Нові дрони атакували Київ: що відомо про "Герань-5" та чим небезпечий дрон

Під час російської атаки на Київ 3 вересня моніторингові канали повідомляли про проліт над столицею нового російського реактивного БпЛА "Герань-5". Цей апарат суттєво відрізняється від звичних "Шахедів" насамперед швидкістю, розмірами та типом двигуна.

"Телеграф" розповість, які характеристики має цей дрон, чому він є складнішою ціллю для ППО та яке походження має російська розробка.

"Герань-5" дісталася Києва, є постраждалі

Як повідомляють ЗМІ, під час масованої атаки Росія застосувала по Києву дрони-ракети "Герань-5". Біля Славутича внаслідок падіння уламків є поранені.

Людей посікло уламками, також пошкоджено автомобілі, які перебували просто на дорозі.

Реактивний дрон із дальністю до 950 км

Про характеристики "Герань-5" детально повідомило Головне управління розвідки Міноборони України. За даними розвідки, апарат має нормальну аеродинамічну схему, а більшість його ключових вузлів уніфіковані з іншими російськими "Геранями".

На порталі War&Sanctions ГУР наводить уточнені характеристики "Герань-5". Безпілотник має довжину близько 6,5 метра та розмах крил близько 5,5 метра. Його максимальна злітна маса становить до 850 кг, а бойова частина — близько 90 кг.

Основні характеристики апарата:

• довжина — близько 6,5 м;
• розмах крил — близько 5,5 м;
• максимальна злітна маса — до 850 кг;
• бойова частина — близько 90 кг;
• крейсерська швидкість — 450–600 км/год;
• дальність польоту — близько 950 км;
• тривалість польоту — до 2 годин;
• максимальна висота — до 6 км.

Чому "Герань-5" складніша для ППО

Головна відмінність від класичних "Шахедів" — турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A китайського виробництва. За даними ГУР, він має тягу близько 200 кгс.

Саме реактивна силова установка забезпечує швидкість до 600 км/год. Це значно більше, ніж у повільніших поршневих ударних дронів попередніх поколінь.

Ще одна особливість — навігаційне та телекомунікаційне обладнання. У "Герань-5" виявили:

• завадозахищену супутникову навігацію "Комета-М12";
• трекер Tracker V3 на базі Raspberry Pi;
• 3G/LTE-модеми;
• Mesh-модем XK-F358;
• інерційну навігаційну систему.

За даними ГУР, реально зафіксовані польоти "Герань-5" відбувалися на висотах приблизно від 200 метрів до 3 км, хоча заявлена максимальна висота становить 6 км.

Для української ППО така ціль становить більшу складність порівняно з повільнішими ударними дронами на кшталт "Шахедів". Через вищу швидкість у захисників залишається менше часу на її виявлення, супровід та ураження.

Російська розробка чи іранський Karrar?

Ще в січні ГУР звернуло увагу на походження "Герань-5". За даними української розвідки, безпілотник має суттєву конструктивну та технологічну схожість з іранським Karrar.

Водночас "Герань-5" не є просто збільшеною версією Shahed — її конструкція та технічне оснащення суттєво відрізняються від безпілотників цього типу.

Додатково аналіз захопленого апарата показав, що Росія використовує в ньому електронні компоненти іноземного виробництва. ГУР ідентифікувало деталі з Китаю, США та Німеччини, зокрема мікросхеми Texas Instruments і Monolithic Power Systems, а також транзистор німецької Infineon Technologies.

Від дрона до "ракети-дрона"

"Герань-5" вперше застосували проти України на початку січня 2026 року. Тоді ГУР повідомило, що Росія також опрацьовує можливість запуску таких апаратів з авіаційних носіїв, зокрема Су-25, щоб збільшити дальність та здешевити використання. Розглядалася й можливість оснащення їх ракетами класу "повітря-повітря" Р-73.

9 травня Росія вперше публічно продемонструвала "Герань-5". Defense Express тоді назвав її крилатою ракетою, яку росіяни показали разом із пусковою установкою.

Тому сьогодні щодо "Герань-5" використовують одразу кілька визначень — реактивний БпЛА, дрон-камікадзе, ракета-дрон або крилата ракета. За суттю це великий реактивний ударний апарат із дальністю близько 950 км, бойовою частиною близько 90 кг і швидкістю до 600 км/год.

Раніше "Телеграф" розповідав, що росіяни б'ють "Бандеролями" по мирних людях і чим небезпечна ця зброя.