Можливо, ще до кінця бойових дій, – міністр про те, коли в Україні запрацюють аеропорти

Ізраїль також воює, але літає

Відновлення польотів цивільної авіації може відбутися і до завершення війни, але пріоритетом тут залишається безпека людей. Про це в бліцінтерв’ю "Телеграфу"сказав міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.

Як уряд готується до запуску цивільних авіаперевезень? Які об’єкти інфраструктури будуть під прицілом ворога цієї зими? Про це – далі в матеріалі.

"Є задача відкрити небо"

– Пане Миколо, вже не перший рік обговорюється тема відновлення цивільного авіасполучення, зокрема, на базі аеропортів заходу України, де безпекова ситуація краща. Це перспектива якого часу? Як тут працює зараз держава?

– Чи стоїть задача відкрити небо? Стоїть. Які тут пріоритети? Безпека людей. Чи будемо ми готуватися до відкриття? Ця робота вже ведеться! Ми розраховували всі алгоритми, щоб не було, не дай Боже надзвичайної ситуації. Краще 5, 15, 100 планів дій наперед спрогнозувати. І ми цим зараз займаємося. Тобто політичне рішення є. Є й економічне розуміння, що це необхідно. Але зараз більше на часі економічна, гуманітарна, військова логістика, яка забезпечується залізницею, морем, дорожнім сполученням, Тому першочергово говоримо про це. А амбіція відновлення цивільної авіації, звичайно існує.

– Та як щодо термінів? Коли це станеться? Чи тут неможливо спрогнозувати, тому що потрібне хоч якесь припинення вогню? А в умовах, коли тривають багатогодинні тривоги, відновлення цивільних польотів неможливе?

– Давайте подивимося, що відбувається в цілому в світі. Є воюючі країни, але там польоти відбуваються. Наприклад, Ізраїль. Африканський материк. Там теж літають. Тому ми, перш за все, дбаємо за безпеку. Є асоціація ІКАО (міжнародна асоціація цивільної авіації, — ред.), яка регламентує порядки [польотів]. Ми обмінюємося досвідом, вивчаємо його. У нас є цілі чек-листи, інфраструктура вивчення безпекових умов. По-друге, й самі об'єкти готуються.

– Тут можна детальніше? Як саме готуються?

– Організація безпечних просторів, укриття, забезпечення альтернативних джерел і решта. Тобто ця робота проводиться. Неодмінно це відбудеться. Просто питання часу. Або раніше закінчаться військові дії нашою великою українською перемогою і наступить мир, або в цей період, доки ми будемо до цього готуватися, запрацює цивільна авіація.

"Вся інфраструктура в зоні ризику"

– Зараз багато розмов навколо того, що під прицілом ворога цієї зими окрім енергетики буде й водопостачання. То що буде під прицілом ворога? І наскільки ефективно ми захищаємо інфраструктурні об’єкти?

– Дивіться, інфраструктура об'єктів критичної сфери – вся в зоні ризику. І ми бачимо, що коли закінчилася минула зима, з енергетики і теплопостачання ворог переключився на логістику. Зараз дійсно під прицілом ворога знаходиться водопостачання. Та є плани стійкості, які говорять про ключові напрямки. Перший – це енергетика і захист розподіленої енергетики. Далі теплопостачання (розподілена додаткова генерація), це альтернативні джерела, які забезпечують функціонування при відключеннях об'єктів критичної інфраструктури, і вода. Ми зібрали пріоритетні проєкти, які відображені в планах стійкості. І ми маємо працювати над цим, щоб все максимально зберегти.

Куди буде бити ворог? Ми бачимо, що він б'є по всьому, що дає життєдіяльність і організовує процеси для цивільного населення. Знищує логістичні хаби, унеможливлює нормальне функціонування економіки. Терорист, по суті, робить все можливе і неможливе для того, щоб не можна було проживати на території держави. Тому нам треба єднатися і активно реалізовувати плани стійкості.

У нас для цього є ресурс. Виділено через Верховну Раду, а урядом розподілено 67,6 мільярда гривень. І це фінансування не використано в повному обсязі. Зараз продовжують реалізовуватися плани стійкості: 444 пріоритетних об'єкта захисту є з періоду минулого року (загалом їх 607). Це те, що додасть сили і стійкості нашій державі.

Та зрозуміло, що який би не був фізичний захист об’єктів, для нас важливий захист, в першу чергу, ППО.

– А як щодо плану стійкості столиці? Багато інформації про те, що Київ – найпроблемніше місто в контексті реалізації плану стійкості. Це дійсно так?

– Реалізація плану стійкості відбувається в Києві, як самим містом (КМДА), так і агенством відновлення разом з міністерством відновлення, інфраструктури і транспорту. Та є відповідна кількість об'єктів, яку неможливо реалізувати швидко. З урахуванням того, що агентство спеціалізується саме на будівництві, має досвід на території всієї держави, то було прийнято рішення, що частиною об'єктів займається ця інституція. Зараз триває стадія реалізації. Та є різні виклики, які пов'язані,зокрема, і з сигналами повітряної тривоги. Так, впроваджено "червону" і "жовту"зони, але якщо ми бачимо рух реактивного "Шахеду", який може пролетіти територію столиці за 6-7 хвилин, то необхідно дотримуватись безпекових правил на місцях, щоб зберегти життя людей.

Після завдання прем'єр-міністра ми готуємо програму для того, щоб відшкодовувати збитки по техніці, яка може постраждати на будівельних майданчиках. Тут в серйозній зоні ризику знаходяться прифронтові регіони, коли відбуваються обстріли об'єктів, які знаходяться в стадії будівництва. Адже хтось з підрядних організацій може сказати: "Ми туди не підемо, це небезпечно". І там, де так відбувається і безпека не дозволяє працювати, у нас є Державна спеціальна служба транспорту, яка зосереджує військових на будівництві цих об'єктів. Тому у нас є план А, Б, В, яким чином ми будуємо. А зараз думаємо про додаткові моделі для збереження техніки.