Київський ринок за часів СРСР в об’єктиві американського фотографа: яскраві кольорові фото з минулого

Асортимент товарів був досить мізерним

Столиця України може похвалитися своєю багатовіковою історією та колоритними місцями. Однією з найяскравіших локацій міста безперечно є київський ринок, який завжди був повний покупців та гудів наче справжнє осине гніздо.

Тут усі бажаючі могли придбати свіжі овочі та фрукти, зелень, молочні продукти, м’ясні вироби та ще деякі групи продуктів харчування. І кожен клієнт обов’язково "торгувався" із продавцями.

Редакція "Телеграфу" вирішила показати своїм читачам колоритні фотографії київського ринку, зроблені американським вченим і громадським діячем Томасом Тейлором у 1970-ті роки.

За часів СРСР київський ринок складався з кількох павільйонів і не міг запропонувати покупцям великий асортимент продуктів та заморську екзотику. Усі позиції тут були чіткими та зрозумілими, а ціни фіксованими.

Наприклад, картопля коштувала 33 копійки за кілограм, морква — 70 копійок, огірок і буряк — по 40 копійок, груші — 1 карбованець 40 копійок, а сливи — 1 карбованець 20 копійок.

М’ясні товари також не відрізнялися особливою різноманітністю. Покупцям пропонували курей та качок, сало, свинину, телятину та яловичину, а також кролів.

Ціни на курей були тоді на рівні 4 рублів за кілограм; свинину, яловичину та телятину продавали за 3 рублі 50 копійок за 1 кілограм, кролів по 3 рублі, а сало по 2 рублі 30 копійок.

Товар на ринку зважували на чашкових вагах з "качечками". Вони мали межу зважування 2, 5, 10 і 20 кілограм. Також можна було зустріти настільні циферблатні конструкції. Жодних чеків покупцям не видавали, а вагу продукції "коригували" за допомогою гирь.

У ті часи ніхто і не мріяв про електронні ваги, додаткові пакетики і безконтактну оплату. Усі розраховувалися готівкою та складали товар у тканеві сумки-авоськи, які стали прабатьками сучасних модних шопперів.

На столичних ринках жінки-продавці обов’язково носили косинки та фартухи, а чоловіки – спецодяг. Торгувати на базар приїжджали цілими сім’ями та часто брали із собою дітей.

Продавці із задоволенням давали покупцям пробувати свій товар, а потенційні клієнти любили довго бовтати біля прилавків. Загалом на столичних ринках у 70-х роках панувала особлива та доброзичлива атмосфера.

Американський вчений, фахівець з історії СРСР, громадський діяч, викладач та фотограф Томас Тейлор, під час своїх подорожей до Києва у 1950-1970-х роках, зміг зафіксувати реальне життя, яке вирувало тоді на столичному ринку.

Пропонуємо і вам здійснити віртуальну подорож у минуле та відчути енергетику "торгівельного" столичного життя того часу:

Нагадаємо, що в мережі була опублікована унікальна кінохроніка, на якій можна побачити, як проходило будівництво найвідомішого туристичного об’єкту в Києві та найвищого в Україні монумента "Батьківщина-мати".

Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча становить 62 метри (з постаментом – 102 метри). В одній руці статуя тримає 16-метровий меч, а в іншій – величезний щит. Він має 13 метрів заввишки і 8 метрів завширшки.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав Центральний гастроном на Хрещатику в період дефіциту. В інтернеті було опубліковано цікаву кінохроніку з 90-х, яка яскраво передає гнітючу атмосферу того часу.