Рада взялася за "чорні" кол-центри: хто такі "офісники" і яке покарання їм світить

Перша версія законопроєкту потрапила до Ради ще 2023 року

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України посилила відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність шахрайських "кол-центрів". Парламент ухвалив Закон №10190.

За "Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство" проголосували 313 народних депутатів. Про це повідомляє пресслужба Ради.

Закон посилить боротьбу з шахраями та фінансовими пірамідами. У Кримінальний кодекс додали нові статті, які вводять відповідальність за крадіжку та використання чужих персональних даних, банківських таємниць та реквізитів карток.

Нові норми передбачають від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за створення шахрайського кол-центру (електронно-комунікаційної організації), керівництво ним чи участь у його діяльності.

Шахрайські кол-центри

Ця проблема залишається однією з найактуальніших фінансових загроз в Україні. Починаючи з 2023–2024 років, держава та правоохоронні органи суттєво посилили законодавчу базу та системну боротьбу з цією індустрією.

Схема роботи та основні методи

• Телефонне шахрайство: Дзвінки від імені співробітників служби безпеки банків (НБУ, ПриватБанк, Монобанк та ін.), СБУ чи поліції. Жертву переконують, що з її карти намагається знятись переклад, і вимагають назвати SMS-код, PIN чи реквізити.
• Інвестиційні схеми: Оператори пропонують вкласти гроші в "прибуткові" платформи: криптовалюту, акції світових компаній або фейкові сировинні біржі.
• Зміна фокуса: У зв’язку з високою поінформованістю громадян України, багато таких структур переорієнтувалися на мешканців країн ЄС, Казахстану та Молдови, використовуючи заміну номерів (Spoofing) та знання іноземних мов.

Як держава бореться із "чорними" кол-центрами

Держава активно бореться із цією проблемою. Наприклад, у серпні 2026 року Національна поліція спільно з СБУ та Офісом генпрокурора провела понад 400 обшуків та припинила роботу 94 шахрайських call-центрів. Було виявлено 1794 обладнаних робочих місць. Крім рейдів та змін законів, влада також взаємодіє з банками. Фінансові установи впроваджують алгоритми на базі ШІ для автоматичного блокування підозрілих транзакцій та виявлення карт-"дропів" (на які виводяться вкрадені кошти).

Раніше повідомлялося, що президент футбольного клубу "Харків" Богдан Бойко став фігурантом антикорупційної спецоперації НАБУ та САП "Карфаген". За даними розслідування, він був негласним куратором кол-центрів в Україні.