Бізнес примусять заради бронювання виділяти працівників під мобілізацію? Що кажуть у Раді

До 1 грудня Кабмін планує узгодити з бізнесом прозорий і дієвий механізм

Якщо війна затягнеться, держава з високою ймовірністю залучатиме до мобілізації бізнес. Наприкінці жовтня уряд змінив правила бронювання: підприємства ОПК та енергетики втратили стовідсоткову відстрочку.

Детальніше про це читайте в статті "Телеграфа": Найм бомжів і "фунтів" для статистики: чи спрацює ідея Кабміну "бронь в обмін на мобілізацію"

За словами народного депутата від "Слуги народу" Олега Дунди, мобілізаційне навантаження розподілять між секторами економіки. Залежно від галузі до війська залучатимуть 3–5% працівників підприємства.

Цей підхід обговорюють на тлі урядової пропозиції пов’язати повне бронювання працівників із регулярним добровільним залученням частини персоналу до військової служби.

"Директори по персоналу, розуміючи це навантаження, будуть керувати своїм персоналом і якусь частку людей віддавати на мобілізацію. І гарантовано, що вони туди підуть. Це буде говорити про те, що є цивілізована модель, коли і підприємства розуміють своє майбутнє і ЗСУ розуміють, скільки мобілізованих у них точно буде. Але для цього, бізнес має усвідомити свою відповідальність", — пояснив нардеп "Телеграфу".

Дунда зазначає, що бізнес не хоче брати на себе відповідальність за мобілізацію та готовий за це платити. Змінити позицію він може лише під тиском.

"Тому що примусять. Ми це відтягували достатньо довго, але дійшли краю, коли відтягувати вже неможливо", – підкреслює нардеп.

Шукати ресурс для мобілізації закликають поза легальним бізнесом

Експерти й депутати пропонують шукати мобілізаційний ресурс і серед чиновників, для яких квоти бронювання не зменшили. А народний депутат від монобільшості, член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак звертає увагу на тіньовий ринок праці.

"А ще у нас близько трьох мільйонів осіб, які не оформлені і працюють на тіньовому ринку праці. Та в цьому напрямку ми не чули поки ініціатив, як їх легалізувати та вивести в правове поле, щоб вони платили податки і підпадали під процедуру залучення до сил безпеки і оборони", – зазначив він.

За оцінкою депутата, нині навантаження перекладають на легальний бізнес зі статусом критичності. Від нього очікують, що він виконуватиме функції ТЦК та СП. Кицак не погоджується з тим, що підприємствам доручають державні завдання – від облаштування укриттів до мобілізації.

Які умови обговорюють уряд і роботодавці

Кабмін обіцяє до 1 грудня узгодити з бізнесом прозорий і дієвий механізм. За урядовим підходом, за мобілізованим працівником збережуть робоче місце та зарплату. Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова зауважує: якщо одночасно платити мобілізованому працівникові та людині, яка його замінить, витрати на одну посаду подвояться.

СУП бере участь у консультаціях. Глазкова наполягає, що рішення працівника служити має бути добровільним. Керівництво чи колеги не повинні тиснути на нього через те, що бронювання команди залежить від його згоди.

"Потрібні чіткі відповіді: які зобов’язання матимуть роботодавці, як забезпечуватиметься добровільність рішення працівника, за яких умов надаватиметься бронювання та хто фінансуватиме додаткові гарантії?" – зазначила вона.

Нагадаємо, раніше адвокат Сергій Касянчук розповів "Телеграфу" чи може чоловік втратити бронювання через конфлікт з начальником. Він пояснив, чому важливо розрізняти добровільне звільнення та ситуацію, коли роботодавець ініціює анулювання бронювання після конфлікту з працівником.