Ломбарди пішли по квартирах: як заробляють на швидких кредитах для українців

Читать на русском
Автор
5043
Ломбарди скоротили бізнес, але почувають себе непогано
Ломбарди скоротили бізнес, але почувають себе непогано

Розпещені інтернетом українці перейшли з ломбардів до фінансових компаній. То ж ломбарди пішли до українців

Ломбарди відчайдушно б’ються з мікрофінансовими організаціями. Минулого року, схоже, вони програли. Але клієнтам це може бути навіть на користь.

Активи ломбардів минулого року, за даними НБУ, впали на 6,2%. А от фінансові компанії збільшили цей показник на 2,7%. І перші, і другі з розгромним рахунком програють банкам, активи яких зросли на 25% за рік. В грошах все виглядає геть драматично. Бо активи банків сягнули 2,9 трлн грн. На такому фоні фінансові компанії (251 млрд) і особливо ломбарди (3,8 млрд), виглядають карликами.

Скорочується і кількість учасників ринку. У 2020-му в країні було 960 фінансових компаній та 302 ломбарди. Цей рік важливий тому, що саме тоді ринок перейшов під контроль НБУ. Після цього почалось те, що за кілька років тому відбувалось з банками. Кількість небанківських фінансових установ почала зменшуватись. І на кінець 2023 року залишилось 559 фінкомпаній і 146 ломбардів.

В діях НБУ, безумовно, є логіка. Небанківське кредитування було надзвичайно "диким" ринком. Українців банально обманювали, ховаючи за "зірочками" реальні процентні ставки. Не дивно що вартість кредитів легко могла доходити до 6000% річних. То ж ідею "почистити" ринок можна зрозуміти.

Скільки небанківські фінансисти заробляють на українцях? Якщо дивитись на заявлений прибуток, то не так вже і багато. За даними НБУ, у 2023 році всі 559 фінансових компаній разом отримали 8,5 млрд грн прибутку. Результат ломбардів набагато скромніший — лише 176 млн грн на всі 146. Але є нюанс: більш ніж половина прибутку фінкомпаній прийшлось на державну "Укрфінжитло". Це — оператор програми єОселя.

Але і казати, що в ломбардів все дуже погано, не можна. Цей бізнес залишається привабливим для інвесторів. Ризики набагато нижчі, ніж у випадку з фінкомпаніями, які дуже роздають гроші, хоч і невеликими частками. Ломбарди кредитують лише під заставу. Яку продають, якщо клієнт не може розрахуватись. У 2023 році практично кожен п’ятий клієнт ломбарду залишав там свою заставу. Українці погасили перед ломбардами зобов'язань на 12 млрд грн, з яких 2,5 млрд грн – коштом застави.

Що українці несуть в ломбарди? Структура застави майже не змінюється останні чотири роки. 73% у 2023 році прийшлось на ювелірні вироби. На другому місці — побутова техніка з 26,2%. Взагалі в заставу беруть ледь не що завгодно. Від інструменту до будівельного обладнання.

То ж в цілому перспективи ломбардів виглядають непогано. На відміну від фінансових компаній, життя яких ускладнюється. До ризику неповернення кредитів з багатотисячними ставками додались обмеження з боку НБУ. В грудні регулятор пролобіював закон, який обмежує ставки за мікрокредитами. З 24 квітня цього року стане актуальним черговий ліміт: 1,5% на добу. Це все ще більш за 500% річних, але не тисячі відсотків.

Загалом передбачається поступове зниження максимального розміру ставки на рівні 1% на день від загального розміру кредиту. "Відомі великі мережі й так мають ставку 1,2—1,5%. Відповідно, проблеми будуть у маленьких компаній, які можуть виставляти й більші відсотки. Все буде залежати від бізнес-моделі, якщо 1,5% на день ніяк не витягують компанію, то вона або залишить ринок, або піде "у тінь", — каже фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

Ломбардів це практично не торкнеться. За даними НБУ, середньозважена річна процентна ставка ломбардів за кредитами за 2023 рік становила 276,9%.

То ж чому українці беруть дорожчі кредити? Бо більшість клієнтів користується послугами фінансових компаній без відвідування офісу. Дорожче, але зручніше. І ломбарди змушені винаходити шляхи диджиталізації. Вони переходять на електроні договори, ідентифікацію через "Дію", цифрові підписи. Деякі впроваджують функцію "онлайн ломбард". Там можна оформити чи погасити кредит, або купити залог, по якому не повернули кредит. Або навіть викликати спеціаліста до себе у квартиру.