Небезпечна околиця, що стала заводським серцем Дніпра: як розвивався Чечелівський район та на честь кого названий (фото, відео)

Територія району з 19 століття була індустріальною зоною з непростою репутацією

Чечелівський район — один із найстаріших у Дніпрі. Він розташований у південно-західній частині міста. Цікаво, що історична місцевість Чечелівка та сама назва району, хоч і співзвучні, але не пов'язані.

"Телеграф" розповідає, як формувався цей район і чим він відомий сьогодні та ким був Чечелов, ім'я якого закарбувалось в назвах. Варто зауважити, що до 1917 року в Дніпрі були не райони, а поліцейські частини. Територія сучасного Чечелівського району входила до П’ятої поліцейської частини, де проживало близько 23 тисяч осіб. Місцевість вважалася заводською слободою з непростою репутацією: через високу концентрацію робітників і криміногенну ситуацію тут намагалися не з’являтися без потреби, особливо у вечірній час.

Звідки взялась назва

Протягом XX століття назва змінювалася неодноразово: Заводський, Брянський, Фабрично-Чечелівський, Красночечелівський, Червоногвардійський. Назва "Чечелівський" уперше використовувалася у 1923–1925 роках, але остаточно закріпилася лише у 2015 під час декомунізації.

Сучасну назву район отримав на честь козацької слободи та гетьмана Дмитра Чечеля — соратника Івана Мазепи. Чечель був полковником, відомим дисципліною та відданістю, і під час відсутності Мазепи в Батурині виконував обов’язки наказного гетьмана.

Водночас мікрорайон Чечелівка має інше походження назви. Існує дві версії. Перша — пов’язана з дореволюційним промисловцем Чечеловим, який збудував у цій місцевості чавуноплавильний завод (Брянський завод).

Навколо підприємства сформувалося робітниче селище — більшість мешканців місцевості працювали саме на ньому. Після революції завод перейменували на честь Григорія Петровського, але назва Чечелівка збереглася і стала частиною міської топоніміки. Цієї версії дотримується Віталій Калмиков в книжці "Сага про старого боксера".

Інша — житловий масив веде від прізвища першопоселенця відставного солдата Чечеля. Дослідник Михайло Шатров зазначав, що Чечель оселився за Фабричним кладовищем в 50-60-х роках ХІХ ст. На користь цієї теорії свідчить те, що топонім Чечелівка з'явився до запуску заводу, після побудови залізниці та моста через Дніпро. В 1885 році на плані була вказана Чечелівска слобідка — самовільна забудова з 10 кварталів.

Чечелівський район: з чого складається

Чечелівський район межує з Центральним, Шевченківським і Новокодацьким районами. До його складу входять Чечелівка, 12-й квартал, Краснопілля, Аптекарська балка, а також промислові зони Південмашу та "Шинника".

Заводи тут були здавна, у 1897 році район уже фігурував як окрема промислова територія. Тут розташовані Південний машинобудівний завод, КБ "Південне", Дніпровський машинобудівний і комбайновий заводи, "Дніпрошина", Агрегатний завод. Саме вони сформували індустріальний образ не лише району, а й усього міста. Контингент в ті роки тут був вельми небезпечний: "Кулачні бої щонеділі, п'яні крики біля шинків — таким був похмурий побут старої Чечелівки", — пише Шатров.

Попри промисловий характер та стару славу, у Чечелівському районі є що подивитись. Серед цікавих об'єктів — Свято-Благовіщенський храм, Парк пам’яті та примирення і парк "Зелений Гай".

Парк "Зелений Гай" є одним із найбільших у Дніпрі — його площа становить 56 гектарів. До 2017 року територія перебувала в занедбаному стані, однак після масштабної реконструкції парк перетворився на сучасний простір із дитячими, спортивними, гастрономічними та рекреаційними зонами й став одним із улюблених місць відпочинку містян та туристів.

Раніше "Телеграф" розповідав, що в Харкові є район з подібною славою. ХТЗ закарбував в історії Сергій Жадан, однак цей район мав стати зразковим для всього СРСР.