Федоров vs Хмара: у чому ключова відмінність нового міністра оборони

Новий глава оборонного відомства хоче зберегти кістяк команди Федорова

Верховна Рада України підтримала кандидатуру Євгена Хмари на посаду міністра оборони України. Це призначення стало унікальним — адже МО вперше в історії України очолить людина, яка має бойовий досвід. Кандидатуру Хмари підтримали 312 народних депутатів, він склав присягу.

В ході промови, яку Хмара виголосив в Раді перед голосуванням, він назвав три ключових, рівноцінних за значенням пріоритети. Це:

• Фронт і посилення війська
• Люди
• Розвиток оборонної промисловості

За його словами, план мобілізації має залежати від плану та бачення війни. Його уже опрацьовують з головкомом ЗСУ Михайлом Драпатим та Генштабом.

"Мобілізація — по ній має бути прийняте комплексне рішення. Перша важлива складова — це ситуація у війську, достойне ставлення до воїнів, умов проходження служби і ведення бойових дій", — сказав Хмара.

"Телеграф" розповідає, про призначення нового глави Міноборони. Як відомо, згідно з чинним законодавством України, міністром оборони може бути лише цивільна особа, військовослужбовець не має права обіймати цю посаду.

Водночас Євген Хмара, який виконував обов'язки глави МО з 16 липня (після відставки уряду та зокрема Михайла Федорова), був генерал-майором і військовослужбовцем СБУ. Однак Хмара погодився залишити військову службу і на голосування у Верховній Раді щодо свого призначення міністром оборони прийшов вже як цивільна особа.

Однак зі втратою статусу військового він не втратив свій бойовий досвід. Управляти Міноборони буде людина, яка пройшла реальні бої, визволяла острів Зміїний та очолювала Центр спеціальних операцій "Альфа".

Також призначення Хмари главою Міноборони має ще одну важливу особливість. Воно сталося на тлі протестів — українці у різних містах вже місяць виходять на мітинги з вимогою повернути на посаду очільника МО Михайла Федорова.

Які плани має Євген Хмара

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія написав, що Хмара — бойовий офіцер, який неодноразово ризикував життям заради України. Він добре зарекомендував себе на військовій службі і виконуючи обов’язки Міністра оборони.

"Євгеній Хмара окреслив пріоритети роботи: продовжувати перехоплювати стратегічну ініціативу, переносити війну на територію ворога, берегти людський капітал, розвивати технології та оборонно-промисловий комплекс. Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони", — зазначив Арахамія.

Як пише "РБК-Україна" Хмара хоче зберегти кістяк команди Міноборони. На зустрічі з депутатами "Слуги народу" він заявив, що хоче залишити ключових людей, зокрема Олексія Вискуба та Мстислава Баніка, які відповідають за реформу оборонних закупівель.

Серед пріоритетів нового міністра — далекобійні удари по Росії. Щодо реформи ТЦК Хмара наголосив, що перебуває "на одній сторінці" з головкомом ЗСУ Михайлом Драпатим. Також обговорили підвищення зарплат військовим.

Чи мали попередні міністри оборони бойовий досвід

Закон про те, що главою МО може бути тільки цивільна людина, діє з 2018 року. З моменту нападу Росії на Україну у 2014 році до моменту ухвалення закону жоден із міністрів оборони України не мав особистого реального бойового досвіду до вступу на посаду. Усі вони були кадровими військовими чи силовиками з радянським та українським послужним списком, але з кар'єрами у штабній, командно-адміністративній, прикордонній чи правоохоронній сферах.

Зокрема в. о міністра оборони (березень 2014 року) Ігор Тенюх — адмірал ВМС України. Кар'єру будував на флоті, командував ескадрою та ВМС України. Реальної участі у бойових діях не брав.

Михайло Коваль (в. о., березень — липень 2014 р.) — генерал-полковник, виходець із ВДВ та Прикордонних військ. Командував танковою дивізією, працював у керівництві Держприкордонслужби. У березні 2014 року в Криму його було на короткий час захоплено російськими військовими, але бойового досвіду на полі бою до призначення не мав.

Валерій Гелетей (липень — жовтень 2014 р.) — генерал-полковник Управління державної охорони (УДО). Кар'єру робив у МВС та органах держохорони (забезпечення безпеки перших осіб). Призначення отримав без досвіду керівництва військовими операціями.

Степан Полторак (жовтень 2014 — серпень 2019) — генерал армії, колишній командувач Внутрішніх військ та Нацгвардії України. Хоча під його командуванням навесні 2014 року підрозділи НГУ брали участь у перших боях на Донбасі (включаючи звільнення Харківської ОДА та бої за Слов'янськ), сам Полторак прямої участі у боях не мав.

Окрім того, після ухвалення закону про цивільного главу МО, Полторака, на його прохання, було звільнено з військової служби, щоб він міг продовжувати виконувати обов'язки міністра оборони.

Що відомо про нового главу Міноборони Євгена Хмару

Відомо, що з 2011 року Хмара проходив службу у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ. Проте інформації про його біографію до початку служби в СБУ практично немає.

Після початку повномасштабного вторгнення Хмара брав участь у бойових діях. Зокрема, він причетний до звільнення Київської області, виконував завдання на Донеччині, а також керував спецоперацією зі звільнення острова Зміїний.

У квітні 2023 року Хмару було призначено начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ, а після реорганізації структури у 2025 році він очолив оновлений Центр спеціальних операцій "А", більш відомий як "Альфа". З 5 січня 2026 року він виконував обов'язки голови СБУ після звільнення Василя Малюка.

Євген Хмара у 2023 році він став бригадним генералом, а вже через рік отримав звання генерал-майора. Нагороджений орденами Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом "За мужність" ІІІ ступеня, медаллю "За військову службу Україні" та відзнакою Президента "Хрест бойових заслуг".

Раніше "Телеграф" розповідав, що сказав Михайло Федоров у своєму зверненні до українців у день, коли Зеленський подав кандидатуру Хмари до ВР. Ексміністр зробив низку гучних заяв.