Був небезпечною околицею, а потім став серцем промислового Дніпра — як змінювався Чечелівський район

Чечелівський район — один із найстаріших і самобутніх у Дніпрі. Він розташований у південно-західній частині міста і включає великі промислові зони, стару приватну забудову та багатоповерхові житлові масиви.

"Телеграф" пропонує дізнатися, як виник та розвивався цей район.

До 1917 року Дніпро ділився не на райони, а на поліцейські частини. Територія майбутнього Чечелівського району входила до складу П’ятої поліцейської частини, де пристав стежив за порядком серед близько 2300 тисяч мешканців. Ця місцевість тоді вважалася заводською слободою і мала репутацію небезпечної — вечорами тут намагалися не гуляти без потреби.

В офіційну історію район увійшов у 1897 році. За наступні десятиліття він багаторазово міняв своє ім’я: Заводський, Брянський, Фабрично-Чечелівський, Красночечелівський, Червоногвардійський. Сама назва "Чечелівський" вперше використовувалася недовго — лише два роки, з 1923 по 1925. Але саме вона повернулася у 2015 році, коли Україна проводила декомунізацію. Тоді, 26 листопада 2015 року, західний район Дніпра був перейменований на Чечелівський — на честь козацької слободи та гетьмана Дмитра Чечеля, соратника Івана Мазепи. Чечель обіймав посаду полковника у гетьманському оточенні, відзначався дисципліною та надійністю, тому Мазепа призначав його наказним гетьманом під час своєї відсутності в Батурині.

Район розташований у південно-західній частині Дніпра та межує з Центральним, Шевченківським і Новокодацьким районами. До його складу входять Чечелівка, 12-й квартал, Краснопілля, Аптекарська балка, а також території, пов’язані з великими підприємствами — Південний машинобудівний завод та "Шинник".

Цікаво, що сама Чечелівка отримала назву не на честь гетьмана, а завдяки дореволюційному промисловцю Чечелову. Він заснував чавуноплавильний завод, навколо якого виріс робітничий маєток. Після Жовтневої революції завод перейменували на честь революціонера Петровського, проте назва селища збереглася — і з часом стала частиною районної топоніміки.

Серед великих підприємств району — Південмаш, КБ "Південне", Дніпровський машинобудівний і комбайновий заводи, "Дніпрошина" та Агрегатний завод. Їхня діяльність відіграла ключову роль у формуванні промислового вигляду не лише району, але й усього міста.

Але Чечелівський район асоціюється не лише з промисловою потужністю, а й із важливими міськими об’єктами. Тут знаходяться Свято-Благовіщенський храм, Парк пам’яті та примирення та парк "Зелений гай".

Раніше "Телеграф" розповідав про долю заводу "Дніпрошина", який мав стати флагманом шинної промисловості.