Бронь для всіх працівників в обмін на мобілізацію: які схеми можуть з'явитися на підприємствах

Читать на русском
Вигода роботодавців від повної квоти залежатиме від кількості людей, залучених до служби Новина оновлена 06 листопада 2026, 10:17
Вигода роботодавців від повної квоти залежатиме від кількості людей, залучених до служби. Фото Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Серед ризиків – хабарі керівникам від підлеглих, які не хочуть потрапити до списків на мобілізацію

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Уряд пропонує дозволити підприємствам бронювати всіх працівників, якщо частина персоналу регулярно й добровільно долучатиметься до військової служби. Представники бізнесу й народні депутати застерігають: така схема може відкрити шлях до корупції та тиску на працівників.

Серед варіантів не тільки два можливих способи фіктивного працевлаштування: наймання для мобілізації чи оборудка з ТЦК, а й внутрішня корупція на підприємстві.

Детальніше читайте в матеріалі "Телеграфа": Найм бомжів і "фунтів" для статистики: чи спрацює ідея Кабміну "бронь в обмін на мобілізацію"

Дві схеми фіктивного працевлаштування

Народний депутат від "Слуги народу" й член комітету Верховної Ради з національної безпеки і оборони Олександр Федієнко описав один із варіантів: підприємства шукатимуть сторонніх людей, зокрема бездомних, пропонуватимуть їм роботу й зарплату, а потім направлятимуть на службу, щоб зберегти власний персонал.

Інший варіант, за словами Федієнка, – домовитися з ТЦК про працевлаштування безробітних, яких уже мобілізують. Їх оформлюватимуть як працівників підприємства, щоб зарахувати виконання мобілізаційного зобов’язання.

Народний депутат від "Слуги народу" Олег Дунда припустив, що може з'явитись умовний ринок де це питання вирішуватимуть за гроші: "Теоретично може з’явитися умовний ринок, коли є мобілізовані і є домовленість якогось підприємства ОПК, яке має контакти з Міноборони, і ці мобілізовані на пару днів оформлюються на це підприємство, пишеться, що нібито це підприємство їх направило на мобілізацію, а за це воно отримує бронювання".

Корупція на підприємстві

Підлеглі, аби їх не додали до "списків" на мобілізацію, також можуть самі давати хабарі керівникам підприємств. Може також виникнути тиск всередині колективу, аби хтось добровільно мобілізовувався.

Проте компанії можуть бути і не зацікавлені в схемах. Такий варіант можливий, коли забронювати потрібно аж надто багато людей і гра не коштуватиме свічок.

Кабмін може прорахувати схеми та спробувати заблокувати в постанові, проте наразі ще не зрозумілий до кінця механізм, як це буде працювати. Планувалося, що механізм спільно опрацюють Міноборони, Мінекономіки та представники бізнесу до 1 грудня 2026 року.

Як повідомляв "Телеграф", для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів встановили граничний рівень бронювання у 95%. Частину фахівців бронюватимуть в повному обсязі.