Про цей район у Харкові співав Сергій Жадан: чим відомий ХТЗ — від кримінальної слави до Соцміста мрії (фото, відео)
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
- 741
ХТЗ — унікальний житловий масив Харкова, куди водили екскурсії
"Місто сонця. Район ХТЗ", — співає Сергій Жадан у пісні "Мальви". Цей промислово-житловий район міста мав ще донедавна вельми дурну славу через кримінальних елементів. Район ХТЗ у Харкові — це унікальний для міста житловий масив, що звели біля Харківського тракторного заводу. Його планували як унікальне Соцмісто з внутрішньою інфраструктурою, та проєкт не вдалось втілити в життя.
Головне призначення району — забезпечити працівників заводу швидким та дешевим житлом. Є там і будинки для партійної номенклатури та посадовців, більш зручні та вигадливі. Схожі райони є й в інших містах України, зокрема у Запоріжжі, однак харківський має унікальні риси.
Кримінальна слава ХТЗ
"Лише б довезти додому товар, і скинути, якщо повезе, циганам із ХТЗ", — пише про район вищезгаданий Жадан у вірші "Третій день крізь сутінь масну…". Саме ХТЗ у Харкові десятки років мав стійку славу одного з найбільш небезпечних у місті. Сприяла цьому висока концентрація гуртожитків, велика "міграція" робітників та 90-ті роки, коли роботи майже не було ні в кого.
Ба більше — прохідні двори з темними арками, погане освітлення та велика кількість злачних місць сприяли нападам та пограбуванням. Та останніми роками ситуація змінювалась. Та це слава не таких вже давніх днів — в 2023 затримали банду, яка називала себе "смотрящими за ХТЗ".
Унікальна архітектура: безбар'єрність сто років тому
Найбільш стереотипно сприймаємим називає ХТЗ дизайнер, архітектор, відомий харківський екскурсовод Максим Розенфельд. "Підліток з ХТЗ" — асоціюється з суто негативним персонажем. Тому ХТЗ викликав цікавість для проведення екскурсій.
Розенфельд розповів, що проєкт майбутнього району ХТЗ "Новий Харків" архітектор Павло Альошин створив буквально за місяць — розпланувавши, як звести місто у 8 км від Харкова з нуля. Розенфельд наголошує — Альошину вдалось неймовірне. Він спроектував так, щоб дим від заводів не потрапляв до будинків, які буди поруч.
У цьому парку і в цій зеленій зоні майже немає жодної прямої дороги. Тому що прямі такі дороги вони дозволяли б робити прямі наскрізні вітри, а всілякі діагональні доріжки, які Павло Альошин намалював, дозволяли робити нормальну фільтрацію повітря. Будинки мали стояти не так як зазвичай йдуть вздовж вулиць вікнами на вулицю, а повинна бути так звана строчна забудова, коли будинки виходили вікнами на проїжджу частину відповідно до заводу торцями, фасадами будівель бажано без вікон, щоб повітря не потрапляло в квартиру
Максим Розенфельд, дизайнер, архітектор, відомий харківський екскурсовод
Тут будували свої школи, садочки, пральні, культурні заклади, бібліотеки. За задумом Альошина це мали бути окремі "житлові комбінати". Серед цікавого — ще в 1920-х на ХТЗ намагались реалізувати принцип безбар'єрності. Всередині дитячого садочка застосували революційне не той час рішення.
Альошин вважав, що дітям маленьким ходити ногами або ще зарано, або важко, тому він вирішив застосувати в 1929 році принцип безбар'єрної архітектури — встановити в середині садочка пандус, який нахилений під кутом 11 градусів по якому можна легко котити візочок. Причому під цим кутом візочок не буде під власною вагою скочуватися.
Максим Розенфельд, дизайнер, архітектор, відомий харківський екскурсовод
Архітектуру району ХТЗ за правом вивчають як один з найяскравіших прикладів конструктивізма та особливу конструкцію. Після благоустрою парків та приведення до ладу вулиць в останнє десятиліття, ХТЗ став набагато більш привабливим, а яскраве освітлення та робота поліції зменшили проблему з криміналом.
Раніше "Телеграф" розповідав про ще один цікавий район з кримінальним фльором — Сортування у Харкові. Він молодший за ХТЗ, однак має цікаву історію.