проблему залученням іноземців, підвищенням грошового забезпечення штурмовикам і чіткими правилами переведення між підрозділами:

• "Я вважаю, що потрібно дивитися на мобілізацію як на певну воронку, де є фінальний продукт – це служба в армії, де є певні умови, терміни служби, заробітна плата, є можливість зростати всередині. Тобто велика кількість різних стимулів і мотивів для того, щоб люди всередині армії находилися і приходили… Тому нам потрібно далі давати українцям свободу і справедливість всередині армії."
• "Мобілізація – це всього один із етапів в цій воронці, це те, як люди потрапляють в армію. Але люди не йдуть в армію, тому що або не хочуть, або бояться померти. Це нормальний страх. І нам потрібно пояснити, що насправді не всі, хто йдуть в армію, вмирають. Або що є якісь інші шляхи, як можна служити."
• "Тому ми відкрили ринок іноземцям. Я вірю, що 50% на першій лінії або серед штурмовиків можуть бути іноземці… Друге – ми збільшили заробітну плату для штурмовиків і піхоти. Вони починають з наступного місяця вже отримувати ці 7 тисяч доларів, які ми декларували."

Федоров наголосив, що Україна повинна будувати власну візію війни та перемагати ворога в кожному технологічному циклі, спираючись на власну швидкість та алгоритми:

• "Друге – це перемагати Росію в кожному технологічному циклі. Наприклад, відключення старлінків відкинуло Росію на роки назад, тому що неможливо замінити старлінки на полі бою сьогодні нічим для росіян. Або, наприклад, створення протиреактивного дрона-перехоплювача з реактивним двигуном."
• "Коли ми заходили в Міністерство оборони, у нас була чітка візія – примусити Росію до миру через асиметричні дії, збереження людського капіталу. І ця візія без чорних лебедів, без партнерів, які можуть завтра допомогти. Вона була в тому, що ми повинні розраховувати на себе."

Раніше "Телеграф" розповідав, де народився Михайло Федоров і чим прославилось його рідне місто.