Нові виклики для України: "Флеш" про розумні російські дрони та ціну їх перехоплення

Технологічні перегони виходять на новий рівень

Росія збільшує випуск швидкісних ударних безпілотників та розробляє нові ракети, роблячи ставку на порівняно дешеві засоби ураження. Ще одна серйозна загроза для України – дрони, які здатні самостійно орієнтуватися на зображенні місцевості, знаходити об’єкти та атакувати їх без постійного управління оператором.

Про це журналістам розповів фахівець із радіотехнологій та радник у сфері оборони Сергій Бескрестнов (Флеш). Він пояснив, чому Україні потрібні дешевші засоби перехоплення, як Росія вдосконалює ударні безпілотники і чим небезпечне впровадження штучного інтелекту у системи наведення.

Росія виробляє тисячі реактивних "Шахедів" на місяць

За оцінкою співрозмовника, Росія продовжує нарощувати виробництво реактивних ударних безпілотників і зараз випускає приблизно 2,5-3 тисяч таких апаратів на місяць. Ще близько 700 одиниць – безпілотники іншого типу, котрі в інтерв’ю назвали Iran 5.

"Вони масштабують виробництво, ми це бачимо, ми це розуміємо, роблять на це ставку. І дуже для нас небезпечно, що вони, по-перше, намагаються і намагатимуться масштабувати ці дешеві реактивні ракети", — сказав фахівець.

Скорочення кількості атак на Київ не означає, що у Росії виникли проблеми з виробництвом дронів. Противник змінює напрямки ударів та намагається атакувати західні області України та інші регіони.

Українські фахівці регулярно знаходять уламки безпілотників, які виготовлені незадовго до застосування. За словами "Флеша", між випуском окремих апаратів та їх використанням для ударів може пройти лише близько тижня. Це свідчить про те, що Росія створює великі запаси готових дронов, а оперативно застосовує вироблені.

Росія також розвиває цілу лінійку швидкісних засобів ураження. Серед зразків, згаданих в інтерв’ю, – "Герань-2", "Герань-5", "Бандероль", "Дань-Т", "Дань-М", С-71 та нова ракета "Філін".

За словами Бескрестнова, виробництво цих систем розподілено між різними підприємствами та конструкторськими бюро. Такий підхід дозволяє Росії продовжувати випуск озброєнь, навіть якщо окремі виробничі об’єкти будуть уражені.

Україні важко перехоплювати швидкі дрони

Одна з причин затримки з використанням реактивних дронів-перехоплювачів – зміна показників вітчизняних безпілотників.

Спочатку українські розробники орієнтувалися на "Герань-3", швидкість якої складала близько 280–300 км/год. Однак Росія перейшла до швидшої "Герані-4", і розроблені раніше рішення перестали відповідати новим умовам, пояснив співрозмовник.

Україні довелося створювати перехоплювачі зі швидкістю 500–700 км/год.

Швидко літати на випробуваннях замало. Потрібно забезпечити надійну систему управління, автоматичне захоплення мети та наведення. Перехоплювач має бути досить простим в експлуатації для різних екіпажів.

За словами Флеша, реактивні перехоплювачі одночасно показували не менше семи-восьми виробників. Однак перейти від випробувальних зразків до серійного виробництва виявилось складніше, ніж очікувалося.

Він також повідомив, що після вирішення проблем із роботою Starlink та SpaceX українські перехоплювачі знову працюють без колишніх обмежень. Це дозволяє продовжувати боротьбу з повітряними загрозами.

Україні потрібні недорогі ракети для боротьби з дронами

Ще одна проблема – вартість перехоплення. Фахівець оцінює вартість звичайного "Шахеда" приблизно 130 тисяч доларів, включаючи ціну китайського двигуна. При цьому для знищення такого безпілотника Україна може використати ракети вартістю 300–500 тисяч доларів, а іноді близько мільйона доларів.

"Коли ми збиваємо ці "Шахеди" ракетами, які коштують 300 тисяч, 400 тисяч, півмільйона, а навіть мільйон доларів, — це трохи божевілля", — зазначив Бескрестнов.

Під час масових атак така різниця робить протиповітряну оборону економічно невигідною: дешеві цілі доводиться вражати дорогими коштами.

Тому Україні потрібно розвивати реактивні дрони-перехоплювачі та створювати власні недорогі ракети класу "земля – повітря", вважає співрозмовник.

Головна складність при створенні такого озброєння – системи виявлення, захоплення та супроводу мети. Розробити двигун – не найважча частина роботи.

Дрони зі штучним інтелектом зможуть самі вибирати цілі

Окрему загрозу становлять безпілотники з візуальною навігацією та алгоритмами штучного інтелекту. Вони можуть орієнтуватися на зображення земної поверхні, розпізнавати об’єкти і виконувати завдання без постійних команд оператора.

Наприклад, безпілотник можна доручити знайти залізничну лінію, рухатися вздовж неї, виявити поїзд і атакувати локомотив. Інший варіант — шукати склад за заданими візуальними ознаками.

Для навчання таких систем використовують величезні масиви зображень. Завдяки цьому безпілотники розпізнають певні типи об’єктів, у тому числі транспорт, склади та елементи інфраструктури.

За словами Сергія Бескрестнова, Росія вже застосовує такі технології на окремих типах безпілотників. Зокрема, він згадав апарати "Блискавка", БПЛА V2U та візуальний модуль "Сусанін", який використовують на "Геранях". Подібні рішення застосовують і на "Ланцетах".

Співрозмовник наголосив: йдеться не лише про перспективні розробки – українська сторона вже фіксує випадки застосування таких систем.

Особливо небезпечні безпілотники, які здатні летіти на висоті 20–40 метрів над землею. На такій висоті станціям радіолокацій значно складніше вчасно виявити і супроводжувати цілі.

Чому російські дрони складніше придушувати засобами РЕБ

При візуальній навігації безпілотник орієнтується не тільки супутниковими сигналами або каналами зв’язку, але й безпосередньо за зображенням місцевості.

Тому традиційні засоби радіоелектронної боротьби, що пригнічують GPS або канали управління, можуть виявитися неефективними проти окремих автономних апаратів.

Співрозмовник також звернув увагу на спроби російських каналів отримувати відеозаписи про наслідки ударів. На його думку, ці матеріали допомагають аналізувати роботу систем візуальної навігації та вдосконалювати алгоритми вибору цілей.

В таких умовах Україні доведеться розвивати додаткові способи виявлення та протидії безпілотникам, зберігаючи різні елементи протиповітряної оборони.

У розробці російських озброєнь допомагають китайські технології

Ще один серйозний виклик – участь китайських виробників у створенні російських безпілотників, зазначив Флеш. За його словами, у "Шахедах" використовують китайські антени, двигуни, сервоприводи та камери. Ці компоненти потрібні для роботи систем керування та навігації.

Україні доводиться протистояти російським розробникам та виробничим підприємствам, а також технологічній базі, яку Росія отримує завдяки співпраці з Китаєм.

"Тобто проти нас працює одразу дві країни. Справді, це для нас важко", — сказав Бескрестнов.

Російська промисловість залучає до розробки озброєнь багато інженерів і молодих фахівців. Зокрема, співрозмовник згадав підприємство "Алабуга", де, за його словами, працюють десятки тисяч інженерів.

Технологічне протистояння стає все складнішим: Росія вдосконалює безпілотники, збільшує їхню швидкість і впроваджує автономні системи. Україні доводиться оперативно розробляти засоби виявлення та перехоплення.

Головний виклик для української ППО – кількість російських дронів та їх здатність ставати швидше, дешевшою та самостійнішою. У перспективі Україні потрібно буде масово випускати доступні перехоплювачі та розробляти нові способи боротьби з безпілотниками, здатними знаходити цілі без постійної участі людини.

Україна може налагодити складання ракет Patriot, але є серйозна перешкода

Росія виготовляє балістичні ракети "Іскандер" та ракети для комплексів С-400. Частину потужностей, де випускали гіперзвукові "Кинджали", вона переорієнтує на виробництво балістичних ракет. За словами Сергія Флеша, Росія вже здатна випускати таких боєприпасів більше, ніж зараз потрібно.

Головна проблема – розрив між обсягами виробництва російських балістичних ракет та світовим випуском перехоплювачів Patriot. Ситуацію посилюють постачання ракет із Північної Кореї та Ірану. Тому, вважає експерт, слід нарощувати виробництво протиракет PAC-3.

"Росія виробляє балістичних ракет більше, ніж у світі виробляється Patriot проти всіх ракет. Цей баланс дуже дивно виглядає", — зазначив Бескрестнов.

На думку "Флеша", Україна могла б збирати такі перехоплювачі на своїй території. Йдеться про вузлове складання, а не про повний цикл виробництва. Для цього потрібна ліцензія, необхідні дозволи, допомога зарубіжних партнерів та захищене виробниче приміщення. Технічно таке завдання цілком здійсненне, зазначає фахівець.

Головна перешкода – нестача комплектуючих. Наприклад, черга на системи наведення виробництва Boeing розписана кілька років. Обмежено й постачання інших необхідних деталей, включаючи двигуни. Виробники намагаються збільшити потужності, але поки що цього недостатньо.

Україна пропонувала партнерам організувати складання ракет, а за два-три роки повернути вироблені боєприпаси. Європейські країни поки не поспішають погоджуватися: через нестабільну міжнародну обстановку вони хочуть зберегти власні запаси на випадок майбутніх загроз.

"Флеш" також розповів про американський арсенал. За його словами, оцінки запасів ракет у США коливаються від 3 до 5 тисяч одиниць. Експерт вважає, що взимку для захисту Києва та інших міст, де працюють комплекси Patriot, Україні вистачило б 4–5% цього запасу. Але передача ракет залежить від політичного рішення американської влади. Поки що Україна отримує їх у невеликих кількостях.

Сергій Бескрестнов назвав захист міст однією із головних проблем України. На його думку, характер війни змінюється. На фронті багато що, як і раніше, залежить від FPV-дронів і дій екіпажів. У тилу все більшого значення мають технології та здатність захищати інфраструктуру від масованих ударів.

Експерт вважає, що Росія прагне завдати воєнних збитків і підірвати українську економіку. Удари по мостах та інших об’єктах інфраструктури можуть порушити логістику, призвести до втрати робочих місць та скорочення податкових надходжень, послабивши економіку країни. Тому українцям варто заздалегідь запастися необхідними речами, зокрема їжею та паливом.

Як повідомляв "Телеграф", українська компанія F-Drones розробляє реактивний перехоплювач F-Jet 80 для боротьби з російськими ударними безпілотниками. Він призначений, зокрема, для протидії реактивним "Герані-4" та "Герані-5". Реактивний двигун повинен допомогти вражати такі цілі – про це йдеться у повідомленні про розробку. Поява російських реактивних дронів стимулює розробку перехоплювачів у відповідь.