Не покладіть у кошик: який токсичний двійник білого гриба зараз маскується в лісі (фото)

Читать на русском

Цей вид росте саме на піщаних ґрунтах

У сосновому лісі біля села Липове на Полтавщині грибник натрапив на незвичайну знахідку. Зовні ці гриби легко переплутати з білими або польськими, але вони мають характерну відмінність: усередині ніжки кожного екземпляра утворюється порожнина.

Випадок стався 4 жовтня. Автор знахідки зазначив, що гриби росли групами на піщаному ґрунті, а їхні ніжки мали більш виражений рожевий відтінок, ніж у звичних білих грибів.

Попередньо йдеться про гіроропу піщаному (Gyroporus ammophilus). Цей вид росте саме на піщаних ґрунтах і справді дуже схожий на деякі їстівні трубчасті гриби.

Грибник у сосновому лісі на Полтавщині знайшов рідкісний гіропор піщаний, який зовні легко переплутати із їстівними білими чи польськими грибами.

Намагатися визначити такий гриб тільки по фото або пробувати його на смак категорично не можна. Фахівці наголошують: у подібних двійниках плутаються навіть досвідчені збирачі, а випадки отруєння дикорослими грибами у Полтавській області фіксували й у 2026 році.

Зріз ніжки гіророру піщаного демонструє характерні внутрішні порожнечі, що відрізняють його від їстівних грибів.

Головна небезпека полягає в оманливому вигляді: багато грибників помилково вважають наявність трубчастого шару під капелюшком гарантією безпеки.

З піщаним гіропором звичайний огляд капелюшка не врятує від помилки. Єдиний надійний спосіб розпізнати неїстівний екземпляр прямо в лісі – перевірити структуру ніжки на зрізі та звернути увагу на приховані порожнечі.

Приміром, каштановий гіропор виглядає майже так само і росте в схожих умовах і в тій же місцевості. Єдина відмінність їстівного каштанового гриба — відсутність лососевого відтінку в фарбуванні.

У сосновому лісі на Полтавщині грибник виявив рідкісний гіропор піщаний, який зовні легко переплутати зі їстівними білими грибами.

Гіропор піщаний

Це неїстівний отруйний гриб.

Капелюшок. На початку зростання напівсферична, потім розпрямляється до форми подушечки, а її краї трохи загинаються вгору. Шкірка суха, гладка на дотик або покрита дуже дрібним ворсом. У молодих грибів вона забарвлена в рожевий колір з лососевим відтінком, згодом темніє і до зрілості стає коричневою з жовтими і світлішими краями. Діаметр капелюшка становить від 4 до 15 см.

Ніжка. Циліндрична, правильної форми, трохи потовщується до основи. Поверхня гладка. Спочатку вона майже біла, потім набуває кольору капелюшка. При терті пальцем поверхня ніжки рожевіє, особливо помітно біля основи. Висота ніжки – від 3 до 6 см, діаметр – до 15 мм.

Гіропор піщаний зовні легко сплутати із їстівними білими чи польськими грибами.

М’якуш. Має рожевий, лососевий відтінок. На початку зростання вона суцільна і досить груба, у зрілих екземплярів може набувати блакитнуватого кольору, а в її товщі утворюються численні каверни. Смак слабкий, солодкуватий, нейтральний запах. На зламі або зрізі м’якоть колір не змінює і сік не виділяє.

Цей гриб добре знають жителі узбережжя: піщаний гіропор зустрічається недалеко від морського берега, біля піщаних дюн. Репутація в нього погана: потрапляючи до кошика, він дає чимало проблем. Ситуацію ускладнює його подібність до іншого близького вигляду – каштанового гриба, який вважається делікатесом.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що в період максимальної активності грибників у вересні та жовтні в українських лісах регулярно знаходять нестандартні та видозмінені гриби. У профільних групах Facebook користувачі публікують знімки незвичайних маслюків, щоб з’ясувати ступінь їх придатності в їжу. Такий підвищений інтерес обумовлений прагненням уникнути збирання токсичних двійників та небезпечних екземплярів під час сезонного збору.