"Герань-6" зі потужністю крилатої ракети: яку нову загрозу готує Росія

Читать на русском
Новина оновлена 18 листопада 2026, 10:33

Для протидії таким цілям потрібні зенітні ракети та посилення української протиповітряної оборони

Росія проводить дослідні випробування реактивного безпілотника "Герань-6", який зможе розганятися до 1000 км/год. За такої швидкості перехоплювати його складно навіть реактивними дронами-перехоплювачами.

Про це повідомив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він зазначив, що апарат нестиме досить велику бойову частину.

Чому "Герань-6" буде складно перехопити

За словами Веніславського, російські "Герань-5" і "Герань-6" за характеристиками фактично наближаються до крилатих ракет. Реактивні безпілотники летять зі швидкістю 500–1000 км/год. Якщо ціль рухається зі швидкістю близько 800 км/год, перехоплювач має летіти щонайменше так само швидко, що робить кінетичне знищення надзвичайно складним технологічним завданням.

Найефективнішою протидією таким цілям депутат назвав ракети "земля – повітря" та "повітря – повітря", які запускають із наземних систем ППО або літаків. Веніславський наголосив на важливості посилення ППО та залучення партнерів для збільшення кількості зенітних ракет.

Розробили за місяць: що відомо про характеристики "Герані-6"

Перша згадка про розробку "Герані-6" з’явилася в жовтні — повідомлення, що російські конструкторські бюро отримали відповідне завдання. Тоді йшлося про дві заплановані модифікації – з бойовими частинами 300 кг і 600 кг. Серед заявлених особливостей – захід на ціль по балістичній траєкторії зі значної висоти та дальність, яка покриватиме всю територію України. Тоді прогнозували появу цих дронів вже в червні 2027 року, а початок повноцінного масштабного виробництва апробованих зразків — в середині 2028 року.

Для "Герані-6" заявляють бойову частину масою до 600 кг

У російських джерелах називають інші терміни та порівнюють "Герань-6" із ракетним комплексом "Іскандер".

"За даними іноземної розвідки, у 2027 році на арену вийде "Герань-6" – турбореактивний дрон із велетенською бойовою частиною 600 кг. Це вже зіставно з ракетами комплексу "Іскандер"", – стверджують російські автори. Зауважимо, у крилатих "Іскандерів" бойова частина — близько 450 кг.

Чим "Герань-6" відрізняється від попередніх

Така бойова частина дійсно — надзвичайно небезпечна. Для порівняння: у характеристиках попередньої "Герані-4" Головне управління розвідки Міноборони України вказує бойову частину масою 90 кг, максимальну швидкість 450 км/год, дальність 770 км і висоту польоту до 4 км. Заявлені для "Герані-6" параметри означають загрозу значно потужнішого удару та складнішого перехоплення.

"Герань-5" у версії К5-К уже розвиває до 1000 км/год

Швидкість, яку заявляють для нового апарата, вже доступна одній із модифікацій попереднього покоління. Як раніше писав "Телеграф", Росія почала застосовувати реактивну "Герань-5" К5-К, яку ГУР класифікувало як малогабаритну крилату ракету. Про її застосування розвідка повідомила 9 листопада.

"Верхня стеля висоти польоту збільшилася з 5 до 6 км, крейсерська швидкість зросла до понад 450 км/год, а максимальна під час окремих маневрів може сягати 1000 км/год", - йшлося в характеристиках.

У дослідженому зразку стояла термобарична бойова частина ТББЧ-90: її вибух небезпечний поєднанням високої температури та тиску, а всередині будівлі ударна хвиля відбивається від стін і перекриттів, посилюючи руйнування.

Як повідомляв "Телеграф", Росія випускає приблизно 2,5–3 тисячі реактивних ударних безпілотників на місяць. Для знищення такого апарата Україна може використати ракету вартістю 300–500 тисяч доларів, а іноді – близько мільйона. Це реактивні "Герані" попередніх моделей. Вони розганялись на набагато менші крейсерські швидкості: 300–370 км/год для "Герані-3", до 450 км/год для "Герані-4" та 450–600 км/год.