Взимку може забракнути обладнання для ремонту енергетики: до чого готуватися Україні

Читать на русском
Новина оновлена 05 листопада 2026, 18:13

Накопичені запаси витрачають на відновлення після атак, а закупівлі та виробництво нових деталей затягуються на місяці.

У лютому-березні 2027 року Україні може не вистачити обладнання для ремонту критичної інфраструктури. Зараз фахівці використовують накопичені резерви. Але якщо російські атаки триватимуть, запасів вистачить лише на кілька місяців.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Детальніше – у матеріалі: "Кличко перебільшує": експерт про загрозу енергооб’єктам у Києві, воду і повернення до м’яких графіків відключень.

Які запаси використовують для ремонту

За словами Харченка, Україна заздалегідь шукала і закуповувала потрібне обладнання, накопичуючи резерви. Зараз їх активно витрачають, щоб відновлювати пошкоджені енергооб’єкти. Удари тривають, обладнання доводиться замінювати – тому додатковий резерв потрібно готувати вже зараз.

"Наші резерви не безмежні, і ми розуміємо, що за кілька місяців вони вичерпаються. Тому вже зараз потрібно готувати резерв резервів: у лютому або березні може виникнути реальний дефіцит обладнання", – сказав Харченко.

Йдеться не лише про великі трансформатори. Високовольтні підстанції займають від 12 до 25 гектарів. На них є багато вразливих елементів: реле, перемикачів, опорних конструкцій. Російські удари пошкоджують це обладнання, а подальші атаки дронів не дають ремонтним бригадам дістатися до об’єктів.

Чому затримуються поставки з Європи

Обладнання надходить повільніше, ніж витрачається. За словами Харченка, поставки, на які розраховували в жовтні-листопаді, Україна, найімовірніше, не отримає навіть у березні-квітні. Зараз активно працюють із партнерами, щоб скоротити строки.

В інтерв’ю Radio NV експерт пояснив одну з причин затримок: виділення коштів не означає, що техніку вдасться швидко отримати. Під час закупівель, зокрема через Фонд підтримки енергетики України, від фінансування до укладення контрактів минають місяці. В одному з наведених ним випадків кошти виділили в березні, але через сім-вісім місяців договори підписали не за всіма позиціями.

"Нам виділяють кошти, але механізми закупівлі обладнання, яке необхідно придбати за ці гроші, настільки повільні, що протягом семи-восьми місяців ми не встигаємо не те що отримати обладнання, а навіть отримати гарантію того, що контракти підписані і що воно перебуває у виробництві. А саме виробництво триває ще шість-сім-вісім місяців", – заявив Харченко.

Від чого залежить відновлення електропостачання

Щоб відновити електропостачання, потрібні обладнання і можливість безпечно працювати на пошкоджених об’єктах. За оцінкою Харченка, якщо захистити ключові високовольтні підстанції від дронів, ремонтники зможуть швидше повернути їх до ладу. Ці об’єкти живлять Київ, північ України, Чернігівську, Сумську та Житомирську області.

Для столиці підстанції особливо важливі. Як розповів експерт, електричну частину київських ТЕЦ зруйновано, тому місто повністю залежить від зовнішнього електропостачання високовольтними лініями "Укренерго". Теплову частину ТЕЦ підготували до сезону, і вони виробляють тепло.

"Якби зараз дати бригадам можливість нормально ремонтувати і працювати, то приблизно за тиждень Київ можна було б привести до ситуації, коли обмеження триватимуть максимум чотири години, а можливо, їх і не буде", – сказав Олександр Харченко.

Такий сценарій можливий, якщо ремонтники зможуть працювати без перешкод. Зараз дрони затримують роботи на кілька годин: під час тривог і сигналів про загрозу людям доводиться залишати майданчики, і пошкоджене обладнання довше залишається без ремонту.

Як повідомляв "Телеграф", 4 листопада уряд підтримав відновлення доплат ремонтним бригадам, які відновлюють критичну інфраструктуру після російських атак. Енергетики, комунальники та залізничники отримуватимуть по 30 тисяч гривень на місяць із листопада до березня. Виплати призначені працівникам, зайнятим ремонтом об’єктів електро-, тепло-, газо- і водопостачання, водовідведення, а також залізничної інфраструктури загального користування.