Чи можна виїхати за кордон із відстрочкою: адвокатка вказала на головні труднощі

З якими труднощами стикаються військовозобов’язані на практиці

Наявність офіційної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує безперешкодний виїзд за межі України. І теорія тут відрізняється від практики.

Про це розповіла адвокатка Дар’я Тарасенко. За її словами, для початку слід звернути увагу на 3 важливі моменти.

• Постановою КМУ 57 прямо передбачені випадки, коли сама по собі відстрочка не дозволяє виїжджати за межі України. Мова про п. 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (студенти, викладачі, науковці).
• Наявність відстрочки не допоможе з перетином, якщо особа відноситься до того переліку посадовців, яким заборонено виїжджати за межі України (п. 2-14 Постанови 57).
• В інших випадках, здавалось би, чоловік з відстрочкою мав би мати можливість перетнути кордон, бо так визначає п. 1-6 Постанови КМУ 57. Однак, на практиці це не завжди так.

Тарасенко навела нюанси щодо перетину кордону по кожній підставі для відстрочки. У деяких випадках вона вважає відмови у перетині кордону незаконними. Це стосується ситуацій, коли право на відстрочку є, але вимагають факт супроводу.

Додамо, що перелік необхідних для перетину кордону документів міститься у Постанові КМУ 57. Крім того, адвокатка поділилася ще одним нюансом, щоправда, неофіційним.

"Також нагадаю, що якщо зазначено, що виїзд можливий лише разом з такою особою, існує варіант, щоб така особа за кордоном стала на консульський облік, а військовозобов'язаний виїжджав за межі України без неї, але пред'являв на кордоні довідку про постановку такої особи на консульський облік.

Зверніть увагу! Останній блок пишу зі свого досвіду — законодавство таких нюансів не передбачає. Тому можу припустити, що трапляються ситуації, коли таких "нюансів" не виникає чи виникають інші", — зазначила Тарасенко.

Нагадаємо, щоб оформити право на відстрочку від мобілізації по догляду за особою з інвалідністю, необхідний суворий перелік документів. Надалі вони дозволять людині довести у судовому порядку факт реального здійснення такого догляду за родичем.