Про реактивні шахеди РФ. 5 речей, які треба розуміти - Серж Марко

Військовий аеророзвідник та блогер Олександр Карпюк (Serg Marco) про черговий виклик для нашої ППО:

Ну, і поки триває тривога, напишу і я свою думку про реактивні "шахеди", якщо вже всі висловились.

За ці дні я побачив в інтернеті декілька думок про стан справ із реактивними "шахедами": деякі — сильно спрощені, деякі — маніпулятивні, деякі — доволі професійно викладені. Спробую зібрати й свою щодо цього всього.

Ну, по-перше, мені там скинули пост одного критика дронів-перехоплювачів. Пише, що "от бачите, реактивні "шахеди" полетіли, а перехоплювачі нічого не можуть їм зробити, я ж казав, що ті всі дрони-перехоплювачі — х**ня".

Ну, не може пан майор в банальну логіку, ну що поробиш. Є такі люди, які шукають негатив і радіють йому, бо це привід заявити "я ж казав!!!". Але тут саме і справа в тому, що реактивні "шахеди" — це якраз модернізація існуючої системи, бо дрони-перехоплювачи "вбили" старі, більш дешеві і масові "шахеди". Тупо за один рік дрони-перехоплювачі зробили ураження звичайним "шахедом" неефективним економічно, бо їх забагато збивається дешевими перехоплювачами. Можете згадати Київ рік тому — як його "перегортали" звичайними "шахедами", а над захистом бились всього чотири екіпажі перехоплювачів (та декілька десятків екіпажів ЗРК), який тоді крик стояв; та порівняти з тим, що було зроблено за цей час. Але хтось так і не побачив, ну такі експерти.

Також побачив критику про те, що не підготувалися до реактивних "шахедів". Це спрощене сприйняття, все ж реактивні "шахеди" існують уже півтори роки, і весь цей час відносно успішно збивались. В інтернеті до*ера відео збиття реактивних "шахедів" зенітними дронами та іншими засобами, і навіть в сьогоднішній ситуації зенітні дрони, згідно зі статистикою, збивають 15% реактивних "шахедів", а розробки покращених зенітних дронів велись і до цього. Тобто справа не в тому, що зенітні дрони не збивають реактивні "шахеди", а справа в тому, що вони це роблять недостатньо, бо треба вийти на показник близько 40% відсотків, щоб зламати нову бухгалтерію війни, коли протидія ударному засобу в комплексі буде сильно дешевше за вартість ударного засобу. Але чому ж так сталося, якщо звичайні "шахеди" існуюча система навчилась перетравлювати, то що ж сталося з реактивними?

Спробуємо розібратися.

1) Тактика. Нові реактивні "шахеди" йдуть на висоті 3500 + метрів, що обмежує перелік засобів, котрі можуть їм протидіяти. Зенітні комплекси на автогарматах (такі як Гепард та аналоги) та групи МВГ з кулеметами не дістають їх. ПЗРК у МВГ теж не дістають реактивні "шахеди" на великій висоті.

Це означає що є три ефективні засоби протидії: авіація (без вертольотів, тільки реактивна), ЗРК та зенітні дрони. Виключення із системи вертольотів, МВГ та гарматних зеніток дуже впливає на ефективність всієї системи, яка еволюційно налаштовувалася все ж взаємодіяти в комплексі. Тепер цю систему треба оптимізувати, змінити, підсилити там, де вона ефективна. Над цим працюють.

2) Новий засіб. "Герань-4". До цього ми мали справу здебільшого з "Герань-3", на реактивному двигуні. Але то була саме "Герань", в яку впиндюрили реактивний двигун. Вона не могла летіти дуже швидко та маневрувати та високих швидкостях, бо в неї не витримував фюзеляж. Розганятись вона була здатна лише на невеликих ділянках, і дрони перехоплювачі доволі ефективно її збивали.

"Герань-4" — це вже інший засіб, який має мало спільного з Герань-3, і китайці допомогли Росії з відповідним двигуном та масовою партією. Ця модель набагато дорожча за звичайний "шахед", вона вже ближча до наших "Пекла" чи "Рути". До речі, у росіян великі проблеми з перехопленням наших реактивних дронів, тобто проблема дзеркальна — хоча, як на мене, у наших по тактико-технічних характеристиках усе набагато краще.

Поява нової "Герань-4" у великій кількості стала різким еволюційним кроком, і система, яка перетравлювала дронові атаки зі здебільшого більш повільними "Герань-3" забуксувала.

3) Радари. Чомусь всі кричать про необхідність дронів-перехоплювачів, але забувають, що основним в системі є не дрон, а радар. Радари у нас досі в дефіциті, західні виробники законтрактовані, українські — теж забиті замовленнями, а декілька зараз розробляють свої тактичні радари, але це все час. Щоб ефективно протидіяти реактивному "шахеду", його треба виявляти раніше і не втрачати на більших ділянках, а для цього потрібно більше радарів та перекриття більших ділянок. До цього ми здебільшого "тасували" радари по ділянкам, щоб добитися кращої ефективності. Як краще розміщувати існуючу кількість радарів, аби краще протидіяти реактивним "шахедам" — велике питання та великий шмат координаційної роботи.

4) Еволюція в системах керування. Реактивний "шахед" — це лише один із засобів у дроново-ракетній навалі. Там беруть участь і інші засоби, і дрони-обманки, і дрони-розвідники, і ударні керовані "шахеди". Еволюція меш-мереж дозволила зробити цю систему більш ефективною та краще застосовувати реактивні шахеди. І тут дійсно питання: а чи достатньо ми зробили в РЕБі для протидії меш-мережам? Але це більше питання до Флеша.

5) Система. Система зараз переживає переналаштування, бо вона еволюційно вчилась протидіяти більш повільним цілям. І ефективно цьому навчилась буквально декілька місяців тому. Від виявлення до передачі інформації на пости, на засоби протидії, на час реагування в різних ситуаціях, на можливості застосування реактивної авіації, перекриття ділянок засобами, які зараз різко стали неефективними, а це означає, що треба ці пазли негайно заповнити ефективними засобами, і багато інших складнощів. Зміни будуть дуже залежати від наявності необхідних засобів та професійних здібностей керівництва, що відповідають за окремі ділянки оборони, а також — наскільки на ці ділянки можна поширити сектори роботи реактивної авіації.

Які висновки з цього?

Ми бачимо наступний крок еволюції російських засобів і черговий виклик для нашої ППО перетравлювати цілі, які летять масово на висоті 3500-4000 м + та на швидкостях 350-500 км/год, із розумінням, що ці швидкості та висоти будуть збільшуватися і надалі. Також є розуміння, що треба орієнтуватися на "Герань-5", як базовий ударний засіб ворога, і саме йому протидіяти у майбутньому. А це — вже дуже складний для перехоплення засіб, який не обмежується прикордонними областями, він може летіти сильно далі. Тобто система повинна вміти протидіяти вже не "Герань-4", а "Герань-5". І при цьому — збивати все інше л*йно, яке теж бере участь в дронових атаках, бо участь класичних пропелерних дронів ніхто не відміняв. Що доволі непросто.

Україні треба нарощувати можливості протидії таким загрозам. Вперше в світі. Втім, нічого нового.

Джерело: публікація Сержа Марко у Facebook