Великої реформи ТЦК не чекайте, але зміни в мобілізації будуть: в Раді розповіли, що буде з ухилянтами і СЗЧ

Читать на русском

Посилений облік допоможе виявити тих, хто ховається від призову

Радикальних, "драконівських" заходів супроти ухилянтів і СЗЧ в уряді не планують запроваджувати, адже блокування рахунків, позбавлення водійських прав – все це вже і так існує в діючому законодавстві. Однак в Міноборони збираються серйозно вдосконалити військовий облік, щоб визначити місцезнаходження кожного військовозобов'язаного. Про це в інтерв'ю "Телеграфу" каже народний депутат від фракції "Батьківщина", член комітету з нацбезпеки і оборони Вадим Івченко.

Як в Кабміні і Раді бачать зміни щодо мобілізації? Чи планується підвищення грошового забезпечення військовим? Як позначаться на економіці нові правила бронювання, та чи варто щось очікувати від перемовин з Росією? Про все це далі в матеріалі.

Головні зміни в обліку

– Пане Вадиме, зараз чуємо багато розмов про те, що очікуються заходи посилення відповідальності для ухилянтів і СЗЧ. Зокрема, прем'єр Корецький коли презентував нові правила бронювання, казав, що Міноборони посилить відповідальність за ухилення від служби. Є інформація, що заступниця міністра оборони Любов Галан приходила до вас на комітет і презентувала цю концепцію більш жорстких заходів. То ж що в цьому контексті планується?

– Міністерство оборони презентувало нам концепцію, яку воно буде виносити на уряд щодо змін в мобілізації. Це посилення роботи з обліком, реєстрами і таргетована мобілізація контрактників. Тобто якщо ти підписав контракт, тебе не зможуть перевести в будь-який інший підрозділ. Щоб не було зловживань всередині ЗСУ щодо тих, хто самостійно підписує рекрутингові контракти. Та тільки коли уряд офіційно запропонує свої пропозиції, можна буде конкретно коментувати. Це поки презентації, розмови, пошуки спільної платформи задля того, щоб внести відповідний законопроєкт від уряду.

– Але загальний контекст цих розмов, презентацій, він який? Зробити життя ухилянтам менш комфортним?

– Загальний контекст – посилити облік і систему "Оберіг". Адже не вся інформація про чоловіків в Україні фіксується в системі "Оберіг". Там немає дуже багато даних і не все відразу підтягується. Наприклад у тебе троє дітей. У тебе за законом вже є відстрочка. Навіщо тобі ходити в ТЦК, отримувати довідки? Ця інформація має автоматично підтягуватись в облік, і в системі "Оберіг", мають бачити, що це батько трьох дітей.

Інша історія – ти десь працюєш і заброньований. Та потім ти змінюєш місце роботи, розброньовуєшся і заброньовуєшся на іншому підприємстві. І в цей період перебронювання людей мобілізують. Така ж сама ситуація має підтягуватися. І багато інших ситуацій.

Коли ми наведемо порядок в обліку, тоді зможемо бачити реальну картину по людях, які бронюються, відстрочках, ухилянтах і СЗЧ. Це окремі дві категорії, з якими працює Міноборони. Сказати, що вони пропонують якісь драконівські методи, не можна. Те, що сьогодні вже є, воно використовується: обмеження нотаріальних, адміністративних послуг, видача кредитів. Це вже є і не буде більш жорстким.

– А стосовно СЗЧ?

– Будуть певні зміни до Кримінально-процесуального кодексу, адже велика завантаженість судів. Але це піде через комітет правоохоронної діяльності.

– "Певні зміни" це якась більш спрощена система покарання за СЗЧ?

– Я б не сказав, що це покарання. Я б це назвав притягненням до відповідальності. Порушуючи закон, ти підставляєш своїх побратимів, які на тебе розраховують. Крім того, з'являється неукомплектованість бригад і все це наслідки СЗЧ. І тут і збільшуються повноваження військової служби правопорядку. Тому будуть зміни в КПК, які запропонує Кабінет міністрів.

– Тобто це буде законопроєкт від Кабміну?

– Це політика нового міністра і уряду. І кожна фракція буде приймати рішення і визначатися з приводу запропонованого проєкту.

– Ви кажете, що в запропонованій концепції змін головне, це впорядкувати облік. Та я не зовсім розумію, як це збільшить кількість людей, яких мобілізують?

– Облік допоможе з'ясувати, де ця людина знаходиться. У держави буде визначена кількість людей, з якими вона працюватиме. Чи то мільйон, чи то 500 тисяч, чи півтора мільйони… Держава буде розуміти, які це категорії і де ці люди знаходяться. Якщо, наприклад, вони перетнули кордон офіційно, значить, вони за кордоном. Якщо ж не перетнули, то вони можливо неофіційно виїхали чи знаходяться на території України. У них можуть бути різні відстрочки. Тому потрібно унормувати облік, щоб розуміти ту рекрутингову кампанію, яку мають проводити ЗСУ. Щоб бачити кількість людей, якість, вік і так далі. Тому облік – це основне, на що будуть направлені зміни.

– Та я все одно не розумію, як навіть ідеальний облік витягне з домівок тих, хто там сидить і не збирається виходити. Що з того, що така людина буде облікована? А, наприклад, те ж блокування рахунків дуже мотивує вийти з дому і вирішити це питання.

– Буде повідомлення людині. Якщо людина не буде з'являтися, використовуватимуться ті важелі, які вже існують. Те ж блокування рахунків. Ми ж прийняли законопроєкт про мобілізацію, де є можливість забирати водійські посвідчення, обмежувати адміністративні, банківські послуги. Це вже Кабміном робиться. А облік дасть можливість давати повістку, людина не з'являється, значить застосовуються ті санкції, які вже існують. Тобто не буде значного розширення санкцій. Просто облік дасть можливість, таргетовано і в цифровому форматі робити багато речей.

Про реформу ТЦК

– Чи вам відомо, які погляди на реформу ТЦК у Михайла Драпатого? Він наче як видає якісь внутрішні накази, що ТЦК не можуть затримувати людей, про посилення контролю за проходженням ВЛК, але ми не чуємо публічної і зрозумілої позиції. Це питання взагалі на порядку денному?

– Мені здається, суспільству не варто очікувати сильної реформи ТЦК. Але ТЦК будуть більш відкритими, більш підконтрольними у зв'язку із прийняттям змін до законів.

– Наприклад?

– Великі штрафи, якщо вони не будуть носити бодікамери і фактично порушувати закон про мобілізацію під час затримання людей. Сподіваюсь, спостерігатиметься зменшення "бусифікації" і збільшення рекрутингу. Людина, яка затримана групою оповіщення, фактично може піти в той підрозділ, в який вона захоче і на стільки часу, на скільки вона захоче, і на ту посаду, на яку вона захоче. Ніхто її не кине на передову. Тому цей страх бути затриманим групами оповіщення буде зникати. Вже сьогодні ми це бачимо у зменшенні кількості СЗЧ і у збільшенні кількості реальних рекрутерів.

– Як саме збільшується ця кількість? Можете навести дані?

– Дуже хороший рекрутинг показують самі бригади, які фактично працюють як рекрутери. Більше половини рекрутингу це саме бригади. Це означає, що люди починають довіряти тим контрактам, які вони підписують.

– Яке співвідношення рекрутованих до мобілізованих у відсотках?

– Я думаю трохи більше 30%. Є загальна мобілізація, а потім виникає СЗЧ, тобто зменшення мобілізації. І це зменшення перекривається рекрутингом. Тобто фактично плани по загальній мобілізації, плюс-мінус по року йдуть на рівні.

– На рівні це приблизно 30 тисяч на місяць, як озвучували раніше ваші колеги?

– Якщо колеги так озвучували, я не можу це заперечити.

– Яка ситуація з рекрутингом іноземців? Були плани залучати п'ять тисяч іноземців щомісяця, створити в Міноборони відповідний департамент. Це все зроблено?

– В Міноборони працює Центр рекрутингу, і досить гарно працює. Але цифри, які називалися попереднім міністром, і, бажання людей, які хочуть воювати за мінімальні кошти, які є в українському бюджеті, це різні речі. Тобто очікування від міжнародного рекрутингу і реальність зовсім різна: очікування великі, реальність маленька. Менша навіть, ніж наш внутрішній рекрутинг. Але об'єктивно робота ведеться.

Про контракти Федорова

– До речі, про попереднього міністра. Ми знаємо, що він представляв на вашому комітеті свої плани і бачення реформування ТЦК, мобілізації. Та навіть коли він пішов з посади так і не озвучили конкретно, що ж там було таке "чарівне". То що?

– В чому Михайло Федоров був хороший? В тому, що він міг пропонувати ідеї, хоча потім, коли ці ідеї приземлялися на законодавство і його зміни та можливості, то виходила "суха" історія. На жаль, він не дійшов до цієї "сухої" історії. А ті контракти, які він намагався запровадити, вони так і не відбулися, оскільки просто не було фінансового ресурсу на ці контракти. Пам'ятаєте суми? 400 тисяч на передовій. Фізично не було таких грошей. Пропонувати суспільству те, що не підкріплено фінансами, така собі історія. Але в принципі ідея правильна: платити тим, хто на передовій, набагато більше. Але ця ідея не підкріплена фінансами, тому вона і не може зараз працювати.

– Як же тоді він міг таке пропонувати? Він же повинен був розуміти фінансові можливості.

– Ми ставили таке питання пану Федорову і говорили про те, що немає фінансового забезпечення на такі пропозиції. На що він відповів, що у нього буде час попрацювати з нашими партнерами і знайти ці ресурси. Тобто він намагався під свої ідеї ще й знаходити ресурси. Але, на жаль, ні він, ні після нього ресурси на забезпечення ЗСУ не знайшли. Ми ж знаємо, що єдине сьогодні джерело фінансування БПЛА і тих засобів, що використовують ЗСУ, це європейський кредит. Але ж це не зарплата військовим. Треба було шукати місцеві ресурси.

– Але хтось таки підписав же ці контракти з підвищеним грошовим забезпеченням. Розумію, що, можливо, таких військових і не багато, але вони є. І що тепер? Вони ці гроші не отримують? Чи контракти були скореговані?

– Якщо ви побачите ці контракти, то там не було фіксованих речей. Там були виплати за певні роботи. Ці виплати – нормативка, яка коригується. Сьогодні тобі дають умовно 100 доларів за день, а завтра 10 доларів за день. Тобто це коригується і не було забезпечено законодавством. Ми про це завжди говорили: якщо ви забезпечите законодавством, то буде зовсім інша історія. А ніхто не хотів. Тому і пропозиції жили допоки був міністр Федоров і допоки були фінанси. Коли Федоров пішов і не стало фінансів, я впевнений, пропозиції змінилися. Строки в контрактах залишились, посади залишились, але фінансова частина не може виконуватися у зв'язку з тим, що не була підкріплена змінами до бюджету.

Про поліцію на фронті

– Деякі з ваших колег по комітету пропонують звернути увагу на мобілізацію правоохоронців, зокрема поліції. Завжди, коли це питання підіймається, то пригадують про бригаду "Лють", але знову ж таки, самі депутати кажуть, що, в "Лють" мобілізують звичайних людей з вулиць, тому це не зовсім історія про те, що поліція воює. Відтак, чи розглядається сценарій залучення правоохоронців до бойових дій і зняття з них бронювання?

– У нас багато хлопців, які пішли на війну в 2022 році. Вони можуть повернутися на ротацію і перейти, наприклад, в поліцію, а поліцейські, за яких держава заплатила кошти за їх навчання, підготовку, можуть переміститися в підрозділи Нацгвардії, ЗСУ ближче до лінії зіткнення. Тобто ми говоримо не про мобілізацію поліцейських, а про можливість ротації всередині правоохоронних і Збройних сил. І ті люди, які в Нацгвардії воюють, вони можуть стати на місця поліціянтів, а поліціянти можуть висунутися до лінії зіткнення. Про це йдуть розмови, але наскільки я розумію, немає політичної волі в Кабміні для врегулювання питання і нам в презентації концепції це не озвучували. Але в парламенті такі розмови ведуться.

– Чому тоді чекати на ініціативу уряду? Чому депутати не подають такий законопроєкт?

– Все, що подається як законопроєкти, воно подається по запиту військових і оформлюється в Міноборони. А Кабмін передає в Верховну Раду. Депутати не можуть бути суб'єктами таких ініціатив, тому що люди, які воюють і виконують операції, бачать, що їм сьогодні потрібно, і саме вони можуть пропонувати відповідні зміни. Тому ми завжди чекаємо, щоб ЗСУ вийшли з ініціативою, яку вони підтримують, а ми, звичайно, вже додамо свої юридичні правки.

– Як на мене, схоже на те, що просто депутати не хочуть брати відповідальність за непопулярні рішення.

– Якщо ви хочете, щоб закон був прийнятий, потрібно, щоб його ініціатором було Міноборони і Генштаб. Інакше це просто буде ініціатива, яка лежатиме в парламенті, як і сотні інших законопроєктів. Вони не будуть розглядатися ні комітетом, ні парламентом далі. Навіть якщо фракція організує таку ініціативу, то першим питанням у будь-якого комітету буде: "А ЗСУ це підтримують?" Якщо ні, то це все спам.

– А чому б ЗСУ не підтримали ротацію поліції на лінію зіткнення? Очевидно ж, що підтримали б.

– Можливо, немає політичної волі.

– Війна затягується, і її завершення, на жаль, ми поки що не проглядаємо в осяжному майбутньому. Де брати мобілізаційний ресурс? Це рекрутинг, чи мобілізація жінок, зняття броні зі студентів, зміни мобілізаційного віку?

– Перше, це внутрішній ресурс в ЗСУ. Якщо раніше у нас на передовій були сотні тисяч людей, то зараз в рази менше. Якщо раніше більше використовувалися танкові бригади, то зараз більше використовуються оператори БПЛА. Тобто всередині ЗСУ має відбутися певна трансформація. Наприклад, снайпери, які вже не потрібні, мають перейти на БПЛА. Мільйонна армія може знайти в собі внутрішні сили, щоб забезпечити людьми певну кількість новосформованих бригад, або доукомплектувати вже існуючі. Це основне.

По-друге – рекрутинг. Людина, якщо підписує контракт, має чітко розуміти строки і що через, наприклад, два роки вона матиме рік відстрочки. Матиме відповідні пільги, і згідно контракту буде працювати там, де вона підписала контракт.

Всі ці речі я кажу у зв'язку з тією ситуацією, яку ми бачимо на фронті. А на деяких ділянках співвідношення 1 до 20! Один убитий український солдат на 20 убитих росіян. Тобто наша тактика збереження людей і передові технології дозволяють нам розраховувати саме на ту кількість людей і на ту мобілізацію, яку сьогодні проводить держава. Але внутрішній ресурс в ЗСУ є. Купа людей, які були мобілізовані, а насправді ніколи не були в ЗСУ і займаються бізнесом чи іншими речами. Цей внутрішній ресурс можна знайти, щоб з вже мобілізованих людей сформувати і нові бригади, зробити доукомплектування.

"Бронювання зупиниться"

– Як могли б оцінити нові правила бронювання, які нещодавно запровадив Кабмін Корецького?

– Я погано оцінюю, що прем'єр потрапив в бульбашку і не спілкується з бізнесом, Верховною Радою, з комітетами, які безпосередньо опікуються бронюванням, мобілізацією.

Якщо ми говоримо про збільшення виробництва ОПК, то маємо чітко показати, а де ж цей людський капітал, який може допомогти збільшити виробництво? Як жінкам замінити чоловіків на деяких посадах? Чи достатньо у нас жінок, які хочуть так працювати? Це багато речей, які Кабмін мав би відпрацьовувати з усіма стейкхолдерами, щоб пропонувати нові правила бронювання. А у нас десь в бульбашці в Кабміні зібралися, зробили, сказали, прийняли, а потім всі починають аналізувати і кожен бачить негатив з різних сторін.

– А чому, як вважаєте, прем'єр ні з ким не радився?

– Мені здається, він знає, що робив непопулярні кроки, але йому хотілося зробити гарний результат для ЗСУ. Але чим менше він буде спілкуватися, тим швидше зробить результат. Тобто він взяв політичну відповідальність.

– Давайте тоді по пунктах. Зміна квот для бронювання в ОПК і енергетиці скільки потенційно здатна залучити нових мобілізованих?

– Тут важко прогнозувати, але вона зупинить можливість бронювання для підприємств.

– Чому зупинить? Все ж таки 95% квота зберігається.

– Якщо у вас на підприємстві з тисячі людей було заброньовано 950, то ви більше в цьому році не забронюєте. Якщо ви відкриваєте новий магазин, вам 10 водіїв потрібно взяти на роботу, то ви їх не візьмете, тому що у вас 950 людей заброньованих тільки. Вам потрібно буде всередині свого підприємства з посад знімати чоловіків, робити з них водіїв, а на їх місце ставити жінок. Тобто фактично зупиняється бронювання всередині підприємства. І так по всім галузям, вони не зможуть вже збільшувати кількість заброньованих.

– Координаційний центр з питань бронювання стане корупційною годівницею?

– Це буде складна структура, коли умовно завод X, який забронював тисячу людей, побудує завод Y, і потрібно буде набрати ще 500 людей і в півтора рази збільшити бронювання. Ти маєш прийти в цей координаційний центр і довести, що по штатному розкладу тобі така кількість чоловіків потрібна. Але це буде надто складно, оскільки там буде багато структур, які матимуть право голосу.

– В тому то й справа? Я можу зрозуміти там присутність СБУ, але що в цьому центрі робить СЗР, ГУР?

– Тому що деякі підприємства роблять бронювання під контракти. Наприклад, компанія проводить спеціальну лінію комунікацій для пускових установок на замовлення ГУР. Ця компанія приходить в Координаційний центр і каже, що їм дали не 18 кілометрів ділянку фронту для виконання робіт, а 36, тому їм треба забронювати вдвічі більше працівників. І ГУР говорить, що дійсно, для цієї компанії треба збільшити квоту, це їх замовлення.

– Концепція 100% бронювання в обмін на добровільну мобілізацію частини працівників? Це буде працювати? І як саме?

– Я не вірю в цей механізм. Ви директор підприємства, який береже своїх фахових людей і маєте віддати когось із них для мобілізації? Я в це просто не вірю.

– І ще ж не факт, що такий фахівець погодиться…

– Ну, тут питання в тому, що людину можуть звільнити, розбронювати і одразу мобілізувати.

– Але ж тоді вона вже не рахуватиметься такою, що мобілізована від підприємства.

– Вона практично піде від підприємства. Це буде форма співпраці, коли, наприклад, підприємство приходить до ТЦК і каже: "У мене три посади, я їх завтра скорочую о 8 годині ранку, а в 9 годині можете забирати. Ще й викличемо їх на роботу, і прямо з підприємства забирайте, ловити не треба".

– Безвідносно того, вірите ви чи ні в ефективність, але такий механізм буде впроваджений? Прем'єр наче обіцяє до 1 грудня.

– Ну, дивіться, якщо прем'єр обіцяє, то нехай і показує, яка буде реалізація. Верховна Рада прийняла законодавство про позбавлення водійських прав ухилянтів. Менше 100 водійських прав в Україні забрали за цим законодавством. А скільки у нас ухилянтів? Тому цей механізм не використовується ЗСУ, хоча в законі це є ще з 2024 року. Тому оголошення прем'єром і реальна реалізація – два різних кроки.

"Економіка падає і ми не збільшимо зарплати в ЗСУ"

– Зарплати військових. У вересні ви заявляли, що коштів в бюджеті на виплати залишилося на два місяці. Зараз ситуація вирівнялась?

– Коли я в вересні про це заявляв, це така була реальна картина, тому що забирали кошти з забезпечення військовослужбовців і давали на дрони. Зараз, коли єврокредит покрив дрони, в тому числі і ті, які вироблялися в лютому і січні на початку року, ці кошти надійшли в бюджет вже постфактум, і їх можна використовувати на заробітну плату військовослужбовцям. Тому ситуація трішки вирівнюється. Але вона не дає можливості жодного підвищення заробітних плат. Ми не можемо фізично цим бюджетом підвищити до 30 тисяч гривень (на тилових посадах, — ред.). По-друге, якщо будуть форс-мажори, наприклад, треба буде нові бригади стягувати, ми не зможемо це профінансувати. Тому давайте дивитися вже на наступний рік бюджет. А я бачу проблему з наступним роком у зв'язку з тим, що грошей немає, економіка падає, і ми не збільшимо грошове забезпечення. І не має розуміння, що на повний рік ЗСУ будуть фінансово забезпечені.

– Однак в бюджеті наступного року є правка про підвищення зарплат.

– Це була пропозиція Верховної Ради. Давайте подивимось, що нам запропонує Кабмін на друге читання.

Про мирні перемовини

– Перемовини в Абу-Дабі. На вашу думку, у підсумку, ми витиснемо з цієї історії хоча б енергетичне перемир'я?

– Мета Росії зрозуміла: вони хочуть максимально відсунути НАТО від своїх кордонів, перекроїти систему безпеки і оборони в Європі на свою користь. І Україна – це тільки маленька частина, і фактично акселератор процесів перемовин, тому що, як я вже сказав, на багатьох ділянках фронту у нас (співвідношення втрат — Ред.) 1 до 20, і навіть 1 до 70. Але цей час сприятливий для нас у зв'язку з політичною конфігурацією як в США так і в Європі.

Ключова країна в Європі – Німеччина. Канцлер Мерц, скоріш за все, програє вибори через півтора роки. І якщо ключова країна почне спілкування з росіянами без нас, умови миру будуть проговорюватися також без нас. І тут можливі будь-які варіанти. І вони будуть більш негативні, ніж зараз. Тому саме зараз є "вікно". В наступному році ми можемо зупинити (бойові дії, — ред.), піти в дипломатичне врегулπювання і дійти до якоїсь мирної угоди. Тому чим довше історія з перемовинами буде затягуватися, тим гірше для України. Для України краще саме зараз використати можливості і до Нового року, і після (перші пів року) йти в дипломатичне врегулювання. І якщо ми зможемо це зробити, то в цих мирних перемовинах зможемо виторгувати гарні умови на користь України.

– Чому б тоді росіянам не перечекати ці півтора роки, щоб відбулися політичні зміни в Німеччині?

– А тому що, як я вже казав, у нас з росіянами 1 до 20. А зараз ми випускаємо вже ракети: "Рута", "Паляниця", "Нептуни". Це зброя, яка дуже сильно руйнує російський бізнес. Тому ці півтора роки для них можуть стати важкими, коли вони проваляться по багатьох моментах і втратять позицію сили на переговорах. Навіть при зміні політичної ситуації в Європі.

– А ідея зміни адміністративних кордонів Луганської та Донецької області, яку начебто толерують в США, щоб Путін зміг заявити про те, що захопив весь Донбас, це взагалі про що?

– Перше питання: нам же ніхто не віддасть вже окуповану територію просто так. І або ми силою робимо деокупацію, або ні.

По-друге, вибачте, а яка різниця може бути, якщо у нас в Дніпропетровську область увійдуть міста Краматорськ, Слов'янськ? Земля ж залишиться у нас. Як вона називається: частина Донецької області чи збільшена Дніпропетровська хіба так важливо? Вона наша! Якщо це зупинить Росію на лінії зіткнення, то чому не розглядати такі варіанти?

Де-факто ми можемо зупинитися на лінії зіткнення, але де-юре потрібно зробити фінт для того, щоб Путін показав своєму суспільству, що він щось там досяг. Та ми своє не програємо, це точно. Просто де-юре це затягне час.

– Маєте на увазі зміни до Конституції, якими можна перекроїти межі регіонів?

– Так. Це три сесії. Навіть якщо ми будемо сильно старатися, то дві, але це до осені наступного року. Але якщо візьмуть ці зобов'язання, Україна буде їх в прискореному темпі голосувати.

– Але ж і Конституцію не можна змінювати під час воєнного стану.

– А тут вже питання міжнародних гарантій. Якщо ми зупиняємося і домовляємося на цій точці, то будуть певні міжнародні гарантії, знімається воєнний стан, оголошуються вибори, запускається процес зміни законодавства. І прийняття іншого законодавства, якщо будуть якісь домовленості з росіянами. Вони ж говорять про російську мову, церкву, ще щось… Все, що буде домовлено, буде йти паралельно зі зміною Конституції. Якщо, звісно, буде домовлено вищим керівництвом держави.

– Буде домовлено? Як вважаєте?

– Я більше вірю в те, що до березня прогресу ніякого не буде. Тому що росіяни використовують момент, коли вони гасять світло і тепло в Києві, люди виїжджають. Вони використовують зиму і свою балістику. Тому їм сьогодні не вигідно домовлятися. Але ситуація в березні-квітні буде тотально мінятися. І якщо ми до цього моменту вистоїмо то, можливо, в березні-квітні будуть якісь практичні кроки.

В тому числі, свою справу роблять наші активні удари по їхній нафтовій інфраструктурі, логістиці. У нас крилаті ракети вже летять на тисячу кілометрів. А до Москви 800 кілометрів. Тому у нас вже до всіх кілець Москви долітає. Ми також не стоїмо на місці.